2.2. Суб’єкти проектного фінансування
Суб’єкти проектного фінансування представлено учасниками, які мають безпосереднє відношення до об’єкта фінансування. З позиції їх ролі в організації проектного фінансування їх доцільно розподілити на основних та потенційних учасників. До основних відносяться ініціатори, замовники, інвестори, керівник проекту, участь яких є обов’язковою для проектного фінансування. Взаємовідносини між ними, особливо між інвесторами та ініціатором, визначають характер проектного фінансування.
Потенційними учасниками проектного фінансування можуть бути держава, постачальники та покупці, страхові компанії, агентства з експортного кредиту та інші, які можуть брати участь у проекті залежно від їх зацікавленості. Учасників проектного фінансування подано на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Учасники проектного фінансування
Ініціатором проекту є автор головної ідеї бізнес-проекту, його попереднього обґрунтування та пропозиції з реалізації проекту. Ініціатором може виступити практично будь-який з майбутніх учасників проекту, але в результаті ділова ініціатива з реалізації проекту має виходити від замовника проекту.
Замовник — це основний учасник проектного фінансування, для якого здійснюється проект, який зацікавлений у реалізації проекту та досягненні його результатів, є майбутнім власником та користувачем результатів проекту та який визначає основні вимоги та масштаби проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів та коштів, що залучаються від сторонніх інвесторів, укладає угоди з основними виконавцями, несе відповідальність за такими контрактами, керує процесом взаємодії між усіма учасниками проекту.
Інвестор як учасник надає кошти у користування чи забезпечує їх отримання від третіх осіб. Метою інвестора є максимізація прибутку на свої інвестиції від реалізації проекту. Якщо інвестор та замовник не є однією і тією самою особою, то як інвестори зазвичай виступають банки чи інвестиційні фонди.
До складу проектної компанії входять керівник проекту та команда проекту.
Керівник проекту — це основний суб’єкт, якому замовник та інвестор делегують повноваження з керівництва роботами реалізації проекту: планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту, моніторингу протягом життєвого циклу проекту до досягнення визначених у проекті завдань та результатів за умови дотримання встановлених термінів, бюджету та якості. Керівником проекту виступає, як правило, ініціатор чи замовник.
У процесі проектування керівник виконує такі функції:
контроль відповідності обсягів та строків виконання робіт необхідному мінімуму, передбаченому контрактом;
підбір спеціалістів — інженерів, координація їх діяльності;
визначення раціональних термінів початку робіт з метою їх своєчасного виконання;
контроль за внесення змін у проект;
підготовка та контроль за реалізацією плану проектних робіт, пов’язані із загальним планом проекту;
розроблення разом із замовником завдання на проектування.
Ефективність роботи керівника проекту оцінюють за тим, наскільки правильно організована робота з контролю за витратами на проект. Для управління цим процесом за кордоном використовується спеціальний план управління ресурсами. Цей план розроблюється на етапі підготовки контрактів із проведенням його актуалізації у разі необхідності. План визначає:
які витрати належить контролювати (витрати компанії, вартість обладнання, матеріалів, робочої сили, накладні витрати);
якими показниками будуть оцінюватися витрати (необхідно, щоб вони збігалися з прийнятою в проекті системою звітності);
як буде організовано контроль (учасники, витрати на контроль, процедури передачі інформації).
Керівник проекту відповідає за правильність рішень, що приймаються, та їх реалізацію. Слід пам’ятати, що втрачені можливості контролю знижують його ефективність на більш пізніх етапах реалізації проекту.
Команда проекту — специфічна організаційна структура, яку очолює керівник проекту. Вона створюєтсья на період реалізації проекту. Завданням команди проекту є виконання функцій управління проектом. До складу основних учасників команди проекту входять: кредитори, фінансовий консультант, технічний консультант, консультант з питань страхування та інші.
Контракт на проектування та будівництво укладається з підрядником, що має досвід та репутацію у зведенні подібних об’єктів «під ключ», який забезпечує закінчення будівництва у визначену дату. Підрядник бере на себе ризик затримки термінів та перевищення кошторису; якщо він має субпідрядників, тобто виступає генеральним підрядником, то виконання контракту обов’язково повинно гарантуватися генпідрядником.
Більшість робіт за проектом неможливо реалізувати без допомоги досвідченого фінансового консультанта, який може подати проект у такому вигляді, що ним зацікавляться інвестори.. Фінансовий консультант виконує функції фінансового аналітика, контролера, що спостерігає за здійсненням усього інвестиційного процесу. Цей спеціаліст прогнозує вплив на життєздатність проекту таких чинників, як відсоткові ставки за кредитами, валютні ризики, темпи зростання інфляції тощо.
Фінансовий консультант разом з технічним консультантом розпочинають роботу перші.
Для обґрунтування життєздатності проекту необхідно провести ґрунтовний технічний аналіз. Тому до роботи над проектом залучається технічний консультант. Функціями технічного консультанта є: розгляд технічної документації, інформації про місце будівництва, інженерні рішення, оцінка технології, що буде використана, та обладнання.
Консультант з питань страхування аналізує ступінь захищеності проекту на основі страхового відшкодування.
Умовно вирізняють три основні сфери ризиків, в яких потенційно існує ймовірність збитків: майнові ризики, або ризики втрати (загибелі) майна внаслідок пошкодження/крадіжки об’єкта; фінансові ризики, або ризики втрати/неотримання очікуваного доходу від здійснення проекту внаслідок неможливості належної експлуатації об’єкта чи в результаті недосягнення запланованих показників фінансової ефективності проекту; ризики невиконання інших зобов’язань, що передбачені угодою. Таким чином, об’єктом страхування є майнові та економічні інтереси замовника проекту, що випливають зі змісту угоди.
Радник з юридичних питань готує документи та розглядає всі узгодження та контракти за проектом.
Консультант з питань маркетингу (може бути запропонований кредитором) оцінює надійність показників проекту.
Суттєву роль у реалізації проекту можуть відігравати потенційні споживачі продукції та постачальники. Потенційними споживачами продукції можуть бути юридичні чи фізичні особи, які виступають покупцями та користувачами кінцевої продукції. Вони визначають вимоги до продукції чи послуг, формують попит на неї. За рахунок коштів споживачів відшкодовуються витрати на проект та формується прибуток усіх учасників проекту.
Cкладовою проектного фінансування виступають довгострокові угоди з надійними постачальниками обладнання, сировини та матеріалів для проекту, а також з покупцями майбутньої продукції.