- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Фізика”
- •Харків 2012 Передмова
- •1 Визначення густини твердого тіла
- •1.2 Теоретичні дослідження
- •1.6 Контрольні запитання та завдання
- •2 Вивчення поступального руху на приладі Атвуда
- •2.1 Теоретичні дослідження
- •1.3 Експериментальні дослідження
- •1.3.1 Порядок виконання роботи
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.2 Зміст звіту про лабораторну роботу
- •Вказівки до організації самостійної роботи
- •2.3 Експериментальні дослідження
- •2.3.1 Опис лабораторної установки
- •3.3.2 Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •3.5 Контрольні питання і завдання.
- •3 Дослідження закономірностей часткового пружного удару на. Прикладі взаємодії двох кульок
- •3.1 Теоретичні дослідження
- •3.2 Експериментальні дослідження
- •3.2.1 Порядок виконання роботи
- •3.3 Обробка результатів вимірювань
- •4.2 Експериментальні дослідження
- •4.2.1 Опис лабораторної установки
- •4.2.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Обробка результатів вимірювання
- •4.3.1 Обробка прямих вимірювань
- •4.3.2 Обробка непрямих вимірювань
- •5.4 Контрольні запитання
- •5 Визначення прискорення вільного падіння за допомоги математичного маятника
- •5.1 Теоретичні дослідження
- •6.2 Експериментальні дослідження
- •6.2.1 Опис лабораторної установки
- •6.2.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання і завдання
- •7 Визначення моменту інерції тіл на трифілярному підвісі
- •7.1 Теоретичні дослідження
- •7.2 Експериментальні дослідження
- •7.2.1 Опис лабораторної установки
- •7.2.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Обробка результатів вимірювань
- •7.5 Контрольні запитання
- •8 Дослідження закону збереження енергії і визначення моменту інерції тіла за допомогою маятника Максвелла
- •8.1 Теоретичні дослідження
- •8.2 Експериментальні дослідження
- •8.2.1 Опис експериментальної установки
- •8.2.2 Порядок виконання роботи
- •8 3 Обробка результатів вимірювань
- •8.4 Контрольні запитання і завдання
- •9 Дослідження затухаючих механічних коливань
- •9.1 Теоретичні дослідження
- •10 Визначення відношення теплоємкостей газу методом Клемана та Дезорма
- •10.1 Теоретичні дослідження
- •10.2 Експериментальні дослідження
- •10.2.1 Порядок виконання роботи
- •10.3 Обробка результатів вимірювань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •11 Визначення коефіцієнта в'язкості рідини за методом Стокса
- •11.1 Теоретичні дослідження
- •11.2 Експериментальні дослідження
- •11.2.1 Опис лабораторної установки
- •11.2.2 Порядок виконання роботи
- •11.3 Обробка результатів вимірювань
- •11.5 Контрольні запитання і завдання
- •12 Визначення температури та питомої теплоти плавлення металу
- •12.1 Теоретичні дослідження
- •12.2 Експериментальні дослідження
- •12.2.1 Опис лабораторної установки
- •12.2.2 Порядок виконання роботи
- •12.3 Обробка результатів вимірювань
- •12.4 Контрольні запитання і завдання
- •13.1.2 Реостати та потенціометри
- •13.1.3 Електровимірювальні прилади
- •13.1.4 Шунти, додаткові опори та їх застосування
- •13.2 Експериментальні дослідження
- •13.2.1 Опис лабораторної установки
- •13.3 Контрольні запитання і завдання
- •14 Осцилографування фізичних процесів
- •14.1 Теоретичні дослідження
- •14.1.1 Будова та принцип дії електронного осцилографа
- •14.1.2 Підсилювачі та послаблювачі вхідних сигналів
- •14.1.3 Генератор розгортки
- •14.1.4 Додавання коливань однакового напрямку з близькими частотами
- •14.1.5 Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •14.1.6 Визначення різниці фаз між двома сигналами однієї частоти
- •14.2 Експериментальні дослідження
- •14.2.1 Вимірювання частоти
- •14.2.2 Додавання коливань однакового напрямну з близькими частотами
- •14.2.3 Додавання коливань з кратними частотами
- •14.2.4 Складання взаємноперпендикулярних коливань.
- •14.2.6 Контрольні запитання і завдання
- •15 Вимірювання опорів методом мостової схеми
- •15.1 Теоретичні дослідження
- •15.3 Експериментальні дослідження
- •15.3.1 Опис лабораторної установки
- •15.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •15.5 Контрольні запитання і завдання
- •16.1.1 Поле кругового струму
- •15.1.2 Магнітне поле Землі
- •16 Дослідження поля кругового струму та визначення горизонтальної складової індукції магнітного поля Землі
- •16.1 Теоретичні дослідження
- •16.2 Експериментальні дослідження
- •16.2.2 Прилади й приналежності:
- •16.2.3 Опис лабораторної установки
- •16.2.4 Виконання роботи
- •16.3 Контрольні питання
- •17 Дослідження явища взаємоіндукції
- •17.1 Теоретичні дослідження
- •17.2 Експериментальні дослідження
- •17.2.1 Опис лабораторної установки
- •17.2.2 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Дослідження електромагнітних коливань в повному послідовному колі змінного струму
- •18.1 Теоретичні дослідження
- •18.3 Експериментальні дослідження
- •18.3.1 Опис лабораторної установки
- •18.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •18.4 Контрольні запитання і завдання
- •1 Правила оформлення звіту
- •2 Правила написання та друку символів, назв та позначення одиниць [15]
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.1 Обробка прямих результатів вимірювань
- •1.2 Обробка не прямих результатів вимірювань
- •Висновки
- •24. Латинський алфавіт
- •Основна література
- •Додаткова література
1.4 Обробка результатів вимірювань
1.4.1 Обробка прямих результатів вимірювань
Похибка результату прямих вимірювань з багаторазовими спостережен
нями обчислюється за допомогою виразу [7]:
, (1.6)
де tc – коефіцієнт Стьюдента;
xi - і-й результат спостереження;
n – число спостережень;
xcp – середнє арифметичне результатів спостереження
. (1.7)
За формулою а = 2h/ t2 знаходимо середнє значення прискорення аi тягарців:
,
,
,
,
.
Використовуючи коефіцієнт Стьюдента для п'яти вимірювань часу
tc =2,776, знаходимо абсолютну похибку вимірювань часу:
=0.24c≈0.3c,
‹t1›=(5.4±0.3) c;
Аналогічно знаходимо:
‹t2›=(3.3±0.2) c;
‹t3›=(2.6±0.2) c;
‹t4›=(2.3±0.1) c;
‹t5›=(1.7±0.1) c;
1.2 Обробка не прямих результатів вимірювань
Обробка не прямих вимірювань виконується за допомогою методики приведеної в ДСТУ[8].
Середнє значення результату непрямих вимірювань знаходять за допомогою рівняння:
Аср = f (аср1, аср2, аср3, ...асрm). (1.8)
Похибка результату непрямих вимірювань знаходиться за допомогою рівняння [8]:
, (1.9)
де
частинна
похідна від функції f (а1,
а2,
а3,
...аm)
по
аргументу аі;
D аі – похибка прямого вимірювання.
Похибки усіх прямих вимірювань D аі у рівнянні (10.3) повинні мати одне значення довірливої вірогідності вимірювання.
За формулою а = 2h/ t2 знаходимо середнє значення прискорення аi тягарців.
,
,
,
,
.
Виведемо формулу для абсолютної похибки Δа вимірювань прискорення:
α=
;
;
;
Знаходимо абсолютну похибку вимірювань прискорення:
Δα1=
=7.8∙10–3
≈0,8∙10–2
;
Аналогічно:
Δα2≈0,03∙10–2 ;
Δα3=0,05 ;
Δα4=0,03 ;
Δα5=0,05 ;
Прискорення тягарців із врахування похибки:
α1={6.9±0.8)*10-2 м/с2; α2=(0,19±0.03) 10-2 м/с2;
α3=(0,30±0,05) 10-2 м/с2; α4=(0.39±0.03) 10-2 м/с2;
α5=(0.68±0.05) 10-2 м/с2.
Побудуємо графік залежності прискорення від ваги тig=Рi тягарців
(рис. 1.2). ΔРi=5·10-3 Н
Рисунок 1.2 - Залежність прискорення від ваги тягарців.
Графік а(Р) перетинає вісь Р в точці FT , яка відповідає ефективній силі
тертя. За графіком знаходимо FT = 1∙10-2 Н.
Знаходимо момент сили тертя NT=R∙FT=6, 1∙10-21∙10-2 = 6.1∙10–4 Н∙м.
Висновки
Вивчено прискорений рух механічної системи, яка складається з блока та двох тягарців, зв'язаних ниткою. Показано, що залежність прискорення тягарців від їх ваги - лінійна. Визначено величину сили тертя та моменту сили тертя. Сила тертя:
FT = (1±0,1)∙10-2 Н.
Момент сили тертя:
NT= (6.1±0,6)∙10–4 Н∙м.
Додаток С
Таблиця С.1
. .
А, α - альфа |
N, ν - ню |
В, β - бета |
Ξ, ξ - ксі |
Γ, γ-гамма |
0, о - омікрон |
Δ, δ - дельта |
П, π - пі |
Е, ε - епсилон |
Р,ρ - ро |
Z, ζ - дзета |
Σ,σ - сигма |
Н, η - ета |
Т, τ - may |
Θ, θ - тета |
Υ, υ - іпсилон |
І, ι - йота |
Ф, φ - фі |
К, k - каппа |
X, χ - xi |
Λ,λ - ламбда |
Ψ, ψ - псі |
M, μ - мю |
Ω, ω - омега |
Таблиця С.2
