- •Міністерство освіти і науки України
- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом
- •Тема 1. Політика та наука про політику План
- •Рекомендовані джерела:
- •1. Політика як суспільно-історичне явище
- •Різноманітні трактування політики – концептуальні підходи - можна охарактеризувати наступним чином:
- •Становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни
- •Сутність політики як суспільного явища
- •Суб’єкти політики:
- •Політика має свої властивості:
- •Політологія як наука має свій об’єкт і предмет.
- •В політології виділяють три групи закономірностей політичної сфери
- •Висновки
- •П итання для самоконтролю
- •Тема 2. Основні етапи розвитку політичної думки План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Суспільно-політичні уявлення давнього світу і Середньовіччя
- •2. Політична думка Нового часу
- •Політичну думку Нового часу можна охарактеризувати наступним чином:
- •3 . Сучасна політична думка. Основні політологічні школи
- •Е волюція сучасної зарубіжної політичної думки
- •А мериканська політологічна школа
- •Англійська політологічна школа
- •Французька політологічна школа
- •Н імецька політологічна школа
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Політична влада План
- •Рекомендовані джерела:
- •Природа і сутність політичної влади
- •Французький політолог м. Дюверже виділив три історичні форми влади.
- •Інституціоналізований характер.
- •К ласифікації форм суспільної влади:
- •Політична влада має свої ознаки і функції:
- •С учасні теоретичні трактування політичної влади
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Політична еліта і політичне лідерство План
- •Рекомендовані джерела:
- •Формування і розвиток елітарних уявлень
- •Функції політичних еліт
- •Природа і сутність політичного лідерства
- •Основні концепції лідерства
- •Типи лідерів за способами легітимації влади
- •Характерні риси політичного лідера
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Політична система суспільства План
- •Рекомендовані джерела:
- •Основні теорії політичних систем
- •Ф ункції політичної системи суспільства
- •Основні теорії політичних систем
- •Модель політичної системи д.Істона
- •Модель політичної системи г.Алмонда
- •Модель політичної системи к.Дойча
- •2. Політичний режим як механізм функціонування політичної системи суспільства
- •Типи політичних режимів
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Держава як політичний інститут План
- •Рекомендовані джерела:
- •Природа і сутність держави. Основні теорії її походження
- •С труктура держави.
- •Форми і функції держави
- •2 . Громадянське суспільство
- •Держава
- •Висновки
- •П итання для самоконтролю
- •Тема 7. Політичні партії, громадсько-політичні об`єднання та рухи План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Політичні партії та громадсько-політичні об’єднання як політичні інститути
- •Типологія політичних партій
- •Громадсько-політичні об’єднання та рухи
- •2. Поняття і типи партійних систем
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Політична культура та політичні ідеології План
- •Рекомендовані джерела:
- •Поняття політичної культури. Співвідношення політичної свідомості і політичної культури
- •Типологія політичних культур.
- •Функції політичної свідомості
- •Сутність політичної соціалізації
- •Е тапи політичної соціалізації
- •Ідеологія як форма політичної свідомості і інтегральний елемент політичної культури
- •Основні
- •Політичні ідеології
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Політичні процеси План
- •Рекомендовані джерела:
- •1 . Поняття, структура, характер політичного процесу та його особливості
- •Засоби, методи, ресурси, інституції
- •2. Вибори: поняття, принципи та їх місце у функціонуванні демократичної держави. Стадії виборчого процесу
- •2. Періодичність виборі
- •Загальність виборчого права
- •Сутність, суб’єкти і базові принципи міжнародної політики
- •Висновки
- •П итання для самоконтролю
- •Тема 10. Міжнародна політика План
- •Рекомендовані джерела:
- •С уб’єкти зовнішньополітичної діяльності
- •Суб’єкти міжнародної політики
- •Структура міжнародної організації
- •Принципи міжнародної політики
- •2. Основні тенденції сучасного світового політичного процесу
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел: Основна література:
- •Додаткова література:
- •Інтернет – ресурси:
Ідеологія як форма політичної свідомості і інтегральний елемент політичної культури
Ідеологія -
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Поняття «ідеологія» вперше запровадив французький вчений_________________________ у творі «Елементи ідеології».
На теоретико-концептуальному рівні
На програмно - директивному рівні
На поведінковому рівні
С
Світова практика виробила багато різних політичних ідеологій. Найбільш розповсюдженими з них є:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
світові
Основні
Політичні ідеології
Лібералізм - (від лат. liberalise – вільний). У політології прийнято виділяти два різновиди лібералізму: класичний лібералізм і неолібералізм. Виникнення класичного лібералізму пов’язано з розвитком капіталістичного суспільства і співпадає з часом перших буржуазних революцій XVII-XIX століть. Засновниками класичного лібералізму вважаються Дж. Локк, Т.Гоббс, А.Сміт,Ш.-Л.Монтеск’є та інші. Класичний лібералізм покоїться на трьох китах: свободі, рівності і приватній власності.
Ідеологи класичного лібералізму виступали проти втручання в особисте життя людини, в їх підприємницьку діяльність.
Неолібералізм – трансформований класичний лібералізм новітньої доби. Видатними його представниками є Дж.Кейнс, Ф.Хайек, Д.Емер, Г.Олаж та інші.
Згідно з їх концепціями місце теорії класичного лібералізму («держава нічного сторожа») має зайняти ідея «держави добробуту», зміст якої полягає у суттєвій зміні функцій і завдань, тобто втручання держави в соціальну, економічну сфери суспільства.
Консерватизм. Ця політична ідеологія виникла в кінці XVIII століття як реакція на ідеї Великої Французької революції і лібералізму. Його засновниками вважаються Е.Берк, Ж. де Местер, Л. де Бональд та інші.
Н
Другою цінністю консерватизму є стабільність. Третя-порядок.
Неоконсерватизм формується в середині 70-х р.р. ХХ ст. в результаті перегляду ідей, цінностей класичного консерватизму та лібералізму, і є їх своєрідним синтезом.
Проголошує необхідність сильної влади, сильної позиції держави, обмеження індивідуалізму сучасної людини, зміцнення політичної та духовної єдності нації, збереження її самобутності.
Соціалізм. Ідеї соціалізму виникли давно. У відповідності до цих ідей будувалося життя християнських спільностей. Теоретичне оформлення ідеї соціалізму набули в Новий час у творах Т.Мора, Т.Кампанелли, Р.Оуена, Ш.Фурьє, А.Сен-Симона. Значний внесок у розробку соціалістичних ідей зробили французькі просвітники і, перш за все, Ж.-Ж.Руссо.
Соціал-демократизм – одне з найпоширеніших тлумачень соціалізму. Розглядає соціалізм як суспільний лад, який досягається не в результаті революційної ліквідації капіталізму, а шляхом його реформування зі збереженням приватної власності, забезпеченням росту середнього класу, досягненням вищого рівня політичної, соціальної, економічної свободи, соціальної рівності та справедливості.
Фашизм. Сформувався в 20-30-х роках 20 століття. Родоначальниками фашизму є: колишній лідер лівого крила італійських соціал-демократів Б.Мусоліні, і німецький політичний діяч А.Гітлер.
Теоретичною основою націонал-соціалістичної ідеології є ідеї расизму і елітаризму. Фашизм висунув теорію про зверхність певних народів над іншими. Цілісність раси, створення можливостей для її розвитку оголошувалось найважливішою цінністю.
