- •Лекція 1. Сучасний стан розвитку проблемної області моделювання систем.
- •1.Моделювання як метод наукового пізнання.
- •2. Використання моделювання при дослідженні і проектуванні асу.
- •3. Перспективи розвитку методів і засобів моделювання систем.
- •Лекція 2. Основні поняття моделювання систем.
- •1. Принципи системного підходу в моделюванні систем.
- •2. Класифікація видів моделювання систем.
- •3. Можливості і ефективність моделювання систем на обчислювальних машинах.
- •1. Основні підходи до питання побудови математичних моделей систем.
- •Лекція 3. Математичні схеми моделювання систем.
- •2. Неперервно-детерміновані моделі (d-схеми).
- •Лекція 4. Дискретно-детерміновані моделі (f-схеми).
- •Зведена таблиця для f- автомата Мура.
- •Лекція 5. Дискретно-стохастичні моделі (р-схеми).
- •Лекція 6. Неперервно-стохастичні моделі (q-схеми).
- •1. Основні поняття q – схем.
- •Лекція 7. Методи моделювання випадкових величин.
- •1. Вибірковий метод Монте-Карло.
- •2. Процедури машинної генерації псевдовипадкових чисел.
- •Лекція 8. Алгоритми моделювання рівномірно розподілених випадкових величин.
- •1. Вимоги до генераторів псевдовипадкових чисел, рівномірно розподілених в інтервалі (0,1).
- •2. Методи отримання псевдовипадкових чисел.
- •Лекція 9. Аналіз даних випадкових величин.
- •1.Ідентифікація закону розподілу.
- •Критерії перевірки гіпотез.
- •9.2.1. Критерій .
- •9.2.2. Критерій Колмогорова-Смірнова.
- •Лекція 10. Регресивний аналіз.
Лекція 6. Неперервно-стохастичні моделі (q-схеми).
1. Основні поняття q – схем.
Застосування цього підходу розгланемо на прикладі використання математичних схем систем масового обслуговування. Для всіх цих моделей характерним є випадковий процес їх функціонування. Розглянемо одноканальну систему масового обслуговування (рис.6.1).
|
де Yi-вихідний потік, ui-час обслуговування заявки, wi-час очікування обслуговування заявкою, λi- кількість заявок, які поступають в одиницю часу, ni- кількість заявок в системі, ni=li+pi, де pі- коефіцієнт завантаження, li- кількість заявок в черзі. |
Потік
подій називається однорідним, якщо він
характеризується тільки моментами
наступлення цих подій, {tn}
0=t1<t2<...<tn і
ніяк не характеризує самі події.
Однорідний потік подій може також
задаватися проміжками часу між
послідовними подіями {
n},
1=t1-t0,
2=t2-t1,
...,
n=tn-tn-1.
Потік
неоднорідних подій - це послідовність,
яка характеризується двома параметрами
{tn,fn},
tn-
моменти часу наступлення події, fn-
набір ознак цієї події.
Потік
подій називається потоком з обмеженою
післядією, якщо сумісна функція густини
інтервалів
i може
бути представлена наступним чином:
f(z1,z2,...,zn)=f(z1)f(z2)...f(zn). |
Потік подій називається ординарним, якщо lim[ψ(t0,t)/t]=0 при t→0, де функція ψ(t0,t) - ймовірність появи двох і більше подій на проміжку часу t. Нехай заданий цілочисельний вектор k=(k1, k2,...,kn), і вектор t=(t1, t2,..., tn). Визначимо pk(t0,t) як ймовірність появи k1 подій на проміжку часу від t0 до t1, k2 подій на проміжку часу від t1 до t2 і т.д. Якщо ця функція не залежить від t0, а визначається тільки векторами t і k, то потік називається стаціонарним. Для стаціонарного потоку справедливим є співвідношення f(z2)=f(z3)=...=f(zn), де n>1.
|
де m-середнє значення проміжку часу між моментами наступлення подій. f(z) - функція густини закону розподілу проміжків часу. m=1/λ, де λ - інтенсивність вхідного потоку. |
Для
стаціонарного потоку з обмеженою
післядією має місце формула Пальма:
-
функція розподілу інтервалу
1.
Вона
дозволяє знайти розподіл
1,
якщо відомий розподіл для всіх інших
інтервалів починаючи з другого. Для
рівномірного закону розподілу:
Математичне
сподівання:
Розподіл
інтервалів часу
i:
M(
1)=b/3
- математичне сподівання
1.
Якщо
ймовірність pk(t0,t)
поступлення k заявок в інтервалі часу
(t0,t0+t)
не залежить від чередування подій до
моменту t0,
тобто, якщо умовна ймовірність pk(t0,t),
яка обчислена при будь-якому припущенні
послідовності подій до моменту t0 дорівнює
безумовній ймовірності тої ж події, то
потік називається потоком без
післядії.
Єдиним
стаціонарним ординарним потоком без
післядії є найпростіший потік або потік
Пуасона, для якого функція розподілу
кількості подій на проміжку часу t
дорвнює:
pk(t0,t)=((λt)k /
k!)*e-λt,
f(z)=λ*e-λt,
f(z1)=λ*e-λt.
2. Q - схема типу M|M|1 (за класифікацією Кендела).
Ця
система може бути описана процесом
розмноження і загибелі з постійними
інтенсивностями народження λ і загибелі
μ. Процес представляє процес розмноження
і загибелі, якщо він є однорідним ланйюгом
маркова x(t) з множиною станів {0,1,...}, якщо
події розмноження і загибелі є незалежними
подіями і якщо виконуються наступні
умови:
В1:
P[за проміжок часу
t
відбудеться народження 1 заявки при
умові, що в популяції к заявок]=λ
t+О(
t).
D1: P[за проміжок часу t відбудеться загибель 1 заявки при умові, що в популяції к заявок]=μ t+О( t). B2: P[за проміжок часу t не відбудеться народження жодної заявки при умові, що в популяції к заявок]=1-λ t+О( t). D2: P[за за проміжок часу t не відбудеться загибелі жодної заявки при умові, що в популяції к заявок]=1-μ t+О( t). Згідно з цим припущенням кратні народження, кратні загибелі і одночасні народження і загибелі на протязі малого проміжку часу заборонені в тому відношенні, що ймовірність таких кратних подій має порядок О( t). Будемо шукати ймовірність того, що об’єм популяції в момент часу t дорівнює k: pk(t)=P[x(t)=k]. Розглянемо зміни об’єму популяції в проміжку часу (t,t+ t), використовуючи динаміку Чепмена-Колмогорова. Будемо вважати, що в момент часу t+ t популяція нараховує к заявок і цей стан будемо позначати Ek. Розглянемо можливі переходи в стан к на проміжку часу (t,t+ t) (рис 6.2).
|
Pk(t+
t)=Pk-1(t)*Pk-1,k+Pk(t)Pk,k+Pk+1(t)Pk+1,k
k=1,
Pi,j -ймовірність
переходу із стану і в стан
j.
P0(t+
t)=P0(t)P0,0+P1(t)P1,0.
-
умова нормування.
Згідно
умов процесу розмноження і загибелі
В1,В2,D1,D2 ймовірность знаходження системи
в момент часу t+
t
в стані к є:
Pk(t+
t)=Pk-1(t)(λ
t+O(
t))+Pk(t)(1-
λ
t-O(
t))(1-μ
t-O(
t))+Pk+1(t)*(μ
t+O(
t))
P0(t+
t)=P0(t)(1-λ
t-O(
t))+P1(t)(μ
t+O(
t))
Розкриємо
дужки і члени, які містять О(
t),
згрупуємо і позначимо через
О(
t).
Pk(t+
t)=Pk-1(t)λ
t+Pk(t)(1-λ
t-
μ
t)+Pk+1(t)
μ
t+O(
t)
(Pk(t+
t)-Pk(t))/
t=Pk-1(t)λ-Pk(λ+μ)+Pk+1(t)μ+O(
t)/
t.
Оскільки
O(
t)
має вищий порядок меншості за
t,
то границя О(
t)/
t→0
при
t→0.
Для
стаціонарного режиму отримуємо:
(λ
+ μ)Pk(t)-
λPk-1(t)-
μPk+1(t)=0
λP0(t)-μP1(t)=0.
Вивід
цієї системи рівнянь можна зробити
простіше, використовуючи метод локального
балансу. Розглянемо діаграму станів
(рис.6.3).
|
Інтенсивність
потоку в стан Ek дорівнює:
Pk-1(t)
λ + Pk+1(t)
μ
Інтенсивність
потоку із стану Ek дорівнює:
Pк(t)
μ + Pk(t)
λ
Тоді швидкість
зміни стану дорівнює:
dPk(t)/dt=-(λ
+ μ)Pk(t)+Pk-1(t)
λ + Pk+1(t)
μ
dP0/dt=-P0(t)
λ + P1(t)
μ
Використовуючи
умову нормування і позначаючи ρ=λ/μ <
1, отримаємо:
(1+ρ)Pk-ρPk-1-Pk+1 =
0
ρP0-P1 =
0
Середня
кількість заявок N в системі:
де
l - середня кількість заявок в черзі.
Час
перебування заявки в черзі:
Середній
час перебування заявки в системі:

Рис.
6.1. Одноканальна система масового
обслуговування.
Рис.
6.2. Переходи системи на проміжку часу
(t,t+
t).
Рис.
6.3. Диаграма станів системи.