П  итання для самоконтролю

1. Що ви розумієте під поняттям «держава»? Охарактеризуйте її основні функції.

2. Чому і як виникла держава? Назвіть і визначте сутність основних теорій походження держави.

3. Що слід розуміти під формою державного правління? Визначте основні форми державного правління.

4. Дайте порівняльний аналіз основних форм республіканського правління.

5. Що ви розумієте під формою державного устрою? Визначить основні форми державного устрою.

6. Охарактеризуйте політичну систему США.

7. Охарактеризуйте форму державного правління в сучасній Франції.

8. Охарактеризуйте форму державного правління у Великобританії.

9. Дайте характеристику форми державного правління сучасної України.

10. Здійсніть порівняльний аналіз основних форм державного устрою.

11. Дайте характеристику форми державного устрою сучасної України.

12. Розкрийте сутність поняття «правова держава» і «соціальна держава».

13. Що таке громадянське суспільство?

14. Які, на Ваш погляд, особливості формування громадянського суспільства в сучасній Україні?

Тема 7. Політичні партії, громадсько-політичні об`єднання та рухи План лекції

1. Політичні партії і громадсько-політичні об’єднання як політичні інститути.

2. Поняття і типи партійних систем.

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3, 5, 6, 7.

Додаткові: 15, 19, 22, 25, 28.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

Міні-лексикон:

політична партія, партологія, «кадрові» і «масові партії», партійна система, група інтересів, громадсько-політична організація, громадсько-політичний рух, парламентська партія.

1. Політичні партії та громадсько-політичні об’єднання як політичні інститути

Політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи є суб’єктами політичної системи. Саме через них відбувається участь народу в управлінні суспільними справами. В їх діяльності виявляються засадничі принципи сучасної демократії – політичний плюралізм, представництво, виборність, здійснюється становлення і саморегуляція громадського суспільства, реалізація інтересів народних мас.



В політології розповсюджена запропонована М.Вебером періодизація історії становлення і розвитку сучасних політичних партій:

а) аристократичні гуртки (котерії);

б) політичні клуби;

в) масові партії.

Класифікацію запропоновану М.Вебером можна представити у вигляді такої схеми.

Типологія політичних партій



Критерії класифікації

Типи політичних партій

З а типом організаційної структури З а класовим характером і соціальною сутністю З а способом функціонування З а способами політичної діяльності З а ставленням до існуючого суспільного ладу З а місцем і роллю в політичній системі суспільства З а місцем у спектрі політичних сил З а політичними цілями та ідеологією

Кадрові, масові, партії виборців. Робітничі, буржуазні, селянські, поміщицькі, між класові: робітничо-селянські, буржуазно-поміщицькі, науково-технічної інтелігенції, націоналістичні, конфесіональні та ін. Демократичні, авторитарні, тоталітарні. 1. Переважно парламентські. 2.Переважно непарламентської діяльності. Революційні, реформістські. Правлячі або не правлячі, легальні або нелегальні, опозиційні. Ліві, центристські, праві. Комуністичні, соціал-демократичні, ліберальні, консервативні, націоналістичні та ін.

«Лівизна» в політиці означає орієнтацію на більшу соціальну рівність, на її досягнення і використання як організаційного чинника, а «правизна» – на меншу соціальну рівність, на більшу соціальну нерівність. Тому комуністичні партії скрізь ліві, а буржуазні – праві. Центристи ж поєднують ці орієнтації.

