4. Сутність та форми санації

В системі стабілізаційних заходів націлених на вихід підприємства із кризового фінансового стану важлива роль відводиться санації.

Санація – система заходів по фінансовому оздоровленню підприємства, що реалізуються за допомогою сторонніх юридичних та фізичних осіб націлених на запобігання об’яви підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.

Санація здійснюється у трьох основних напрямках:

- до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство при спробі вийти із кризового стану використовує зовнішню допомогу за власною ініціативою;

- якщо саме підприємство, звернувшись в арбітражний суд з заявою про банкрутство одночасно пропонує умови своєї санації (такі випадки санації найбільш характерні для державних підприємств);

- якщо рішення про проведення санації приймає арбітражний суд за пропозиціями від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника та погасити його зобов’язання перед боржниками.

Фінансова санація – міроприємства націлені на відновлення платоспроможності підприємства та його фінансової стійкості, в період фінансової кризи, з ціллю попередження його ліквідації.

5. Реструктуризація заборгованості в процесі його фінансової санації

Санація підприємства націлена на реструктуризацію його заборгованості.

Така санація здійснюється зазвичай з метою допомоги підприємству в усуненні неплатоспроможності, якщо його кризовий стан є тимчасовим та не має катастрофічного характеру. Цей напрям санації не змінює статусу юридичної особи підприємства, що підлягає санації.

Обєктом реструктуризації заборгованості можуть бути:

• погашення основного боргу;

• погашення відсотків за кредит;

• штрафні санкції за порушення умов договору.

Основними етапами реструктуризації заборгованості підприємства з метою відновлення його платоспроможності є:

1. прогнозування та оцінка неплатоспроможності;

2. виявлення та обґрунтування причин неплатоспроможності;

3. оцінка можливостей відновлення платоспроможності підприємства;

4. формування та реалізація стратегії щодо усунення неплатоспроможності;

5. оцінка результатів реалізації стратегії щодо усунення неплатоспроможності.

Основними формами санації підприємства націленої на реструктуризацію його заборгованості є:

1. дотації та субвенції за рахунок коштів бюджету (в такій формі сануються переважно державні підприємства. Дана форма санації пов’язана з такими умовами: необхідність забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузевою та міжгалузевою переорієнтацією діяльності підприємства; здійснення антимонопольних міроприємств; іншими цілями по ініціативі органів, що уповноважені управляти державним майном;

2. державне пільгове кредитування. Воно здійснюється по тій же групі підприємств що і в попередньому випадку. Відмінністю даної форми санації є те що ресурси потрібно повернути та значно збільшити порівняно з умовами фінансового ринку;

3. державна гарантія комерційним банкам по кредитам підприємства, що підлягає санації використовується тими ж підприємствами при відсутності можливостей держави здійснювати пряме фінансування або кредитування сануємого підприємства, а також у випадку якщо фінансова криза має тимчасовий характер та може бути переможена підприємством при наданні йому фінансової допомоги;

4. цільовий банківський кредит – здійснюється комерційним банком, що обслуговує підприємство після аудиту останнього. Ставка відсотка по даному кредиту зазвичай максимальна, оскільки ризик значний. Для здійснення контролю та наданні допомоги підприємству комерційний банк при значному обсягу кредитних ресурсів в переліку умов санації може поставити вимогу введення в склад керівництва представника банку;

5. переведення боргу на іншу юридичну особу. Даною особою може бути будь-який господарюючий суб’єкт, який бажає прийняти участь в санації підприємства-боржника. Умови такого переведення боргу обумовлюються спеціальним договором. Однак для цієї форми рефінансування боргу необхідна обов’язкова згода кредитора. У випадку згоди кредитора на переведення боргу іншій особі ця особа має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення засновані на договірних відносинах між кредитором та першим боржником;

6. реструктуризація катастрофічних кредитів в довгострокові – використовується по фінансовим кредитам, де кредитором є комерційний банк, що здійснює обслуговування підприємства (по даному виду кредиту значно зростає процентна ставка);

7. випуск облігацій та інших боргових зобов’язань під гарантію санатора – здійснюється комерційними банками, що обслуговують підприємства якщо по якимось причинам не можливо здійснити отримання банківського кредиту або реструктуризації його боргу;

8. відстрочка погашення облігацій підприємства. Однією із необхідних умов такої форми санації є відносно невелике коло інвесторів, що вклали свої кошти в облігації підприємства тому що рішення про відстрочку повинно бути прийнято більшістю інвесторів;

9. списання санатором кредитором частини боргу – використовується якщо вимоги про повне погашення заборгованості є нереальними та приведуть підприємство до фінансового краху.