5.6.3.7 Опис значення відмов та альтернативних запобіжних заходів

Відносне значення відмови повинно бути зареєстроване у робочій таблиці. Також у таблиці реєструють ідентифікацію та оцінку будь-яких особливостей проекту на даному системному рівні для запобіжних заходів або зменшення впливу виду відмови. Таким чином, ця робоча таблиця чітко показує дійсне поводження ПЗ за наявності внутрішнього збою. Інші запобіжні заходи включають:

• надлишкові компоненти ПЗ, які дозволяють продовжити роботу, якщо відмовляє основний компонент;

• альтернативні способи роботи ПЗ та/або системи;

• контрольні або сигнальні пристрої;

• будь-які інші засоби, які дозволяють ефективно працювати або обмежувати пошкодження.

На стадії проектування функціональні компоненти ПЗ можуть бути перегруповані або реконфігуровані з метою зміни їхньої продуктивності. Відповідно до цього компоненти ПЗ, що відповідають режимам відмов, повинні бути знову досліджені перед повторенням SFMECA.

5.6.3.8 Оцінка критичності та імовірності відмов

Необхідно кількісно визначити критичність результату відмови та оцінити імовірність виникнення відповідного виду відмови. Кількісне визначення як критичності, так і імовірності виникнення відмови допомагає полегшити прийняття рішень щодо кінцевих коригувальних дій та їх пріоритетів і встановити чіткі межі між прийнятним і неприйнятним ризиком. Кожний розглянутий результат відмови класифікують з точки зору його критичності для продуктивності всього ПЗ стосовно системних вимог, цілей і обмежень. Список критичних відмов повинен бути визначеним для кожного компонента ПЗ. Існують загальноприйняті категорії та класифікації, які можуть застосовуватися до більшості видів устаткування, засновані на наведених нижче наслідках, що класифікуються за їх серйозністю:

• смерть або завдання збитків здоров'ю робочого персоналу або групи людей;

• пошкодження зовнішнього устаткування або устаткування безпосереднього;

• економічні втрати через недостатню продуктивність або функціонування;

• відмова у завершенні завдання через нездатність устаткування виконувати свою головну функцію.

Приклад шкали критичності, яку наведено у таблиці 5.23, заснований на збитку, пошкодженні устаткування і деградації функцій. Вибір категорій критичності вимагає обережних і розумних рішень. Усі фактори потрібно розглянути щодо їхнього впливу на оцінку системи, з огляду на такі фактори як продуктивність, графіки робіт, безпека та ризик. Імовірність виникнень кожного постульованого виду відмови оцінюють у кількісних термінах, які використовують аналітично отримані оцінки. Оцінки імовірності окремого виду відмови у певному середовищі вимагають статистично значущої бази даних відмов. Прогнозування виконують паралельно з SFMECA з використанням даних безпосередньо із зазначених джерел.

Оцінку критичності проводять, використовуючи таблицю критичності, яка відображає категорії критичності по осі ординат та імовірності відмови або їхню частоту по осі абсцис. У прикладі, який наведено на рисунку 5.22, імовірність або частота довільно класифіковані по чотирьох категоріях: дуже низька, низька, середня та висока. В окремих випадках імовірність або частота можуть класифікуватися нелінійно. Коли види відмови класифіковані та установлена імовірність або частота, вони ідентифікуються у відповідному квадраті таблиці. Квадрати, що віддаляються від початку координат по діагоналі, вказують на більшу критичність і більш термінову потребу в коригувальних діях. Під час кожного аналізу критичності певний діапазон імовірностей або частоти повинен бути ідентифікований для кожної класифікації.

Категорія критичності	Імовірність відмови
	дуже низька	низька	середня	висока
IV
III
II
I

Рисунок 5.22—Приклад таблиці критичності