Додатокд

(обов'язковий)

Методика визначення коефіцієнта вертикального тиску ґрунту при розрахунку ланок (секцій) труб

Д.1 Коефіцієнт вертикального тиску ґрунту для залізобетонних і бетонних ланок (секцій) труб C_ν слід визначати за формулами

де φ_n – характеристичний кут внутрішнього тертя ґрунту засипання труби;

τ_n – характеристичний коефіцієнт горизонтального (бічного) тиску, що вираховується за 6.3;

d – діаметр (ширина) ланки (секції) за зовнішнім контуром, м;

h – висота засипання при визначенні вертикального тиску за 6.3, рахуючи від підошви рейок або верху дорожнього покриття до верху ланки (секції), м; при визначенні горизонтального (бічного) тиску згідно з 6.3 висоту засипання h_x слід приймати до середини висоти ланок (секцій) труби;

а – відстань від основи насипу до верха ланки (секції) труби, м;

s – коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює при фундаментах:

1,2 – непіддатливих (на скельній основі або на палях-стійках);

1,1 – малопіддатливих (на висячих палях);

1,0 – масивних мілкого закладення і ґрунтових (нескельних) фундаментів.

Якщо B > h/d, то слід приймати B = h/d.

Коефіцієнт вертикального тиску ґрунту для богатовічкових круглих водопропускних труб допускається розраховувати за формулою

де n_v = 0,01(l/d)² +0,02(l/d) + 0,9 , але не більше ніж 1 (де l – відстань у просвіті між вічками труб).

При підсипанні насипів, у яких із часом утворилося природне ущільнення ґрунту засипки та фізичний стан конструкцій труби задовільний, допускається при визначенні нормативного тиску на трубу від власної ваги ґрунту приймати незалежно від піддатливості основи безрозмірний коефіцієнт С, що дорівнює одиниці.

Д.2 При розрахунку гнучких (з гофрованого металу тощо) ланок (секцій) труб і при визначенні тиску на ґрунтові (нескельні) фундаменти коефіцієнт C_ν слід приймати таким, що дорівнює одиниці.

Додаток ж

(обов'язковий)

Методика визначення горизонтального (бічного) тиску ґрунту на берегові опори (фундаменти) від транспортних засобів залізниць і автомобільних доріг

Ж.1 У випадку розташування на призмі обвалення рухомого складу залізниць горизонтальний (бічний) тиск, кН (тс), слід визначати за формулами:

в) для одноколійних стоянів при симетричному (щодо осі стояна) навантаженні (рисунок Ж.1 а)

б) для багатоколійних стоянів при несиметричному (щодо осі стояна) навантаженні (рисунок Ж. 1б)

Якщо h₂= h, то приймається α₂ = α.

Плечі сил F₁, F₂, F₃ і F₄, що відраховані від розглянутого перерізу (на кресленні - підошви фундаменту), слід визначати за формулами:

де p_ν = – тиск розподіленого по довжині шпали (2,70 м) тимчасового вертикального навантаження, кПа (тс/м²);

ν – рівномірно розподілене навантаження, кН/м (тс/м), від рухомого складу на призмі обвалення (додаток Б);

h₁, h₂ – висоти, у межах яких площа тиску має перемінну ширину, м;

b – ширина одноколійного стояна або подвоєна найменша відстань від вертикальної осі навантаження до найближчої бічної грані стояна при несиметричному завантаженні м;

b₁ = 2,70 + h₂ – подвоєна відстань від осі колії до точки перетину лінії поширення навантаження з бічною, віддаленою від колії гранню, м, але не більше подвоєної найбільшої відстані від осі колії до бічної грані стояна;

τ_n – характеристичний коефіцієнт горизонтального (бічного) тиску ґрунту засипки (6.3).

а) при розташуванні на призмі обвалення рухомого складу залізниць для одноколійних стоянів при симетричному (щодо осі стояна) навантаженні;

б) те саме для багатоколійних стоянів при несиметричному (щодо осі стояна) навантаженні;

в) при розташуванні на призмі обвалення автомобільного колісного навантаження і стінки, що перпендикулярна до напрямку руху (С – довжина дотикання уздовж осі моста коліс із покриттям проїзної частини), β – кут площини зсуву до вертикалі

Рисунок Ж.1 – Схема завантаження для визначення горизонтального (бічного) тиску ґрунту на берегові опори (стояни)

Величини коефіцієнтів α, α₁, α₂, і ξ, ξ₁, ξ₂ в залежності від відповідних висот h, h_t, h₂ слід приймати згідно з таблицею Ж.1 .

Примітка. Для багатоколійного стояна загальний тиск від тимчасового навантаження слід визначати як суму тисків, що вираховуються за формулою (Ж.2) для кожної колії окремо при відповідних значеннях b, b₁, h, h₁, h₂.

Таблиця Ж.1 – Величини коефіцієнтів α, α₁, α₂, і ξ, ξ₁, ξ₂ в залежності від відповідних висот

h, h1, h2	α, α1, α2	ξ, ξ1, ξ2	h, h1, h2	α, α1, α2	ξ, ξ1, ξ2
1	0,85	0,53	16	0,33	0,65
2	0,75	0,55	17	0,32	0,66
3	0,67	0,56	18	0,31	0,66
4	0,61	0,58	19	0,30	0,66
5	0,57	0,59	20	0,29	0,67
6	0,53	0,60	21	0,28	0,67
7	0,49	0,60	22	0,27	0,67
8	0,46	0,61	23	0,27	0,67
9	0,44	0,62	24	0,26	0,68
10	0,42	0,62	25	0,25	0,68
11	0,40	0,63	26	0,25	0,68
12	0,38	0,64	27	0,24	0,68
13	0,37	0,64	28	0,23	0,69
14	0,35	0,64	29	0,23	0,69
15	0,34	0,65	30	0,22	0,69

Ж.2 У випадку розташування на призмі обвалення колісного навантаження

За відсутності перехідних плит від насипу на стоян тиск від транспортних засобів автомобільних доріг на призмі обвалення слід приймати розподіленим на площадках обпирання, враховуючи розподіл навантаження за рахунок покриття під кутом 45°.

А) У випадку розташування стінки перпендикулярно до напрямку руху тиск від кожного ряду коліс розподіляється на площадки обпирання розмірами с·b,

де с – довжина відбитку вздовж осі моста від коліс навантажень приймається:

- для тандему навантаження АК – 0,2 м;

- для колісного навантаження НК – 3,6 м;

b – ширина, що дорівнює відстані між зовнішніми гранями коліс:

- для тандемів АК – 2,5 м;

- для навантаження НК – 3,5 м.

У випадках, якщо зосереджений тиск розподіляється в сторони вздовж стінки, що розраховується (наприклад, стояни з укісними крилами), його враховують з коефіцієнтом α, що залежить від відношення b/h (де h – висота стінки), згідно з таблицею Ж.2.

У стоянах зі зворотними стінками, які розташовані паралельно до осі моста, коефіцієнт а не враховується.

Таблиця Ж.2 – Визначенні коефіцієнта а

b/h	α	b/h	α
0,10	0,327	0,60	0,681
0,12	0,360	0,70	0,710
0,14	0,389	0,80	0,735
0,16	0,414	0,90	0,754
0,18	0,437	1,00	0,772
0,20	0,459	1,20	0,810
0,25	0,505	1,50	0,840
0,30	0,544	2,00	0,875
0,35	0,576	3,00	0,900
0,40	0,602	4,00	0,950
0,50	0,668	Понад 4,00	1,000

Б) У випадку розташування стінки паралельно осі мосту тиск від кожного ряду коліс уздовж мосту розподіляється на площадки обпирання розмірами аּd,

де а – довжина, що приймається для навантаження:

- АК – (h + 1,5) м, але не більше ніж 5,5 м;

- НК – 3,6 м;

h, c – висота стінки;

d – ширина колеса, м:

- для АК – 0,6 м;

- для НК – 0,8 м.

У всіх випадках довжина а не має перевищувати довжини ділянки стінки.

Ж.3 За наявності перехідних плит (від насипу на стоян) спирання на ґрунт (уздовж осі моста) слід враховувати на половині довжини плити з боку насипу, при цьому тиск необхідно приймати тільки від частини рухомого навантаження, розташованого на цій половині, і вважати його прикладеним посередині довжини спирання.