- •Методичні вказівки
- •Властивості портландцементів
- •Лабораторна робота 1
- •Лабораторна робота 2
- •Портладцементу у різні терміни тверднення
- •Лабораторна робота 3
- •Лабораторна робота 4
- •Лабораторна робота 5
- •У різНі терміНи тверДнеНня
- •Лабораторна робота 6
- •Лабораторна робота 7
- •Лабораторна робота 8
- •Лабораторна робота 9
- •Лабораторна робота 10
- •Лабораторна робота 11
- •Навчальне видання Методичні вказівки
Лабораторна робота 6
ВПЛИВ ТОНкості ПОМЕЛУ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТУ НА
ВОДОПОТРЕБу, ШВИДКІСТЬ ЙОГО ТВЕРДнеННЯ І МІЦНІСТЬ
У різНі терміНи тверДнеНня
Мета роботи - ознайомити студентів із впливом тонкості помелу на властивості цементів; закріпити навички лабораторних дослідів властивостей цементів.
Основні положення. Тонкість помелу цементів - один із важливих факторів підвищення їхньої активності і швидкості набору міцності, тобто багато властивостей цементу визначаються не тільки хімічним і мінералогічним складом клінкера, наявністю добавок, але і значною мірою тонкістю помелу продукту, його зерновим складом і формою часток.
Взаємодія цементу з водою починається з поверхні його зерен. Зі збільшенням сумарної площі поверхні цементних зерен у даній кількості цементу швидкість нагромадження продуктів гідратації зростає. Збільшення концентрації новоутворень сприяє прискоренню тверднення і підвищенню кінцевої міцності цементного каменя. Однак поліпшення зазначених характеристик спостерігається лише до питомої поверхні цементу порядку 600...700 м2/кг. Вище цих меж має місце спад ряду основних показників цементу, зокрема міцності, морозостійкості й ін., що пояснюється зростанням водопотреби цементу для одержання тіста нормальної густоти, збільшенням кількості агрегованих часток цементу і підвищенням рівня попередньої гідратації зерен в'яжучої речовини вологою повітря. Зі збільшенням дисперсності цементного порошку зростає також вміст надлишкової води у тісті, що призводить до підвищення пористості цементного каменя, а, отже, до зниження його міцності.
Прилади і матеріали: кульовий млин, прилад ПСХ-2, форми зразків-балочок, струшуючий столик, чаша для затворювання з лопаткою, ванна з гідравлічним затвором, вібростіл, технічні ваги з різновагами, гідравлічний прес, машина МИИ-100.
Хід роботи.
Насамперед готують цемент з різною питомою поверхнею, наприклад, 280...320 м2/кг (заводський помел), 400...450, 500...550, 600...650 і 700...750 м2/кг. Необхідний ступінь дисперсності досягається шляхом домелювання вихідного цементу у кульовому млині. Питома поверхня цементу у процесі його домелювання періодично визначається за допомогою приладу ПСХ-2. З зазначених цементів готують тісто нормальної густоти й у такий спосіб встановлюють водопотребу з різною тонкістю помелу.
Отримані результати зображують графічно у координатах "водопотреба - питома поверхня". За цим графіком можна визначити залежність водопотреби від тонкості помелу цементу.
З кожного цементу готують розчинні суміші складу 1:3 (цемент:стандартний кварцовий пісок) по масі. Кількість води у кожній суміші визначається з розрахунку одержання розчину нормальної рухливості. З кожної суміші формують 2 балочки розміром 4х4х16 см. Першу добу зразки зберігають над водою у ванні з гідравлічним затвором, після чого їх переносять у воду, де зберігають до моменту досліду.
Визначення міцності при згині і стиску роблять через 2, 7, 14 і 28 діб. Дані заносять у табл. 6.1.
Таблиця 6.1
№ п/п |
Питома поверхня цементу, м2/кг |
Водо-потреба, % |
Міцність при згині, МПа, через, діб |
Міцність при стиску, МПа, через, діб |
||||||
|
|
|
2 |
7 |
14 |
28 |
1 |
7 |
14 |
28 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними таблиці будують графіки, що відбивають зв'язок тонкості помелу з міцністю при згині і стиску в часі.
Висновки по роботі.
