- •Звернення до студентів
- •Методичні поради щодо вивчення логіки
- •Програма курсу „Логіка” Зміст курсу розділ і. Предмет, структура та значення логіки як науки
- •Розділ іі. Поняття як форма мислення
- •Розділ ііі. Судження як форма мислення
- •Розділ іv. Основні закони правильного мислення
- •Розділ V. Умовивід як форма мислення
- •Розділ vі. Логічні основи теорії аргументації
- •Опорний конспект лекцій. Лекція 1.1. Предмет, структура та значення логіки.
- •Контрольні запитання
- •Правило співмірності.
- •2. Правило заборони порочного кола.
- •Правило заборони заперечення.
- •4. Правило мінімальності.
- •5. Правило компетентності.
- •Правило співмірності (адекватності).
- •3. Правило єдиної основи.
- •4. Правило безперервності поділу.
- •Лекція 3.1. Судження як форма мислення
- •Зведена таблиця істинності для складних суджень усіх видів
- •Розділ 4. Основні формально-логічні закони
- •Тема 4.1. Закони логіки та їх розуміння
- •Лекція 5.2. Простий категоричний силогізм як вид безпосереднього умовиводу.
- •Лекція 5.3. Умовні та розділові умовиводи
- •Розділ 6. Логічні основи теорії аргументації
- •Література
- •Розв'язання задач на простий категоричний силогізм
- •Тема 5.3. Умовні та розділові умовиводи
- •Розв'язання задач на умовно-категоричний силогізм
- •Тематика рефератів і доповідей
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи з розділу „Судження”.
- •Визначити вид судження, його терміни та їх розподіленість у таких прикладах:
- •4. Дайте кількісну характеристику таким судженням:
- •5. Визначити кількість та якість судження, звівши його до одного з чотирьох типів (а, і, е, о):
- •Варіанти завдань домашньої контрольної роботи для студентів заочної форми навчання.
- •Література Основна:
Програма курсу „Логіка” Зміст курсу розділ і. Предмет, структура та значення логіки як науки
Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєве та абстрактне пізнання. Особливості абстрактного пізнання. Роль мови у пізнанні. Особливості логічного пояснення суспільних та економічних явищ, у тому числі у державотворчій і юридичній галузях. Мислення і мова.
Логіка як теорія міркувань. Сучасне визначення логіки як науки. Поняття логічної форми. Конкретний зміст і логічна будова думки. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід.
Логіка формальна і діалектична. Основні етапи розвитку формальної логіки. Сучасний етап розвитку формальної логіки.
Теоретичне та практичне значення логіки. Роль логіки у формуванні наукових переконань. Значення логіки для науки і техніки. Роль логіки у підвищенні культури мислення. Практичне значення логіки у діяльності працівника ДПС.
Розділ іі. Поняття як форма мислення
Визначення поняття. Мовна форма вираження понять. Терміни і поняття. Проблема точності термінології в суспільних науках, зокрема юриспруденції. Основні логічні прийоми формування понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.
Логічна характеристика поняття. Зміст та обсяг понять. Властивості та відношення предметів як ознаки. Ознаки та їх види. Ознаки істотні та неістотні.
Обсяг поняття. Класи, підкласи, елементи класу. Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.
Види понять. Одиничні та загальні поняття. Збірні поняття. Поняття пусті (з нульовим обсягом) та непусті. Конкретні та абстрактні поняття. Відносні та безвідносні поняття. Позитивні та негативні поняття.
Логічні відношення між поняттями як головний зміст логіки. Порівняні та непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття.
Типи сумісності: рівнозначність, частковий збіг (переріз), підпорядкування (відношення виду і роду).
Типи несумісності: співпідпорядкованість, протилежність, суперечність.
Кругові схеми Ейлера для вираження відношення між поняттями.
Обмеження та узагальнення понять. Роль операції узагальнення та обмеження в економічних та юридичних науках. Операція обмеження і конкретизація наукових знань.
Поділ понять. Види поділу: за видозміненою ознакою, дихотомічний поділ. Класифікація та її види. Класифікація за істотними ознаками (природна класифікація). Класифікація за неістотними ознаками (допоміжна). Класифікація в соціальних, економічних науках, в юриспруденції.
Правила та можливі помилки під час поділу.
Визначення (дефініція) понять. Визначення як логічна операція. Сутність визначення і значення коротких дефініцій у суспільствознавстві, економічних науках та юриспруденції. Види визначень. Номінальні та реальні визначення. Явні та неявні визначення. Явне визначення – через рід та видову ознаку. Правила явного визначення. Помилки, можливі при визначенні. Прийоми, подібні до визначення: опис, характеристика, пояснення за допомогою прикладу. Визначення базових термінів у суспільствознавстві, зокрема, в економічних науках, юриспруденції. Наукова термінологія: економічна, юридична.