Vі. Матеріали методичного забезпечення заняття

№

п/п

Завдання

Вказівки

Примітка

1.

2.

3.

Провести хірургічну обробку та дренування інфікованої рани

Провести некректомію з рани

Провести перев’язку нагноєної рани

1. Знеболення.

2. Обробка шкіри навколо рани антисептиком.

3. Ревізія рани з видаленням, вільно лежачих сторонніх тіл.

4. Переведення рани в різану методом поздовжнього розсікання.

5. Висічення країв, стінок і дна рани в межах здорових тканин.

6. Ревізія рани з роз’єднанням “кишень” і затьоків.

7. Зміна інструментарію і рукавичок, промивання рани антисептиком.

8. Дренування рани (гумовий випускник, ПХВ трубка, марлевий тампон змочений гіпертонічним розчиним натрію хлориду.

9. Накладання асептичної пов’язки.

1. При великих зонах некротичних тканин – використовується метод хірургічного їх видалення.

2. При незначних, поверхневих некрозах – використовують протеолітичні ферменти тваринного походження (трипсин, хімотрипсин, хімопсин), або бактеріального походження (террилітин, стрептокіназа, коллагеназа, іруксол) та ін..

Послідовність: - рану обробляють розчином перекису водню, або фурациліном; - на рану кладуть серветку змочену ферментом, або засипають фермент в рану; - зверху накладають асептичну пов’язку.

1. Знімається попередня пов’язка з рани.

2. Краї рани обробляють антисептиком.

4. Рана послідовно промивається 3% розчином перекису водню і фізіологічним розчином Nа Cl.

5. В рану, при запальному процесі з вираженою ексудацією вводиться тампон змочений гіпертонічним розчином (5 – 10%) хлориду натрію; при наявності некротичних тканин – тампон змочений протеолітичним ферментом.

6. На рану накладається асептична пов’язка.

При неможливості поністю видалити з рани нежиттєздатні тканини, або при видимому її інфікуванні забороняється ушивати рану, накладанням первинних швів.

Не доцільна часта зміна пов’язок з ферметом, оскільки ферментативний некроліз потребує певного часу.

Нагноєна рана повинна бути не ушитою, що створює оптимальні умови для її очищення.