Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізика_лабораторні.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

13.1.3 Електровимірювальні прилади

Вимірювання полягає в порівнянні вимірюваної фізичної величини з певним її значенням, прийнятим за одиницю. Електричні вимірювання проводяться двома способами:

- використовуючи прилади порівняння (компенсаційні та мостові прилади), в яких відбувається порівняння електричної величини з її еталоном;

- використовуючи прилади безпосередньої оцінки, показання яких дає чисельне значення вимірюваної величини.

У даній роботі використовуються прилади першого типу. Їх можна розділити на електромеханічні та електронні. За способом надання кінцевого результату електровимірювальні прилади розподіляються на аналогові та цифрові.

Показання аналогових приладів є безперервними функціями змін вимірюваної величини. В аналогових (наприклад, стрілочних) приладах безперервна вимірювана величина викликає безперервне відхилення стрілки по шкалі, тобто величина відхилення стрілки є відповідною вимірюваній величині.

У цифрових приладах безперервна вимірювана величина автоматично перетворюється в дискретну і результат вимірювання видається в цифровому вигляді. Слід враховувати, що електромеханічні прилади поступово замінюються електронними, а аналогові - цифровими.

Будь-який вимірювальний механізм електровимірювального приладу є перетворювачем вхідної електричної величини в інформаційний сигнал (наприклад, кількість поділок відхилення стрілки по градуйованій шкалі в електромеханічних приладах тощо).

Для здійснення перетворення використовуються різноманітні фізичні явища. Так, в електровимірювальних приладах магнітоелектричної системи використовується взаємодія магнітного поля постійного магніту з котушкою, по якій протікає вимірюваний струм (рис. 13.4).

Рисунок 13.4 Пристрій магнітоелектричного механізму.

При цьому виникає обертальний момент, прикладений до котушки, пропорційний силі струму, що проходить по ній: М1~І. Стрілка, яка тісно зв'язана із рухомою котушкою, повертається разом з нею. Але перетворення не обмежується лише цією взаємодією, бо при будь-якому струмі при відсутності сил опору поворот котушки здійснювався б на максимально можливий кут.

Для усунення цього вісь котушки зв'язана з спіральними пружинами, які створюють протидіючий момент сил М2, пропорційний куту закручування α ~ М2. Рух стрілки по шкалі відбувається до того положення, поки момент сил М2 не врівноважить :

(13.2)

Завдяки цьому досягається однозначність відповідності показань приладу і вхідної величини. Рівновага стрілки визначається умовою (13.2).

Електровимірювальні прилади інших систем базуються на інших явищах. Дія приладів електромагнітної системи, наприклад, ґрунтується на взаємодії магнітного поля котушки, по якій протікає вимірюваний струм, з рухомим залізним осердям (рис. 13. 5).

Рисунок 13.5 Пристрій електромагнітного механізму.

До головних характеристик електровимірювальних приладів належать: рівняння перетворення (градувальна характеристика, відображена шкалою приладу), чутливість, межа чутливості (ціна поділки), похибка показань приладу (клас точності). Рівняння перетворення у = F(х) - функціональна залежність між вихідним сигналом у і вхідною величиною х. У стрілочних приладах - це залежність поділки шкали п від значення вимірюваної величини I:

(13.3)

Рівняння (13.3), яке поєднує п та I , залежить від принципу дії і конструктивних особливостей приладу. Ідеальною функцією перетворення є лінійна.

Чутливість S характеризує здатність приладу реагувати на зміни вхідного сигналу, знаходиться із рівняння перетворення, і є у випадку з стрілочними приладами відношенням числа поділок шкали до зміни вимірюваної величини , що викликала це переміщення:

(13.4)

Фізичний зміст чутливості - це кількість поділок шкали, що приходиться на одиницю вимірюваної величини.

При лінійному перетворенні:

. (13.5)

Межа чутливості - така зміна вхідної величини, що викликає найменшу зміну вихідного сигналу, яку можна визначити за допомогою даного приладу. В стрілочних приладах мірою межі чутливості є ціна поділки, що дорівнює значенню вимірюваної величини, яке викликає відхилення покажчика на одну поділку шкали. В приладах з лінійним рівнянням перетворення ціна поділки складає:

(13.5)

Фізичний зміст ціни поділки – це кількість одиниць вимірюваної величини, яка приходиться на одну поділку шкали вимірювального приладу.

Будь-яке вимірювання проводиться з деякою помилкою. Для стрілочних приладів існують помилки двох типів:

- помилки, пов'язані з конструкцією приладу, що визначаються класом точності приладу Клас точності приладу визначається як відносна похибка,

виражена у відсотках:

, (13.6)

звідки і знаходиться абсолютна похибка:

(13.7)

де апр - верхня межа вибраного діапазону (шкали приладу).

- помилки, пов'язані з точністю відліку положення стрілки на шкалі, яке визначають з точністю до половини ціни поділки шкали .

Таким чином, абсолютна похибка вимірювань при врахуванні двох типів помилок складає величину:

(13.8)

Для того, щоб правильно зробити відлік вимірюваної величини за допомогою стрілочного приладу, необхідно:

1- перевірити нульову позицію стрілки приладу і, якщо це не обхідно, за допомогою регулювального гвинта встановити стрілку на нуль;

2- для багатомежних приладів вибрати потрібну для відліку межу виміру і режим постійного чи змінного струму;

3- зробити відлік, розміщуючи око по нормалі до шкали, а у випадку дзеркальної шкали - суміщаючи стрілку приладу з її зображенням на дзеркалі.

Основні характеристики та інструкції з використання цифрових приладів наведено в дод. А.