- •1. Лікарські препарати, що пригнічують функцію центральної нервової системи
- •1.4 Протисудомні препарати
- •1.6 Психотропні препарати пригнічувальної дії.
- •Засоби, що регулюють функції центральної нервової системи засоби, що пригнічують цнс
- •Засоби для наркозу
- •Леткі засоби
- •Газоподібні засоби
- •Фармакокінетика етанола
- •Фармакодинаміка етанола
- •Гостре отруєння етанолом
- •Снодійні препарати різних хімічних груп Снодійні засоби, похідні бензодіазепіна.
- •Небензодіазепінові стимулятори бензодіазепінових рецепторів
- •Класифікація протипаркінсонічних засобів
- •Анальгетики
- •Препарати групи морфіну або наркотичні анальгетики.
- •Анальгетики-антипіретики
- •Нестероїдні протизапальні засоби
Анальгетики-антипіретики
- похідні піразолону
АНАЛГІН
Міжнародна назва Метамізол натрій
Форми випуску:- таблетки по 100 й 500 мг;- ампули по 1 мл 25% р-ра, 1 й 2 мл 50% р-ра;краплі, сироп, свічки.
Володіє вираженим анальгезуючим ефектом, На відміну від НПЗЗ володіє спазмолітичною активністю.
Швидко й практично повністю всмоктується. Максимальна концентрація в крові розвивається через 1-2 години. Період напіввиведення - 2,5 години.Застосовується як анальгетик й антипіретик. Для надання швидкого ефекту вводиться парентерально. Застосовують анальгін для короткочасного одержання анальгетичного й жарознижуючого ефектів при невралгіях, міозитах, головному болі, зубному болі. У цьому випадку використають, таблетовану форму. У більш виражених випадках, коли треба швидко викликати ефект, використають ін єкції анальгіну. При цьому анальгін швидко знижує підвищену температуру тіла. Призначають анальгін як жарознижуючий тільки у випадку фебрильної лихоманки, коли препарат є найпершим засобом швидкої допомоги. Уводять внутрішньом язево. Дитині, треба добре пам'ятати, не можна вводити 1 мл і більше, тому що може бути швидкий спад температури, що призведе до температурного колапсу. Дитині вводять 0, 3-0, 4 мл. Як правило в цьому випадку до розчину анальгіну додають димедрол. Лікування анальгіном пов'язане з ризиком розвитку ускладнень (насамперед з боку крові) і тому не виправдане його застосування як анальгетика і жарознижуючого, коли рівною мірою ефективні саліцілати або інші засоби. Дозування Дорослі: усередину по 0,5-1 г 3-4 рази в день, внутрім язево або внутрівенно по 2-5 мол 50% р-ра 2-4 рази в день.Діти: по 5-10 мг/кг 3-4 рази в день. При гіпертермії внутрівенно або внутрім язево у вигляді 50% р-ра: до 1 року - 0,01 мл/кг, старше 1 року - 0,1 мл/рік життя на одне введення.
похідні пара-амінофенолу (фенацетин, парацетамол);
ФЕНАЦЕТИН (Phenacetinum).
Форма випуску: таблетки, що містять фенацетину й ацетилсаліцилової кислоти по 0, 25 г, кофеїну 0, 05.
Володіє жарознижуючою й болезаспокійливою дією. По протизапальній активності значно уступає саліцилатам, похідним піразолона й іншим сучасним протизапальним засобам.
Є вказівки, що фенацетин викликає помірну ейфорію. Застосовують фенацетин головним чином у сполученні з іншими засобами (аналгіном, кофеїном й ін.) при невралгіях, головному болі. При застосуванні фенацетину можуть спостерігатися алергійні реакції (кропивниця й ін.). Великі дози препарату можуть викликати анемію. Описані також випадки <<фенацетинового>> нефриту, що характеризується канальцієвою недостатністю з ацидозом, поліурією, підвищенням вмісту сечовини в крові й ін. Сучасні фармакопеї строго лімітують вміст цієї речовини в препараті. Є вказівки, що при досить тривалому застосуванні фенацетину деякі з метаболітів, що утворяться, можуть провокувати утворення пухлин у сечових шляхах. У минулому фенацетин широко застосовувався в медичній практиці, однак в останні роки у зв'язку з можливими токсичними явищами застосування фенацетину стало обмеженим. Фенацетин протипоказаний при захворюваннях нирок. Його не слід застосовувати при вагітності.
Форма випуску: таблетки, що містять фенацетину й ацетилсаліцилової кислоти по 0, 25 г, кофеїну 0, 05.
Фенацетин входить також до складу комбінованих таблеток <<Асфен>> , <<Кофіцил>> , <<Новомігрофен>> , <<Піркофен>> , <<Седальгін>> , <<Цитрамон>> . Зберігання: список Б.
ПАРАЦЕТАМОЛ, Панадол, Ефералган Тайленол
Міжнародна назва Ацетамінофен
Форми випуску: порошок і таблетки по 0, 2 г. супоз для дітей по 008 ,сироп.
Парацетамол хімічно близький до фенацетину. Є основним метаболітом, що швидко утвориться в організмі при прийомі фенацетину; очевидно, обумовлює анальгетичний ефект останнього. По болезаспокійливій активності парацетамол істотно не відрізняється від фенацетину; подібно фенацетину, він має слабку протизапальну активність. Основними перевагами парацетамола є менша токсичність, менша здатність порушувати картину крові. Разом з тим цей препарат може також викликати побічні ефекти; при тривалому застосуванні, особливо в великих дозах, парацетамол може проявляти нефротоксичну й гепатотоксичну дію(некроз печінки). Парацетамол всмоктується у верхніх відділах кишечнику, метаболізується в печінці, виділяється в основному нирками. Показання до застосування такі ж, як для фенацетину. Дози для дорослих 0, 2 - 0, 4 г на прийом 2 - 3 рази в день. Вищі дози для дорослих усередину: разова 0, 5 г, добова 1, 5 г. Дітям у віці від 6 до 12 міс призначають по 0, 025 - 0, 05 г, 2 - 5 років - по 0, 1 - 0, 15 г, 6 - 12 років - по 0, 15 - 0, 25 г на прийом 2 - 3 рази в день. При застосуванні парацетамола варто стежити за функцією печінки, станом кровотворної системи; можливі алергійні реакції. З обережністю призначають вагітним
Зберігання: список Б. У добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла: таблетки - у захищеному від світла місці.
̽Колдрекс таб. Парацетамол кофеїн фенілефрина вітаміну с терпінгідрату
̽Комбинекс комбиспазм мексавит(парацетамол вітамін с
Панадол парацетамол таб сироп
̽ Ринза таб ком
Тайленол-парац
̽ Солпадеїн парац кофеїн кодеїн
̽Трійчатка-аспірин парац
̽Фервекс для дітей та доросл вітамін с парцетам фенирамін
̽Флюколдрекс комб таб
̽цитрамон екстра парацет кофеїн
Особливо виражена анальгетичну дію проявляє
КЕТОРОЛАК (Ketorolaс) Кетанов
Форми випуску: пігулки по 0,01 г (10 міліграм) (N. 20); 3% розчин в ампулах і одноразових шприцах по 1 мл (30 міліграм).
Інгібітор біосинтезу простагландинів. Володіє вираженою анальгетичною активністю.
Застосовують при травмах, в післяопераційному періоді, при невралгіях, при болях у онкологічних хворих і інших больових синдромах.
Призначають всередину, внутрішньом'язево і внутрішньовенно по 0,01-0,03 г (10-30 міліграм) кожні 6-8 г; Тривалість курсу не більше 5 і 7 днів при парентеральному і ентеральному введенні відповідно (для дітей - 2 дні).
Можливі побічні ефекти: диспепсичні розлади, сонливість, неспокій, набряки, болі в місці ін'єкції.
Протипоказання: загострення виразки шлунку, бронхоспастичні стани, важка ниркова недостатність, вагітність і годування грудьми, вік до 16 років.
Несумісний з препаратами літію, пентоксифіліном, антикоагулянтами і НПВС; знижує діуретичний ефект фуросеміда; при одночасному прийомі з інгібіторами АПФ зростає вірогідність порушення функцій нирок. Зберігання: список Б.
