Лабораторна робота 6

ВПЛИВ ТОНкості ПОМЕЛУ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТУ НА

ВОДОПОТРЕБу, ШВИДКІСТЬ ЙОГО ТВЕРДнеННЯ І МІЦНІСТЬ

У різНі терміНи тверДнеНня

Мета роботи - ознайомити студентів із впливом тонкості помелу на властивості цементів; закріпити навички лабораторних дослідів властивостей цементів.

Основні положення. Тонкість помелу цементів - один із важливих факторів підвищення їхньої активності і швидкості набору міцності, тобто багато властивостей цементу визначаються не тільки хімічним і мінералогічним складом клінкера, наявністю добавок, але і значною мірою тонкістю помелу продукту, його зерновим складом і формою часток.

Взаємодія цементу з водою починається з поверхні його зерен. Зі збільшенням сумарної площі поверхні цементних зерен у даній кількості цементу швидкість нагромадження продуктів гідратації зростає. Збільшення концентрації новоутворень сприяє прискоренню тверднення і підвищенню кінцевої міцності цементного каменя. Однак поліпшення зазначених характеристик спостерігається лише до питомої поверхні цементу порядку 600...700 м²/кг. Вище цих меж має місце спад ряду основних показників цементу, зокрема міцності, морозостійкості й ін., що пояснюється зростанням водопотреби цементу для одержання тіста нормальної густоти, збільшенням кількості агрегованих часток цементу і підвищенням рівня попередньої гідратації зерен в'яжучої речовини вологою повітря. Зі збільшенням дисперсності цементного порошку зростає також вміст надлишкової води у тісті, що призводить до підвищення пористості цементного каменя, а, отже, до зниження його міцності.

Прилади і матеріали: кульовий млин, прилад ПСХ-2, форми зразків-балочок, струшуючий столик, чаша для затворювання з лопаткою, ванна з гідравлічним затвором, вібростіл, технічні ваги з різновагами, гідравлічний прес, машина МИИ-100.

Хід роботи.

Насамперед готують цемент з різною питомою поверхнею, наприклад, 280...320 м²/кг (заводський помел), 400...450, 500...550, 600...650 і 700...750 м²/кг. Необхідний ступінь дисперсності досягається шляхом домелювання вихідного цементу у кульовому млині. Питома поверхня цементу у процесі його домелювання періодично визначається за допомогою приладу ПСХ-2. З зазначених цементів готують тісто нормальної густоти й у такий спосіб встановлюють водопотребу з різною тонкістю помелу.

Отримані результати зображують графічно у координатах "водопотреба - питома поверхня". За цим графіком можна визначити залежність водопотреби від тонкості помелу цементу.

З кожного цементу готують розчинні суміші складу 1:3 (цемент:стандартний кварцовий пісок) по масі. Кількість води у кожній суміші визначається з розрахунку одержання розчину нормальної рухливості. З кожної суміші формують 2 балочки розміром 4х4х16 см. Першу добу зразки зберігають над водою у ванні з гідравлічним затвором, після чого їх переносять у воду, де зберігають до моменту досліду.

Визначення міцності при згині і стиску роблять через 2, 7, 14 і 28 діб. Дані заносять у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

№ п/п	Питома поверхня цементу, м2/кг	Водо-потреба, %	Міцність при згині, МПа, через, діб				Міцність при стиску, МПа, через, діб
			2	7	14	28	1	7	14	28

За даними таблиці будують графіки, що відбивають зв'язок тонкості помелу з міцністю при згині і стиску в часі.

Висновки по роботі.