- •Розділ 1 Правові та організаційні питання охорони праці на автомобільному транспорті
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.3. Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •1.4. Виробничий травматизм на автомобільному транспорті
- •2.1. Фізіологічна надійність людини
- •2.2. Психологічна надійність людини
- •3.1. Вимоги безпеки на території виробничих і допоміжних приміщень
- •3.3. Вимоги безпеки при застосуванні шкідливих речовин
- •Розділ 4
- •4.1. Вимоги безпеки при експлуатації транспортних засобів
- •3.4. Водопостачання і каналізація
- •4.1.1. Вимоги безпеки до технічного стану та обладнання транспортних засобів
- •4.1.2. Підготовка до виїзду, рух по території підприємства та робота на лінії
- •4.1.3. Вимоги безпеки при навантаженні, розвантаженні та перевезенні вантажів
- •4.1.4. Вимоги безпеки при зберіганні транспортних засобів
- •4.2. Вимоги безпеки при профілактичному обслуговуванні та ремонті транспортних засобів
- •4.2.1. Вимоги безпеки піл час проведення робіт на постах обслуговування та ремонту
- •4.2.2. Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •Перед розпалюванням перевірити її'справність;
- •Резервуар лампи не повинен мати тріщин і запайок легкоплавкими припоями;
- •Пробка наливного отвору повинна бути закручена до упору;
- •4.2.4. Вимоги безпеки до різних видів інструментів
- •Розділ 5
- •5.1. Організаційні заходи із забезпечення пожежної безпеки
- •5.2. Вимоги пожежної безпеки при утриманні територій, будівель, приміщень і споруд
- •5.3. Вимоги протипожежної безпеки до інженерного обладнання
- •5.3.1. Електрообладнання
- •5.3.2. Опалення
- •5.3.3. Вентиляція і кондиціювання
- •5.3.4. Каналізація
- •5.4. Вимоги з утримання пожежної техніки та основних засобів гасіння пожеж
- •5.5. Вимоги пожежної безпеки ло дорожніх транспортних засобів
- •5.6. Вимоги пожежної безпеки для складського господарства
- •5.7. Порядок дій адміністрації і персоналу підприємств при виникненні пожежі
2.1. Фізіологічна надійність людини
Проблема забезпечення безпеки руху стала особливо гострою через зростання інтенсивності руху на дорогах і збільшення в транспортному потоці частки легкових автомобілів, які значно ускладнюють процес руху змішаного транспортного потоку на дорогах.
Офіційна статистика вважає причиною більшості ДТП помилки водіїв чи невиконання ними правил руху, зокрема, в Україні цей показник становить 75%; Угорщині - 63,7%; Італії - 52,0%; Іспанії - 47,2% . Стає очевидним, що людський чинник є одним із найбільш важливих у системі безпеки.
На людину діють безперервний потік зовнішніх подразників, а також різноманітна інформація про процеси, що відбуваються в організмі й поза ним. Сприйняти цю інформацію і правильно зреагувати на неї людині дають змогу органи чуттів - очі, вуха, язик, ніс.
Мозок одержує сигнали від органів чуттів, опрацьовує їх і надсилає «наказ» про виконання органам: людина зупиняється, побачивши червоне світло світлофора, поспішає на кухню, відчувши запах пригорілої їжі, знімає слухавку, коли дзвонить телефон. Органи чуттів постійно спрямовують дії і контролюють їх.
В органах чуттів рецептор перетворює сигнали навколишнього середовища на нервові імпульси. Кожний вид рецепторів перетворює тільки один вид подразнень, наприклад, рецептори ока - світло, рецептори вуха - звук. Рецептор дуже чутливий до подразників. Лише кількох квантів світла досить, щоб виникло зорове відчуття; мікроскопічної кількості пахучої речовини вистачить, щоб відчути запах.
Від рецепторів по чутливих нейронах імпульси надходять у певну зону кори великих півкуль. Зі збудженням нейронів кори пов'язана фізіологічна природа відчуттів.
Рецептори, шляхи, по яких передаються збудження, і спеціальні зони кори великих півкуль головного мозку утворюють єдину систему, де народжується відчуття й відбувається розрізнення подразнень. Цю систему І.П. Павлов назвав аналізатором.
Ушкодження будь-якої з трьох частин аналізатора. призводить до втрати здатності розрізняти певні подразнення. Наприклад, людина може втратити зір, якщо в неї порушені функції рецепторів ока, ушкоджений зоровий нерв або уражена зорова зона кори великих півкуль. Зазначимо, що це найпростіша схема сприйняття інформації. Аналізатори людини забезпечують не лише відчуття елементарних впливів світла, звуку, тиску, але й розпізнавання образу реального предмета зовнішнього світу. Реальні предмети і явища звичайно мають дуже велику кількість подразників, які впливають одночасно або в певній послідовності не тільки на сукупність рецепторів однієї сенсорної системи (системи відчуття), а й навіть на різні аферентні системи.
Спільні властивості аналізаторів (за В.І. Шостак): 1. Надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників.
Такий рівень чутливості в техніці здебільшого недосяжний.
Кількісною мірою чутливості є порогова інтенсивність подразника, дія якого дає відчуття.
2. Усі аналізатори мають диференціальну чутливість, тобто здатні відчувати відмінність в інтенсивності подразнень. Ця функція аналізатора характеризується найменшим значенням (різницевим, або диференціальним, порогом), на яке треба змінити силу подразника, щоб спричинити мінімальну зміну відчуття. Це положення вперше запропонував німецький фізіолог Е. Вебер у середині минулого століття, а німецький фізик Г. Фехнер довів, що інтенсивність наших відчуттів пропорційна логарифмові інтенсивності подразника. У фізіології цей закон відомий як основний психофізичний закон Вебера - Фехнера:
де 5 - відчуття; І - вихідний сигнал (подразник); к і С - константи.
Пізніше Стівенсон показав що частіше існує ступенева залежність:
де S - величина відчуття; І - вихідний сигнал (подразник); b - абсолютний поріг; к - константа; п - 0,33 до 3,50 (експеримент).
Головне - це наявність точного кількісного взаємозв'язку між інтенсивністю відчуття й інтенсивністю подразника.
Для аналізаторів характерна адаптація - здатність пристосувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника. Завдяки адаптації при високій інтенсивності діючих подразників чутливість знижується, при низьких - підвищується. Наприклад, якщо ви потрапляєте до яскраво освітленого чи темного приміщення, то нічого не бачите - проте такий стан дуже швидко минає.
Аналізаторам притаманна здатність тренуватися, яка обумовлює здатність до підвищення чутливості і прискорення адаптаційних процесів.
Особливою властивістю аналізаторів є їх здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника. Якщо людині лише на соту частку секунди показати якийсь досить добре освітлений і не дуже складний малюнок, то, незважаючи на малу експозицію, вона правильно опише зображення.
6. Аналізатори за умови нормального функціонування перебувають у постійній взаємодії. Саме завдяки чудовій здатності до вікарування (від лат. иісапив - який заміняє) люди, позбавлені деяких, іноді навіть кількох аналізаторів, живуть повноцінним життям, сприймаючи навколишній світ у всьому розмаїтті його проявів.
Зоровий аналізатор. Дуже важливе значення в житті людини мають відчуття, пов'язані із зором. Понад 90% інформації про навколишній світ надходить через зоровий аналізатор. За розмаїттям деталей і відтінків, за красою і повнотою зорові відчуття незрівнянно багатші за всі інші. Особливо важливе значення має зоровий аналізатор для водіїв. Проведена в Німеччині перевірка зору у водіїв безпосередньо на місці дорожньо-транспортних пригод показала, що серед водіїв, винних в аваріях, осіб з дефектами зору в п'ять-шість разів більше, ніж здорових.
Стосовно підвищення ймовірності своєчасного і правильного сприйняття дорожніх знаків водієм можна виділити два завдання: перше - поліпшення світлотехнічних якостей дорожніх знаків і друге - розташування знаків у полі зору водія з урахуванням особливостей зміни границь цього поля при різних швидкостях та інтенсивності ]5уху. Оптимальне вирішення знаходиться на межі двох наук: інженерної психології і світлотехніки.
Гострота зору. Для розпізнавання предмета необхідно, щоб орган зору забезпечував сприйняття кожної деталі цього предмета, тобто щоб вони «не зливалися». Найкраща гострота зору в центральному полі зору. Якщо від центра ока умовно «провести» конус, то найкраща гострота зору буде в межах конуса з кутом 3°, добра - з кутом 5-6°, задовільна - з кутом 12-14°. Тому всі оперативні дорожні знаки повинні розміщуватися в межах зорового конуса з кутом не більше 12°.
Під час розглядання предметів на малій відстані в оцінці віддаленості предмета чи його деталей певну роль відіграє акомодація. Суть цього механізму полягає в тому, що в «наведенні різкості» ока беруть участь певні м'язи, за оцінкою ступеня напруженості яких у людини створюються уявлення про віддаленість предмета. Систематичне тренування у визначенні віддалі розвиває окомір - важлива властивість для деяких професій (наприклад, водіїв).
Незвичайні зорові відчуття. Рух автомобіля темного кольору здається більш повільним, а відстань до нього більшою, ніж насправді. Саме цим пояснюється, що автомобілі темного кольору
значно частіше потрапляють в аварії. Автомобіль світлого кольору, а особливо червоного, добре виділяється на навколишньому фоні, сприймається як такий, що перебуває ближче і рухається з більшою швидкістю. Це змушує водіїв зустрічних автомобілів бути обережнішими, що підвищує безпеку дорожнього руху.
Швейцарські дослідники вважають найбільш безпечним автомобіль, пофарбований у яскраво-червоний колір, англійські - у білий, американські - в оранжево-червоний. Датські експерти виявили, що 61,0% зіткнень відбувається між автомобілями темних кольорів, 32,6% - темних зі світлими і лише 6,1% світлих зі світлими. Найрідше потрапляють в аварію жовті автомобілі.
У водіїв під впливом монотонних подразників (наприклад, під час їзди на прямих ділянках дороги) нерідко з'являється сонливість. Рекомендується при спорудженні доріг через кожні З км передбачати криві ділянки. Для зниження монотонності руху окремі ділянки дороги фарбують у різні кольори, озеленюють роздільні смуги тощо.
Видимість - здатність розрізняти особливості навколишнього середовища, зумовлена ступенем освітленості предметів і прозорістю повітряного середовища. Вона знижується в темну пору доби, а також під час дощу, снігопаду, туману. До речі, для регулювання дорожнього руху вибрані саме червоний, зелений і жовтий кольори, тому що в тумані зелений колір сприймається як жовтий, а жовтий як червоний. Червоний колір характеризується найбільшою довжиною хвилі, поширюється з найменшими втратами і його видно на велику відстань.
Зазначимо, що наше зорове сприйняття завершується Пізнаванням образу, тобто ідентифікацією його з якимось відомим із попереднього досвіду еталоном. Зоровий аналізатор не є абсолютною межею для людського пізнання; до ока приєднуються не тільки інші відчуття, але й діяльність мислення.
Слуховий аналізатор. Слуховий аналізатор людини являє собою спеціалізовану систему для сприймання звукових коливань, формування слухових відчуттів і розпізнавання звукових образів. Допоміжним апаратом периферичної частини аналізатора є вухо.
Слуховий аналізатор необхідний водієві для сприйняття ззовні звуків, які сигналізують про небезпеку на дорозі. Оцінюючи силу звуку, напрям і віддаль до його джерела, водій швидше орієнтується в дорожній обстановці Механізм визначення відстані до джерела звуку пов'язаний не тільки з властивостями слухової системи, але й з індивідуальним досвідом. Тому людина з невеликою точністю визначає відстань до джерела чистого тону, не пов'язаного в нашій уяві з будь-яким реальним природним явищем, і з набагато більшою точністю розв'язує це завдання щодо шуму автомобільного двигуна, пташиного крику тощо, тобто добре знайомих звуків.
Важливі для роботи водія також інші аналізатори.
Руховий аналізатор. Здійснює контроль за правильністю і точністю дій при керуванні автомобілем. Дуже важливою є взаємодія зорового аналізатора з руховим.
Вестибулярний апарат. Сприймає найрізноманітніші зміни положення тіла (точніше, голови) в просторі. Рецептори півколових каналів реагують на рухові прискорення будь-яких напрямків, а рецепторні клітини отолітового органа - на відцентрові сили, прямолінійне прискорення і силу земного тяжіння.
Багатьом людям доводилося зазнавати неприємних відчуттів під час хитавиці на кораблі, при «бовтанці» літака, на звивистих шляхах та в деяких інших ситуаціях (морська хвороба, хвороба руху). Біологічне значення реакції з боку внутрішніх органів полягає у забезпеченні підвищеної м'язової активності, яка настає за таких умов. Проте їх вираженість часто буває значно більшою, ніж це потрібно для забезпечення посильного обміну речовин у працюючих м'язах. Тоді настає підвищена вестибулярна чутливість, або вестибулярна нестійкість.
Отже, з функціонуванням вестибулярного аналізатора пов'язані біологічно дуже важливі види діяльності - відчуття положення і переміщення тіла й просторі, а також відповідні реакції з боку скелетної мускулатури і внутрішніх органів.
Шкірний аналізатор. Відчуває больові, температурні і тактильні подразники. Вестибулярні і тактильні відчуття дають водієві додаткову інформацію про зміну швидкості чи напрямку руху автомобіля.
Нюховий аналізатор. Може сигналізувати про виникнення пожежі, попадання в кабіну парів бензину чи відпрацьованих газів.
