Дослід 9. Взаємодія сечовини з нітритною кислотою

У пробірку беруть 2–3 мл 3 % розчин сечовини, добав­ляють такий самий об'єм 3 % нітриту натрію. Суміш обе­режно підкислюють сульфатною кислотою. Виділяються буль­башки нітрогену і діоксиду Карбону: NaNO₂ + H₂SO₄ → HNO₂ + NaHSO₄

Цю реакцію використовують для кількісного визначення сечовини за об'ємом нітрогену, що виділяється.

Дослід 10. Утворення біурету

У пробірці обережно нагрівають 0,5 г сухої сечовини. Спочат­ку сечовина плавиться, потім починає виділятися амоніак (з харак­терним запахом і реакцією на лакмус), і розплав твердне в резуль­таті утворення біурету. Після цього нагрівання припиняють.

Пробірку охолоджують, добавляють 3–4 мл води і розчиня­ють продукт реакції під час слабкого нагрівання. До цього розчи­ну добавляють 1–2 мл 10 %-ного розчину гідроксиду натрію, одну–дві краплі 2 %-ного розчину сульфату купруму і струшу­ють. Розчин забарвлюється в характерний яскраво-фіолетовий колір купруму біурету.

Дослід 11. Взаємодія сечовини з гіпобромідом натрію (реакція о.П. Бородіна)

До 2 мл 2 %-ного розчину сечовини приливають 2–3 мл розчину брому в гідроксиді натрію. При цьому спостерігають енергійне виділення бульбашок нітрогену:

За кількістю нітрогену визначають вміст сечовини в дослід­жуваних речовинах (метод Бородіна).

Ароматичні карбонові кислоти

Ароматичними карбоновими кислотами називають похідні ароматичних вуглеводнів, у яких один або кілька атомів Гідро­гену бензенового циклу або бічного ланцюга заміщені карбок­сильними групами. Кислоти розділяють на дві групи: з карбок­сильною групою в бензеновому циклі (ароматичні кислоти) і кар­боксильною групою в бічному ланцюзі (жирно-ароматичні кис­лоти). За кількістю карбоксильних груп ароматичні кислоти розділяються на одно-, двох- і багатоосновні. Найпростішими одноосновними кислотами є бензенова й толуенові, а двохоснов­ними — фталеві.

Для ароматичних кислот найуживаніші тривіальні назви.

Ароматичні карбонові кислоти можна добути всіма синте­тичними методами, і відомими для кислот аліфатичного ряду. Крім того, вони утворюються під час окислення бічного ланцю­га гомологів бензену і з первинних ароматичних аміносполук, через діазосполуки.

Реакції, які характеризують хімічні властивості ароматичних кислот, поділяють на три типи:

1) карбонільної групи (з утворенням солей, естерів, ангід­ридів, галогенангідридів, амідів, декарбоксилування);

2) електрофільного заміщення в бензеновому кільці (ніт­рування, галогенування, сульфування);

3) гідрування бензенового ядра, які проходять легше, ніж у ароматичних вуглеводнів.

Лабораторна робота № 13

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АРОМАТИЧНИХ

КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

Реактиви й матеріали: бензенова, фталева, саліцилова, галова, сульфатна кислоти; бензоат калію; танін; салол; аспі­рин; етиловий спирт; бромна вода; вапнякова або баритова вода; хлорид форуму (III); гідроксид натрію; лакмус.

Дослід 1. ДОБУВАННЯ БЕНЗОАТУ НАТРІЮ

У пробірку насипають щіпку бензенової кислоти і добав­ляють 3–4 мл води. Енергійно збовтують. Кислота не розчиня­ється. Добавляють по краплях 10 % розчин гідроксиду на­трію, постійно перемішуючи. При цьому бензенова кислота роз­чиняється в результаті утворення бензоату натрію, добре роз­чинного у воді:

Якщо до розчину добавити кілька крапель 20 % -ного роз­чину сульфатної кислоти, знову утворюється осад вільної бензенової кислоти: