- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Фізика”
- •Харків 2012 Передмова
- •1 Визначення густини твердого тіла
- •1.2 Теоретичні дослідження
- •1.6 Контрольні запитання та завдання
- •2 Вивчення поступального руху на приладі Атвуда
- •2.1 Теоретичні дослідження
- •1.3 Експериментальні дослідження
- •1.3.1 Порядок виконання роботи
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.2 Зміст звіту про лабораторну роботу
- •Вказівки до організації самостійної роботи
- •2.3 Експериментальні дослідження
- •2.3.1 Опис лабораторної установки
- •3.3.2 Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •3.5 Контрольні питання і завдання.
- •3 Дослідження закономірностей часткового пружного удару на. Прикладі взаємодії двох кульок
- •3.1 Теоретичні дослідження
- •3.2 Експериментальні дослідження
- •3.2.1 Порядок виконання роботи
- •3.3 Обробка результатів вимірювань
- •4.2 Експериментальні дослідження
- •4.2.1 Опис лабораторної установки
- •4.2.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Обробка результатів вимірювання
- •4.3.1 Обробка прямих вимірювань
- •4.3.2 Обробка непрямих вимірювань
- •5.4 Контрольні запитання
- •5 Визначення прискорення вільного падіння за допомоги математичного маятника
- •5.1 Теоретичні дослідження
- •6.2 Експериментальні дослідження
- •6.2.1 Опис лабораторної установки
- •6.2.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання і завдання
- •7 Визначення моменту інерції тіл на трифілярному підвісі
- •7.1 Теоретичні дослідження
- •7.2 Експериментальні дослідження
- •7.2.1 Опис лабораторної установки
- •7.2.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Обробка результатів вимірювань
- •7.5 Контрольні запитання
- •8 Дослідження закону збереження енергії і визначення моменту інерції тіла за допомогою маятника Максвелла
- •8.1 Теоретичні дослідження
- •8.2 Експериментальні дослідження
- •8.2.1 Опис експериментальної установки
- •8.2.2 Порядок виконання роботи
- •8 3 Обробка результатів вимірювань
- •8.4 Контрольні запитання і завдання
- •9 Дослідження затухаючих механічних коливань
- •9.1 Теоретичні дослідження
- •10 Визначення відношення теплоємкостей газу методом Клемана та Дезорма
- •10.1 Теоретичні дослідження
- •10.2 Експериментальні дослідження
- •10.2.1 Порядок виконання роботи
- •10.3 Обробка результатів вимірювань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •11 Визначення коефіцієнта в'язкості рідини за методом Стокса
- •11.1 Теоретичні дослідження
- •11.2 Експериментальні дослідження
- •11.2.1 Опис лабораторної установки
- •11.2.2 Порядок виконання роботи
- •11.3 Обробка результатів вимірювань
- •11.5 Контрольні запитання і завдання
- •12 Визначення температури та питомої теплоти плавлення металу
- •12.1 Теоретичні дослідження
- •12.2 Експериментальні дослідження
- •12.2.1 Опис лабораторної установки
- •12.2.2 Порядок виконання роботи
- •12.3 Обробка результатів вимірювань
- •12.4 Контрольні запитання і завдання
- •13.1.2 Реостати та потенціометри
- •13.1.3 Електровимірювальні прилади
- •13.1.4 Шунти, додаткові опори та їх застосування
- •13.2 Експериментальні дослідження
- •13.2.1 Опис лабораторної установки
- •13.3 Контрольні запитання і завдання
- •14 Осцилографування фізичних процесів
- •14.1 Теоретичні дослідження
- •14.1.1 Будова та принцип дії електронного осцилографа
- •14.1.2 Підсилювачі та послаблювачі вхідних сигналів
- •14.1.3 Генератор розгортки
- •14.1.4 Додавання коливань однакового напрямку з близькими частотами
- •14.1.5 Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •14.1.6 Визначення різниці фаз між двома сигналами однієї частоти
- •14.2 Експериментальні дослідження
- •14.2.1 Вимірювання частоти
- •14.2.2 Додавання коливань однакового напрямну з близькими частотами
- •14.2.3 Додавання коливань з кратними частотами
- •14.2.4 Складання взаємноперпендикулярних коливань.
- •14.2.6 Контрольні запитання і завдання
- •15 Вимірювання опорів методом мостової схеми
- •15.1 Теоретичні дослідження
- •15.3 Експериментальні дослідження
- •15.3.1 Опис лабораторної установки
- •15.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •15.5 Контрольні запитання і завдання
- •16.1.1 Поле кругового струму
- •15.1.2 Магнітне поле Землі
- •16 Дослідження поля кругового струму та визначення горизонтальної складової індукції магнітного поля Землі
- •16.1 Теоретичні дослідження
- •16.2 Експериментальні дослідження
- •16.2.2 Прилади й приналежності:
- •16.2.3 Опис лабораторної установки
- •16.2.4 Виконання роботи
- •16.3 Контрольні питання
- •17 Дослідження явища взаємоіндукції
- •17.1 Теоретичні дослідження
- •17.2 Експериментальні дослідження
- •17.2.1 Опис лабораторної установки
- •17.2.2 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Дослідження електромагнітних коливань в повному послідовному колі змінного струму
- •18.1 Теоретичні дослідження
- •18.3 Експериментальні дослідження
- •18.3.1 Опис лабораторної установки
- •18.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •18.4 Контрольні запитання і завдання
- •1 Правила оформлення звіту
- •2 Правила написання та друку символів, назв та позначення одиниць [15]
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.1 Обробка прямих результатів вимірювань
- •1.2 Обробка не прямих результатів вимірювань
- •Висновки
- •24. Латинський алфавіт
- •Основна література
- •Додаткова література
14.2 Експериментальні дослідження
Лабораторна установка складається з електронного осцилографа, звукових генераторів - 2 шт., трансформатора, що використовується для додавання коливань, з'єднувальних провідників.
14.2.1 Вимірювання частоти
Подати на вхід Y осцилографа синусоїдальний сигнал від генератора. Змінюючи сталу розгортки (період Т), одержати стійке зображення синусоїди. Визначити частоту f сигналу за допомогою формули:
, (14.10)
де п - число періодів сигналу на екрані ЕПТ. l - кількість поділок, які займають п періодів на горизонтальній шкалі екрана ЕПТ, T - стала розгортки.
14.2.2 Додавання коливань однакового напрямну з близькими частотами
Скласти схему (рис. 14.6). Для додавання коливань використати трансформатор, змонтований на панелі.
Подати на обмотку III трансформатора сигнал частотою 150-500 Гц від звукового генератора (ЗГ-1). Одержати на екрані осцилографа стійке зображення синусоїди. Виміряти амплітуду та частоту сигналу.
Рисунок 14.6 Схема додавання коливань.
Від'єднати обмотку III та подати сигнал приблизно тієї ж частоти від другого звукового генератора (ЗГ-2) на обмотку II. Встановити амплітуду сигналу на екрані, яка б дорівнювала попередній. Після цього подати одночасно сигнали на обмотки II та I. Плавно змінюючи частоту одного з генераторів, одержати биття. Визначити період биття, а потім, використовуючи (14.5) різницю частот .
14.2.3 Додавання коливань з кратними частотами
Подати гармонійний сигнал з частотою f1= 50 Гц на обмотку III, а потім на обмотку II (рис. 14.6) з f2 =100 Гц. Охарактеризувати результуючий сигнал. Повторити спостереження при співвідношенні частот 1;3 та 1;4. Зарисувати результуючий сигнал.
14.2.4 Складання взаємноперпендикулярних коливань.
Скласти схему (рис 14.7). Встановити частоту генератора f ≈ 300 – 500 Гц. Подати на вхід X сигнал від одного генератора, а на вхід Y від іншого.
Рисунок 14.7 Схема складання взаємноперпендикулярних коливань.
Відключити розгортку. Одержати фігури Ліссажу при співвідношенні частот:
;
;
;
(14.11)
Переконатися у тому, що:
,
(14.12)
де m та n - кількість точок дотикань фігурою Ліссажу вертикальної та горизонтальної ліній відповідно.
Зарисувати отримані фігури Ліссажу.
14.2.5 Зміст звіту
Звіт має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірів, результати розрахунку частоти, періоду коливань для двох генераторів, різних частот , рисунки фігур Ліссажу, стислі висновки.
14.2.6 Контрольні запитання і завдання
1. Поясніть призначення, устрій та принцип дії ЕПТ?
2. Для чого призначений генератор розгортки осцилографа?
3. Як визначити частоту генератора розгортки, якщо частота досліджуваного сигналу відома?
4. Яким чином за допомогою осцилографа можна виміряти напругу, силу струму та опір?
5. Пояснити виникнення биття.
6. У чому суть методу фігур Ліссажу, що застосовується для визначення частоти коливань?
7. Які коливання називаються гармонічними?
8. Як за виглядом фігури Ліссажу можна визначити відношення частот коливань, що додаються?
9. Як визначити різницю фаз між двома коливаннями у випадку додавання взаємно перпендикулярних коливань?
