- •Полтава 2006
- •Тема 3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки
- •Література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 3.1 Психіка людини і проблема людського чинника
- •§ 3.2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам'ять
- •§ 3.3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§ 3.4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму
- •Питання для самоперевірки
- •§ 3.5. Добір кадрів за психофізичними показниками
- •Література
- •1. Желібо є.П., Заверуха н.М., Зацарний в.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів взо. — к., 2005. — 320 с.
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •Найважливіші терміни і поняття теми №4:
- •Т ема 4. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки § 4.1. Здоров'я та його критерії
- •§ 4.2. "Формула здоров'я" та здоровий спосіб життя
- •§ 4.3. Індивідуальне фізичне здоров'я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •§ 4.4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров'я людини
- •§ 4.5. Деякі аспекти безпечного харчування
- •Максимально допустимі рівні (мдр) вмісту сорбінової кислоти
- •Гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у харчових продуктах і питній воді (др-97), Бк/кг
- •§ 4.6. Куріння та його вплив на здоров'я людини
- •§ 4.7. Кількісне оцінювання шкідливості куріння
- •Ризик передчасної смерті людини залежно від маси нікотину, отриманого із тютюновим димом протягом року
- •Розв'язання:
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •1. Желібо є.П., Заверуха н.М., Зацарний в.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів взо. — к., 2005. — 320 с.
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •Найважливіші терміни і поняття теми №5:
- •§ 5.2 Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§ 5.3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§ 5.4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§ 5.5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§ 5.6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§ 5.7. Ергономічні рекомендації до роботи на комп'ютері
- •Питання для самоперевірки
- •§ 4.4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник
§ 4.2. "Формула здоров'я" та здоровий спосіб життя
1. Можна виділити вісім основних груп показників індивідуального здоров’я:
генетичні (генотип, відсутність спадкових дефектів);
біохімічні (показники біологічних тканин і рідин);
метаболічні (рівень обміну речовин у стані спокою і після навантажень);
морфологічні (рівень фізичного розвитку, тип конституції - морфотип);
функціональні (функціональний стан органів і систем: норма спокою; норма реакцій; резервні можливості тощо);
психологічні (емоційно-вольова, розумова, інтелектуальна сфери; домінантність мозкової півкулі; тип темпераменту; тип вегетативної нервової системи; тип домінуючого інстинкту);
соціально-духовні (цільові установки, моральні цінності, ідеали, рівень вимог і потреб, ступінь амбіційності, визнання тощо).
клінічні ( відсутність ознак хвороби).
2. Значна частина цих показників може бути визначена кількісно, що дозволяє у кінцевому рахунку одержати сумарну величину рівня здоров’я, оцінити силу або слабкість кожного з показників, розробити заходи для їх поліпшення і вносити корективи у саму програму оздоровлення.
3. "Формула здоров'я" — це графічно-аналітичне зображення сукупності чинників, урахування яких дозволяє оцінити і проаналізувати індивідуальний рівень здоров'я особи.
4. Доведено, що здоров'я людини рівною мірою визначається двома сукупностями чинників: об'єктивними (50%) і суб'єктивними (50%).
5. До об'єктивних чинників здоров'я відносять: вплив за здоров'я навколишнього природного середовища, у тому числі й природнокліматичні умови за місцем проживання (цей "внесок" оцінюється у 20-25%), наявність генетично успадкованих хвороб і загальний стан генетичного фонду популяції (15-20%), стан медичної підтримки, своєчасна і кваліфікована медична допомога (5-15%).
6. Суб'єктивні чинники здоров'я характеризуються як спосіб життя людини. До них належать: рухова активність, режим праці і відпочинку, режим, і якість харчування, емоційно-психічні навантаження, наявність або відсутність шкідливих звичок, фізична тренованість і загартованість організму, ставлення до оточуючих (доброзичливість, милосердя, гумор, толерантність).
7. Якщо об'єктивними чинниками здоров'я керувати важко, а частіше – неможливо, то суб'єктивні чинники цілком керовані, а значить, своїм здоров'ям можна управляти, поліпшувати його.
8. Нині здоровий спосіб життя розглядається як основа профілактики всіх захворювань. Це такий спосіб життєдіяльності, котрий відповідає генетично обумовленим типологічним особливостям даної людини, конкретним умовам її життя і направлений на формування, збереження і укріплення здоров’я для повноцінного виконання людиною її соціально-біологічних функцій.
9. Сучасне суспільство постійно примножує досвід боротьби із хворобами, але практично не має досвіду зміцнення здоров'я. А ще римський філософ Сенека (4-65 рр. до н.е.) зазначав: "Уміння продовжити життя — у здатності не скорочувати його".
10. Структура здорового способу життя повинна являти собою органічну єдність всіх сторін матеріально-побутового, природного, соціального і духовного буття людини, яка реалізується крізь фізіологічні, енергетичні і інформаційні канали людини.
11. Здоровий спосіб життя має містити в собі такі складові:
оптимальний руховий режим;
тренування імунітету і загартування;
раціональне харчування;
психофізіологічну регуляцію;
психосексуальну і статеву культуру;
раціональний режим життя;
відсутність шкідливих звичок;
валеологічну самоосвіту.
12. Формування здорового способу життя являє собою виключно довгий процес і може тривати все життя. Зворотній зв’язок від змін, що відбуваються в організмі в результаті додержання цього способу життя спрацьовує не відразу, позитивний ефект іноді відстрочений на роки. Ось чому, на жаль, досить часто люди лише „пробують” сам перехід, але, не одержавши швидкого результату, повертаються до попереднього способу життя (шкідливих звичок, приємних, але небезпечних факторів життєдіяльності: переїдання, вжиівання алкоголю, гіподинамії тощо).
13. Здоров'я людини, як дзеркало, відображає обличчя суспільства. Ключ до розв’язання питання поліпшення здоров'я слід шукати у надрах економіки, політики, у способі життя та взаємовідносинах людей.