8.4.Реалізація інвестиційних проектів

промислово-фінансовими угрупуваннями

Процес розвитку нових організаційно-господарських структур в промисловості України поки що характеризується:

По-перше, формування господарюючих ринкових структур різко відстає від реорганізації адміністративно-командної системи.

По-друге, здійснювана на сучасному етапі на Україні державна програма приватизації промисловості не враховує особливостей, організації сучасного промислового виробництва і фактично не відповідає основним завданням національної промислової політики, блокує створення необхідних умов для економічного росту. У зв’язку з цим, для того щою утримати на необхідному рівні промисловий та фінансовий потенціал України, запобігти поглинанню провідних галузей національної економіки іноземним капіталом і одночасно запустити механізм структурної перебудови індустрії можливо лише шляхом створення в галузях та регіонах могутніх промислово-фінансових (ПФГ) або фінансово-промислових (ФПГ) груп.

Специфіку і переваги ФПГ можна охарактеризуват

Оцінюючи роль банків у структурі ФПГ, необхідно зазначити, що банки реалізують свої основні, притаманні певній фінансовій інституції функції:

• відкриття і ведення рахунків;

• організацію розрахунків;

• залучення й розміщення коштів;

• видачу гарантій,

Проте банк може виконувати й інші, не основні функції, потрібні учасникам певної ФПГ. До них можуть належати:

• інвестиційна і портфельна діяльність в інтересах усієї групи;

• допомога в організації і проведенні емісійної діяльності підприємств — учасників ФПГ;

• організація і проведення взаєморозрахунків;

• здійснення трастових операцій;

• проведення лізингових і факторингових операцій;

• венчурне фінансування інноваційної діяльності;

• надання інформаційних послуг.

5. Особливості реалізації концесійниї проектів

У самому загальному вигляді «концесія» існує стільки ж, скільки існує держава та означає уступку прав. У даному випадку мова йде про державну концесію — уступку державою на певних умовах своїх майнових прав та прав на окремі види господарської діяльності недержавним компаніям, організаціям та іншим юридичним особам.

Класичними прикладами інвестиційних проектів, реалізованих через концесії є — Транссибірська залізнична магістраль та Суецький канал.

На Україні процес розвитку концесійних відносин розпочався з прийняття у 1999 році Закону України Основними принципами діяльності, пов’язаної з наданням та отриманням концесії, є:

• законність здійснення концесійної діяльності;

• державне регулювання концесійної діяльності та контроль за її здійсненням;

• здійснення концесійної діяльності на підставі концесійного договору;

• вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;

• врахування особливостей надання об’єкта у концесію в окремих сферах господарської діяльності;

• комплексне використання об’єкта концесії;

• взаємовигода сторін у концесійному договорі;

• державні гарантії капіталовкладень концесіонера;

• оплатне використання об’єкта концесії;

• забезпечення законних прав та інтересів споживачів товарів (робіт, послуг), що надаються концесіонером;

• стабільність умов концесійних договорів;

• розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;

• участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об’єктів концесії, які мають соціальне значення.

Уступка прав оформляється у вигляді концесійного договору, сторонами якого є:

• принципал (концесієдавець) — орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів України чи органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору, він надає на платній та строковій основі суб’єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об’єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб;

• концесіонер — суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства на підставі договору отримав концесію.

Варто відмітити, що успіх або провал концесійного проекту у першу чергу залежить від якості фінансового пакету (навіть у більшій мірі, ніж технічного, будівельного та інших пакетів, що складають проектну пропозицію. Визначаються також показники, що характеризують фінансову стійкість проекту, що дуже цікавить потенційних кредиторів проекту. Серед них:

1.Коефіцієнт обслуговування боргу (debt service ratio), який представляє собою річний чистий грошовий потік від проекту, віднесений до суми платіжних зобов’язань позичальника за кредитом за той же рік.

2.Коефіцієнт покриття (coverage ratio) — відношення чистої приведеної вартості проекту до загальної суми платіжних зобов’язань позичальника за кредитом. Чиста приведена вартість може визначатися як за весь «строк життя» проекту, так і за строк використання кредиту.

Не дивлячись на прийняття у 1999 році Закону України «Про концесії», сьогодні в країні існує ряд проблемам та факторів, які перешкоджають успішній реалізації концесійних проектів.

47