8.3. Консорціумне фінансування інвестиційних проектів

Одним з найефективніших організаційних методів фінансування інвестиційних проектів є фінансування на консорційних засадах. Це спосіб залучення капіталу шляхом створення спільних підприємств (компаній) у вигляді стратегічних альянсів, консорціумів, картелів, синдикатів, пулів, асоціацій, конгломератів, трестів, концернів, промислових холдингів тощо.

Міжнародний консорціум — це тимчасове об’єднання господарське незалежних компаній, метою якого можуть бути різні види скоординованої підприємницької діяльності компаній, найчастіше для спільної конкурентної боротьби за отримання замовлень і їх спільного використання.

Серед особливостей консорціумів можна назвати:

• організація консорціуму оформлюється угодою;

• консорціум може створюватися із створенням і без створення юридичної особи. Організаційно-правовою формою консорціуму у вигляді юридичної особи може бути акціонерне товариство або інші господарські товариства;

• як правило, у межах консорціуму учасниками не формуються ніякі організаційні структури, крім невеликого апарату (наприклад, ради директорів консорціуму);

• компанії, що входять до складу консорціуму, повністю зберігають свою економічну і юридичну самостійність, за винятком тієї частини діяльності, що пов'язана з досягненням цілей консорціуму;

• найчастіше консорціуми є неприбутковими організаціями;

• метою створення консорціуму є об’єднання зусиль для реалізації конкретного проекту (частіше у сфері своєї основної діяльності), здійснення науко- і капіталомістких проектів, у тому числі міжнародних, або спільне проведення великих масштабних фінансових операцій для розміщення позик, акцій;

• компанії можуть одночасно входити у кілька консорціумів і брати участь у здійсненні кількох інвестиційних проектів.

Ф інансування на консорційних засадах може відбуватися у такі розповсюджені способи: створення спільних підприємств; стратегічних альянсів; франчайзинг; ліцензування; інжиніринг і еккаутинг.

Спільні підприємства можуть бути суто вітчизняні або із залученням іноземних інвестицій. В усіх випадках їх створення вимагає опрацювання та реєстрації в державних органах установчих документів.

Стратегічні альянси — це об’єднання двох або більше суб’єктів господарювання на умовах спільного розпорядження прибутками і фінансовими ресурсами, розподілу ризиків з метою досягнення конкретних (які не завжди збігаються) стратегічних цілей.

Стратегічні альянси розрізняються за повнотою контрольних функцій над власністю.

Повний контроль мають альянси при злитті компаній або поглинанні однієї другою та утворенні спільного балансу. Повний контроль також здійснюється материнською компанією над дочірніми при володінні більше ніж 50 % акцій останніх і створенні консолідованого балансу.

Частковий контроль має місце при експлуатації спільних підприємств або в акціонерних товариствах, пропорційних розміру рядового пакета акцій (паїв).

Франчайзинг — це передача або продаж ліцензії (франшизи) однієї фірми (франшизодавця) іншій — франшизоодержувачу на право реалізації продукції (послуг, робіт) чи заняття бізнесом на певній території з використанням товарного знаку франшизодавця і за умови суворого виконання вимог технології та якості.

Ліцензування означає передачу прав виробництва продукції (робіт, послуг) однієї компанії іншій. Ліцензуванню підлягає також передача пакетів, проектів, технологій, товарних знаків, наукових розробок, комп'ютерних програм, іншої інтелектуальної власності.

Інжиніринг являє собою непрямий спосіб залучення капіталу, а вид інженерно-консультаційних послуг, які сприяють інвестиційному процесу, прискорюють його, тобто це засіб підвищення ефективності вкладеного в об’єкт капіталу.

Еккаутинг як поняття у західній термінології має два тлумачення:

1) бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності, надання фінансової звітності, облік;

2) система збирання та обробки фінансової інформації про фірму (установу), яка дає можливість скласти компетентну думку стосовно фінансового стану цієї фірми (компанії).