- •Галузева система управління якістю методи оцінки показників якості програмного забезпечення програмно-технічних комплексів критичного призначення Отраслевая система управления качеством
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення понять
- •3.2 Безпека програмного забезпечення
- •3.8 Життєвий цикл системи
- •3.9 Інструментальний засіб (case-інструмент)
- •3.10 Категорія критичності програмного забезпечення
- •3.15 Оцінювання якості програмного забезпечення
- •3.16 Показники (характеристики) якості програмного забезпечення
- •3.19 Програмно-технічний комплекс
- •4 Познаки та скорочення
- •3.13 Надійність програмного забезпечення
- •5 Методи оцінювання показників якості програмного забезпечення критичного призначення
- •5.1 Методи оцінювання показників якості програмного забезпечення
- •5.2 Інспекції процесів розроблення програмного забезпечення
- •5.3 Методи тестування програмного забезпечення
- •5.3.1 Загальні положення щодо тестування програмного забезпечення
- •5.3.2 Методи функціонального тестування програмного забезпечення
- •5.3.2.1 Загальні положення щодо функціонального тестування програмного забезпечення
- •5.3.2.2 Тестування транзакцій
- •5.3.2.3 Тестування областей вхідних даних
- •5.3.2.4 Тестування синтаксису
- •5.3.2.5 Тестування логічних умов
- •5.3.2.6 Тестування станів
- •5.3.3 Метод структурного тестування програмного забезпечення
- •5.3.3.1 Загальні положення щодо структурного тестування програмного забезпечення
- •5.3.3.2 Тестування маршрутів
- •5.3.3.3 Тестування циклів
- •5.3.3.4 Тестування обробки даних
- •5.4 Методи статичного аналізу програмного забезпечення
- •5.4.1 Загальні положення щодо статичного аналізу програмного забезпечення
- •5.4.2 Аналіз потоку управління
- •5.4.3 Аналіз потоку даних
- •5.4.4 Метрична оцінка програмного забезпечення
- •5.5 Метод імовірнісної оцінки надійності програмного забезпечення
- •5.5.1 Загальні положення щодо імовірнісної оцінки надійності програмного забезпечення
- •5.5.2 Оброблення статистичних даних про відмови програмного забезпечення
- •5.5.3 Визначення параметрів моделей надійності
- •5.5.3.3 Мнпз, їхні допущення та аналітичні співвідношення
- •5.5.3.4 Модель Джелінського–Моранді
- •5.5.3.5 Модель Гела–Окумото
- •5.5.3.6 Модель базова s-подібна
- •5.5.3.7 Модель Шика–Уолвертона
- •5.5.3.8 Перша геометрична модель Моранди
- •5.5.3.9 Модель Муси–Окумото
- •5.5.3.10 Метод максимуму правдоподібності
- •5.5.3.11 Метод найменших квадратів
- •5.5.3.12 Приклади застосування моделей надійності програмного забезпечення
- •5.5.3.12.2 Оцінка показників надійності за допомогою мнпз, описаних у 5.5.3.4-5.5.3.9.
- •5.5.3.12.3 Модель Джелінського-Моранді
- •5.5.3.12.4 Модель Гела-Окумото
- •5.5.3.12.5 Базова s-подібна модель
- •5.5.3.12.6 Модель Шика-Уолвертона
- •5.5.3.12.7 Перша геометрична модель Моранді
- •5.5.3.12.8 Модель Муси-Окумото
- •5.5.4 Вибір моделі надійності програмного забезпечення
- •5.5.4.3 Критерій Колмогорова-Смирнова
- •5.5.4.4 Критерій 2
- •5.5.4.5 Критерій мінімального сумарного квадратичного відхилення:
- •5.5.5 Прогнозування показників надійності програмного забезпечення
- •5.6 Аналіз видів, наслідків і критичності відмов програмного забезпечення (sfmeca)
- •5.6.1 Загальні положення щодо аналізу видів, наслідків і критичності відмов
- •5.6.2 Основні принципи виконання sfmeca
- •5.6.2.1 Базування sfmeca
- •5.6.2.2 Визначення функціональної структури програмного забезпечення
- •5.6.2.3 Одержання вихідної інформації
- •5.6.2.4 Подання структури програмного забезпечення
- •5.6.2.5 Ідентифікація видів відмов
- •5.6.2.6 Аналіз відмов із загальної причини
- •5.6.2.7 Аналіз критичності
- •5.6.2.8 Зв'язок між sfmeca та іншими методами
- •5.6.3 Процедура виконання sfmeca
- •5.6.3.1 Процедура виконання sfmeca
- •5.6.3.2 Визначення вимог до програмного забезпечення
- •5.6.3.3 Розроблення діаграм, схем та інших математичних моделей і описів
- •5.6.3.4 Вибір рівнів програмного забезпечення і документації
- •5.6.3.5 Ідентифікація видів, причин і впливу відмов
- •5.6.3.6 Ідентифікація методів виявлення відмов та їх ізолювання
- •5.6.3.7 Опис значення відмов та альтернативних запобіжних заходів
- •5.6.3.8 Оцінка критичності та імовірності відмов
- •5.6.3.9 Розроблення рекомендацій і звіту за результатами sfmeca
- •5.7 Аналіз дерева відмов програмного забезпечення (sfta)
- •5.7.1 Загальні положення щодо аналізу дерева відмов програмного забезпечення
- •5.7.2 Процедура виконання sfta
- •5.7.2.1 Процедура виконання sfta
- •5.7.2.2 Визначення області аналізу
- •5.7.2.3 Ознайомлення з проектом, функціями і роботою програмного забезпечення
- •5.7.2.4 Визначення кінцевої події
- •5.7.2.5 Побудова дерева відмов
- •5.7.2.6 Логічний і чисельний аналіз дерева відмов
- •5.7.2.7 Розроблення звіту про результати аналізу
- •5.7.3 Умовні позначки для дерева відмов
- •5.8 Керівництво з адаптації нормативного документа
- •Додаток а
- •Бібліографія
3.13 Надійність програмного забезпечення
Сукупність властивостей, що обумовлюють здатність програмного продукту зберігати зазначений рівень працездатності у заданих умовах [3]
3.15 Оцінювання якості програмного забезпечення
Систематична перевірка того, наскільки об'єкт здатний виконувати встановлені вимоги [8]
3.16 Показники (характеристики) якості програмного забезпечення
Сукупність властивостей (атрибутів) програмного забезпечення, за допомогою яких його якість описується та оцінюється. Характеристики якості програмного забезпечення можуть бути уточнені на безлічі рівнів комплексних показників (підхарактеристик) [9]
3.17 помилка (error, en)
Дії людини або процес, які викликають небажаний результат [10]
3.18 програмний продукт (software product, en)
Набір комп'ютерних програм, процедур і пов'язаних з ними документації та даних [ДСТУ 3918]
3.19 Програмно-технічний комплекс
Сукупність технічних засобів автоматизації, що поставляються у комплекті з програмним забезпеченням, необхідним сервісним устаткуванням та експлуатаційною документацією, що з’єднуються на місці експлуатації з периферійним устаткуванням та/або іншими програмно-технічними комплексами для виконання усіх або частини функцій контролю та управління у складі конкретної інформаційної або керуючої системи [11]
3.20 процес (process, en)
Множина взаємозв’язаних дій, що перетворює входи на виходи [ДСТУ 3918]
3.21 процес забезпечення якості
Процес забезпечення адекватної оцінки того, що програмні продукти та процеси протягом життєвого циклу проекту задовольняють установленим вимогам, а відповідні плани виконуються [ДСТУ 3918]
3.22 рівень працездатності
Ступінь задоволення потреб, виражений специфікованим переліком значень характеристик якості [3]
3.23 система критичного застосування
Система, функціональна відмова якої здатна призвести до катастрофічних наслідків для людей та/або навколишнього середовища
3.24 трасуємість
Можливість простежити або встановити зв'язок кожної функціональної та нефункціональної вимоги до ПЗ або системи у документах різного рівня [6]
3.25 характеристика
Аспект продукту, за допомогою якого він може бути описаний та оцінений [ДСТУ 3919]
3.26 якість програмного забезпечення
Сукупність властивостей ПЗ, які обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення [ДСТУ 2850].
4 Познаки та скорочення
У цій настанові застосовано такі скорочення:
ЕОМ |
– |
електронна обчислювальна машина |
|
|
|
|
|
|
МНПЗ |
– |
модель надійності програмного забезпечення |
НД |
– |
нормативний документ |
|
|
|
ПЗ |
– |
програмне забезпечення |
ПТК |
– |
програмно-технічний комплекс |
ТЗ |
– |
технічне завдання |
SFMECA |
– |
Software Failure Modes Effects and Criticality Analysis (аналіз видів, наслідків та критичності відмов ПЗ) |
SFTA |
– |
Software Fault Tree Analysis (аналіз дерева відмов ПЗ) |