1.2 Підприємство як об’єкт управління

Підприємство – організація, що здійснює самостійну, ініціативну, системну діяльність по випуску продукції, наданню послуг і торгівлі з метою здобуття прибутку.

Корпорація – сукупність осіб, об’єднаних для досягнення якої-небудь мети. Велике об’єднання підприємств.

Управління підприємством – це комплекс адміністративно – господарських заходів, направлених на досягнення загальних цілей. Функції управління можна поділити на: планування дій, мотивацію учасників роботи, контроль за реалізацією планів.

В умовах ринкових стосунків, що розвиваються, в області управління виробничими процесами при ухваленні рішень потрібні оперативність і адекватність. Саме тому, на даний момент, так гостро виникає проблема у введенні в господарську, комерційну і адміністративну діяльність підприємства КСУП. Такі системи допомагають не лише в процесі ухвалення рішень, але і є потужним засобом здобуття, обміну і зберігання інформації. З перерахованих вище аспектів управління – автоматизації підлягають лише планерування і контроль. Ці дві функції управління і визначають основні вимоги до КСУП. Така система.

повинна мати такі можливості: задовольняти всі інформаційні потреби підприємства; бути інструментом управління всієї діяльності підприємства: здійснювати оптимізацію виробничих процесів; реалізувати можливість управління якістю продукції; легко налаштовуватися і модифікуватися; включати відкриті стандарти; використовувати сучасну техніку і нові інформаційні технології.

У КСУП здійснюється повна інтеграція всіх аспектів діяльності підприємства - фінанси, виробництво, збут, транспорт, ремонт і обслуговування, менеджмент проектів, управління персоналом і т.д.

При обробці інформації в КСУП проводяться наступні дії: надходження інформації із усіх джерел на підприємстві: збір цієї інформації в базі даних: обробка інформації, аналіз інформації: пред’явлення інформації на різних рівнях управління.

Однак КСУП не обмежується тільки накопиченням і наданням і представленням інформації. Спеціалізовані алгоритми, реалізовані окремими модулями програмного забезпечення дозволяють системі найкращим чином розміщувати виробничі замовлення, стежити за навантаженням потужностей, за ефективністю використання виробничих ресурсів, контролювати наявність і поповнення необхідного запасу комплектуючих, готової продукції і т.д.

Таким чином, КСУП являє собою інструмент нового покоління, зв’язуючи всі сторони діяльності підприємства, який безпосередньо проникає в управління його діяльності. Тільки наявність на підприємстві стандартного програмного забезпечення гарантує успішне ведення бізнесу, сприяє раціоналізації виробництва, дозволяє з високим степенем точності планувати і управляти виробничими процесами.

Підприємство як об’єкт комп'ютеризації має ряд характеристик: галузева приналежність; тип і характер виробництва, технологічні процеси виробництва продукції, робіт і послуг; організаційна структура управління; методи управління; виробничі ресурси підприємства.

Організаційна структура управління підприємства визначає склад і функції управління структурних підрозділів Організаційна структура регламентує схему інформаційних потоків системи управління, рівні прийняття управлінських рішень. Типовими організаційними структурами управління є: лінійно-функціональна структура, що закріплює за підрозділом обмежені функції управління: дивізійна структура на основі бізнес-одиниць, що закріплює за підрозділом функції повного управлінського циклу; матрична структура, що поєднує функції лінійно-функціональної і дивізійної структур.

Поряд з організаційною існує і «фінансова структура» підприємства, утворена центрами фінансового обліку і відповідальності. Ця структура є основою фінансувого планування підприємства.

У складі фінансової структури виділяють: центр фінансового обліку - підрозділ, функції якого безпосередньо впливають на прибутковість певного виду діяльності; центр фінансової відповідальності - підрозділ, кінцева мета діяльності якого - максимізація прибутку; такий підрозділ наділяється певними ресурсами і несе відповідальність за їх витрачання; профіт-центр - підрозділ, діяльність якого спрямована на реалізацію бізнес-проекту і отримання прибутку; венчур-центр - підрозділ, що організує новий бізнес-проект, прибуток від якого очікується в майбутньому; центр витрат - підрозділ, що забезпечує підтримку і обслуговування венчур-центрів і профіт центрів (хоча сам підрозділ не приносить прибуток).

Зміцнення центрів фінансової відповідальності пов'язане з виведенням їх із структури компанії, перетворенням в холдинг або створенням інших форм групової взаємодії (фінансово-промислові, промислові та комерційні групи, синдикати, концерни, картелі).

Загальні вимоги, пропоновані підприємством як об'єктом управління до КСУП: реалізація управлінських функцій у повному обсязі, в задані терміни з необхідним рівнем якості одержуваної інформації для цілей управління, застосування ефективних технологій збору, реєстрації, передачі, зберігання, обробки та подання інформації; надійність комп'ютерних інформаційних систем управління; захист інформації; високий ступінь адаптивності комп'ютерної інформаційної системи.

Можна виділити наступні базові компоненти КСУП: інформація (відомості, представлені в документах і масивах інформації на машинних носіях); інформаційні технології (технічні й програмні засоби); організаційні одиниці управління (структурні підрозділи та управлінський персонал, що виконують функції управління з використанням засобів інформаційних технологій); функціональні компоненти (моделі, методи та алгоритми отримання керуючої інформації). Кожен базовий компонент КСУП є самостійною системою, має певну структуру побудови та цілі функціонування.

Процес управління підприємством в КСУП реалізується на основі алгоритму інформаційного управління.

Крок 1. Первинний облік, збір і реєстрація інформації.

Крок 2. Отримання вихідних даних для аналізу.

Крок 3. Аналіз досягнутих результатів.

Крок 4. Формулювання проблеми.

Крок 5. Дослідження проблеми.

Крок 6. Розробка альтернатив.

Крок 7. Вибір альтернативи.

Крок 8. Організація виконання рішення.

Крок 9. Контроль виконання рішення. Перехід до кроку 1.

Функціональна структура КСУП ­­­­— сукупність функціональних підсистем, комплексів задач і процедур обробки інформації, реалізуючих функцій СУ. В СУ великих підприємств — корпорацій виділяються самостійні підсистеми (контури) функціонального і організаційного рівня правління:

1. Стратегічний аналіз і управління – це вищий рівень управління, забезпечує централізацію всього підприємства, орієнтований на вищу ланку управління. Основні комплекси задач: фінансовий менеджмент, в тому числі фінансове планування і бюджетування, складання фінансового плану, визначення статей витрат і надходжень грошових коштів; аналіз фінансового плану і інші; аналіз фінансової і господарської діяльності, створення аналітичної інформації для прийняття стратегічних і тактичних рішень, аналіз динаміки і структури техніко-економічних показників, підготовка внутрішньої фінансової звітності і інші; маркетинг — аналіз ринку товарів, інформація про конкурентів, клієнтів; моделювання цінової політики фірми, організація реклами, аналіз ефективності каналів товароруху і форм реалізації товарів і послуг і інші; управління проектами — календарні плани-графіки робіт, оцінка потреби в ресурсах для виконання планів і інші; управління документообігом — система управління документами і організації документообігу, контроль виконавчої дисципліни, управління діловими процесами, групова робота з електронними документами і інші.

2. Управління персоналом включає в себе комплекси задач: організаційний менеджмент в частині моделювання організаційної структури управління і штатного розкладу, визначення функціональних (посадових) обов’язків підрозділів і окремих виконавців; створення нормативно довідкової інформації для управління підприємством, персоналом (класифікатори і довідкова інформація по кадрам, графіки робіт); планування витрат по персоналу, розрахунок потреби в трудових ресурсах, розрахунок фонду оплати схеми тарифів і посадових окладів, премій, пільг, штрафних санкцій; набір персоналу, в тому числі впровадження вакансій, професійне тестування, рекрутинг і відбір кандидатів; введення бази даних кадрового складу, формування наказів, статистичний аналіз і облік руху кадрів і інші; табельний облік робочого часу, облік основної і додаткової заробітної плати, розрахунок податків по заробітній платі, формування вихідних розрахунково-платіжних документів і форм статистичної звітності, формування бухгалтерський проводок для обліку зарплати.

3. Логістика – управління матеріальними потоками (заготівля матеріалів та комплектуючих), управління виробництвом, управління збутом готової продукції. Всі компоненти логістики тісно пов’язані з фінансовою бухгалтерією і функціонує на єдиній інформаційній базі. Основні комплекси задач логістики : управляння продажем (збут) готової продукції через оптову, дрібнооптову та роздрібну торгівлю; управління матеріальними потоками, включаючи матеріально-технічне забезпечення виробничої діяльності підприємства і управління запасами;

4. Управління виробництвом включає комплекси задач : технічна підготовка виробництва (ТПВ), в тому числі конструкторська і технологічна підготовка виробництва, створення нормативно-довідкової бази (номенклатура ДСЕ, конструкторський склад виробів, довідники технологічного обладнання і устаткування, поопераційно-трудові нормативи); техніко-економічне планування (ТЕП), забезпечує ведення нормативно-довідкової бази для формування портфеля замовлень, номенклатурного плану виробництва, збалансованого по ресурсам; виробничої програми структурних підрозділів, розрахунок планової собівартості продукції й нормативних витрат; облік витрат на виробництво (контролінг), забезпечує управління прямими й непрямими витратами у виробництві, облік випуску готової продукції, облік незавершеного виробництва, розрахунок фактичних витрат на випуск готової продукції, формування кошторису загальних витрат на виробництво по видам продукції, місцям виникнення витрат, по періодам обліку і т.п.; оперативне управління виробництвом. Комплекс завдань забезпечує планування обліку запуску-випуску продукції в відповідності з виробничою програмою, диспетчеризацією матеріальних потоків для виробничого процесу, операційний облік випуску готової продукції й незавершеного виробництва.

5. Бухгалтерський облік інформаційно пов'язаний з управлінським обліком витрат виробництва, фінансовим менеджментом, складським обліком. Бухгалтерський облік господарських операцій в фінансовій бухгалтерії здійснюється на основі бухгалтерських проводок, сформованих на основі первинних облікових документів. Створення документів і їх відображення у бухгалтерському обліку розділені в часі і просторі. Основні частини бухгалтерського обліку : ведення головної книги (інтегрованого облікового реєстру бухгалтерських проводок), допоміжних облікових реєстрів; обліг грошових коштів (каса, розрахунковий валютний рахунки, розрахунки з підзвітними особами); бухгалтерський облік основних засобів; бухгалтерський облік товарно-матеріальних цінностей (матеріали, товари, готова продукція); бухгалтерський облік заробітної плати; бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами і кредиторами (постачальники і споживачі); консолідація фінансової бухгалтерії на рівні бізнес-одиниць підприємства.

Розрізняють системи автоматизації управління підприємством наступних видів:

• локальне автоматизоване робоче місце (АРМ) - програмно-технічний комплекс, призначений для реалізації управлінських функцій на окремому робочому місці;

• комплекс інформаційно і функціонально пов'язаних АРМ, що реалізують в повному обсязі функції управління;

• комп'ютерна мережа АРМ на єдиній інформаційній базі, що забезпечує інтеграцію функцій управління в масштабі підприємства або групи бізнес-одиниць:

• КСУП, що забезпечує повнофункціональне розподілене управління великомасштабним підприємством.

За ступенем формалізації (структурованості) і складності алгоритмів обробки інформації функціональних компонентів і відповідних інформаційних технологій автоматизовані системи управління підприємствами ділять на: системи оперативної обробки даних - ОLТР (Оn-linе Transaction Processing); системи підтримки та прийняття рішень - DSS(Decision Support Systems) .

До систем оперативної обробки даних відносяться традиційні програми обліку та реєстрації первинної інформації (бухгалтерські, складські системи, системи обліку випуску готової продукції і т. п.). У цих системах виконується збір і реєстрація великих об'ємів первинної інформації,використовуються досить прості алгоритми розрахунків і запитів до бази даних (БД), структура якої стабільна протягом тривалого часу. У ОLТР-системах велике значення має захист БД від несанкціонованого доступу, апаратних і програмних збоїв в роботі. Форми вхідних і вихідних документів, схеми документообігу жорстко регламентовані.

Системи підтримки прийняття рішень орієнтовані на реалізацію складних бізнес-процесів, що вимагають аналітичної обробки інформації, формування нових знань. Аналіз інформації має певну цільову орієнтацію, наприклад фінансовий аналіз підприємства, аудит бухгалтерського обліку. Відмінними рисами цього класу систем є: створення сховищ даних (Data WareHouse (DW) - предметно-орієнтовані, прив'язані до часу і незмінні зборів даних для підтримки процесу прийняття керуючих рішень) великої ємності шляхом інтеграції різнорідних джерел, що знаходяться в OLAP-системах; використання методів і засобів аналітичної обробки даних (On-Line Analytical Processing - OLAP-технологій); інтелектуальний аналіз даних, що забезпечує формування нових знань (Data Mining).