28. Процентна політика та механізм рефінансування

Як кредитор останньої інстанції НБУ здійснює рефінансування (відновлення ресурсної бази) банків, використовуючи такі інструменти:

• кредити овернайт

• кредити до 14 – 90 днів

• операції РЕПО

• операції з власними борговими зобовязуваннями

• операції з держ облігаціями України

• стабілізаційні кредити.

Овернайт – це кредит, який надається для підтримки короткострокової (миттєвої) ліквідності банку в нац. валюті через постійну лінію рефінансування. Кошти кредиту перераховуються у кінці операційного дня в день отримання НБУ заявки від банку та повертаються наступного дня до початку операційного дня. Цей вид кредиту залучають для належного рівня розрахунків банку зі своїми контрагентами.

Рефінансування банків терміном до 14 та 90 днів НБУ виконує шляхом проведення кількісного та процентного тендерів для регулювання поточної ліквідності банків. Участь у тендері забезпечується наявністю застав.

Під час проведення процентного тендера банки подають пропозиції про відсоткову ставку, за якою бажають отримати кредит. У цьому разі заявки задовольняють від найвищої запропонованої в них процентної ставки.

У випадку використання кількісного тендера НБУ визначає ціну кредитів самостійно. Кредити за умов кількісного тендера розподіляють до закінчення запропонованої на тендер суми.

Операції РЕПО – це угода про купівлю-продаж цінних паперів із зобов’язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін за обумовленою ціною. Операції РЕПО проводять із державними облігаціями та банків металами на термін не більше 30 днів. НБУ здійснює 2 види операцій РЕПО пряме (кредитна операція) і зворотне (депозитна операція) залежно від ситуації на ринку та необхідного ефекту.

НБУ може здійснювати операції РЕПО через безпосередню домовленість із комерційними банками та через проведення тендера заявок комерційних банків на участь в операціях РЕПО. НБ здійснює операції з власними борговими зобов’язаннями шляхом емісії бездокументарних депозитних сертифікатів. Для регулювання грошово-кредитного ринку НБ може здійснювати операції з купівлі (продажу) державних облігацій Укр, беручи участь у торгах, що їх проводять організатори торгівлі цінними паперами. Ініціатором такої операції зазвичай є сторона зацікавлена в терміновому здійсненні операції з купівлі (продажу) таких цінних паперів.

Стабілізаційний кредит банк може отримати на термін до 90 днів під основне та додаткове забезпечення.

Для отримання кредиту банк подає визначений набір документів, у яких обґрунтовує проблему в кредиті, головні параметри позики та способи її використання, плани щодо повернення. У цьому разі НБУ може застосувати обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку, запровадити вимоги щодо припинення певних активних операцій та операцій із інсайдерами чи власниками істотної участі.

29. Управління золотовалютними резервами.

НБ забезпечує золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі продажу валютних цінностей на ринку, щоб вплинути на курс національної валюти щодо іноз валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

Щоб торгувати валютою ЦБ необхідно мати валютні рахунки в центральних банках відповідних країн. Коли виникає потреба втримати валютний курс від падіння ЦБ знімає зі золотовалютного рахунку відповідну суму і купує на неї нац. валюту, змінюючи балан попиту та пропозиції (валютна інтервенція) і навпаки, ЦБ скуповує валюту, якщо ухвалене рішення уповільнити зростання обмінного курсу нац. валюти. В першому випадку втручання лімітоване наявністю нац. валюти на рахунках ЦБ, в другому – наявністю відповідної іноз валюти. Ще одна вважлива складова валютної політики – впровадження механізму регулювання платіжного балансу Укр, що є одним із найважливіших макроекономічних аспектів діяльності НБУ. Для визначення стратегії проведення валютної та грошово-кредитної політики, реформування зовнішнього сектору економіки НБУ розробляє прогноз платіжного балансу, що використовується як основа для переговорів із міжнародними організаціями про надання країні фінансової допомоги та визначення тиску обслуговування зовнішнього боргу на нац. економіку. Одним із головних індикаторів ефективності проведення валютної політики є курс нац грошової одиниці. Валютно-курсова політика держави має зберігати стабілізаційну спрямованість, забезпечуючи гнучку динаміку курсу гривні.