- •Методичні вказівки
- •Властивості портландцементів
- •Лабораторна робота 1
- •Лабораторна робота 2
- •Портладцементу у різні терміни тверднення
- •Лабораторна робота 3
- •Лабораторна робота 4
- •Лабораторна робота 5
- •У різНі терміНи тверДнеНня
- •Лабораторна робота 6
- •Лабораторна робота 7
- •Лабораторна робота 8
- •Лабораторна робота 9
- •Лабораторна робота 10
- •Лабораторна робота 11
- •Навчальне видання Методичні вказівки
Лабораторна робота 7
ВПЛИВ ДОБАВОК-ПРИСКОРЮВАЧІВ ТВЕРДнеННЯ
НА ВЛАСТИВОСТІ ЦЕМЕНТУ
Мета роботи - закріпити теоретичні знання про вплив добавок-прискорювачів тверднення на властивості цементів.
Основні положення. У початковий період тверднення цементу (бетону) може бути прискорене введенням разом з водою затворювання деяких хімічних добавок. В даний час промисловість випускає цілий ряд добавок-прискорювачів: хлорид кальцію (ХК), нітрит-нітрат кальцію (ННК), сульфат натрію (СН), нітрит натрію (НН) та інші. Найбільш часто для прискорення тверднення застосовують хлористий кальцій СаСl2 у кількості 0,5...1,5% від маси цементу. При твердненні цементу хлорид кальцію активно взаємодіє з алюмінатною складовою клінкера та швидко утворює малорозчинні міцні кристали хлоралюмінату кальцію. Приблизно за такою ж схемою діють інші добавки. Інтенсивність їхньої дії залежить від цілого ряду факторів: мінералогічного складу клінкера, тонкості помелу цементу, температури тверднення.
Визначити теоретично оптимальне дозування добавок-прискорювачів неможливо. Тому в кожному конкретному випадку кількість добавки визначають експериментально.
Прилади і матеріали: струшуючий столик, чаша для затворювання з лопаткою, форми зразків-балочок 4х4х16 см, машина МИИ-100, гідравлічний прес, ванна з гідравлічним затвором.
Хід роботи.
Для проведення роботи беруть нормальний портландцемент заводського виготовлення. В якості добавок-прискорювачів можуть бути використані хлорид кальцію (ХК), нітрит натрію (НН), сульфат натрію (СН). Добавки вводять у цемент разом з водою затворювання у кількості 0,5; 1; 1,5; 2% від маси цементу.
З кожного складу в'яжучої речовини (з урахуванням контрольного без добавок) готують розчин складу 1:3 по масі пластичної консистенції і формують зразки-балочки 4х4х16 см. Об’єм замісів кожного складу призначається з розрахунку виготовлення чотирьох серій по три зразка у кожній.
Першу добу після виготовлення зразки зберігають над водою у ванні з гідравлічним затвором, після чого зразки звільняють від форм і переносять у воду, де зберігають до моменту дослідів.
Через 2, 7 і 28 діб зразки витягають з води і випробовують для визначення міцності при згині і стиску. Отримані дані заносять у табл. 7.1.
Таблиця 7.1
Вид добавки |
Кількість добавки від маси |
Нормальна густота (водопотреба), |
Терміни тужавіння, год-хв |
Міцність, МПа |
||||||
|
цементу, % |
% |
початок |
кінець |
при згині через, діб |
при стиску через, діб |
||||
|
|
|
|
|
2 |
7 |
28 |
2 |
7 |
28 |
|
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними табл. 7.1 будують графіки для кожного виду добавки, що відбивають залежність між міцністю, часом тверднення і кількістю добавки. Аналіз графіків дозволяє встановити оптимальну кількість добавки кожного виду, а також вплив добавки на швидкість тверднення цементу.
Висновки по роботі.
