2. Функції та механізм управління фінансовими ризиками

Розрізняють два типи функцій ризик менеджменту:

• функції об’єкту управління;

• функції суб’єкту управління.

До функцій об’єкту управління відносять:

• дозвіл ризику;

• ризикові вкладення капіталу;

• діяльність по зниженню ризику;

• процес страхування ризиків;

• економічні відносини і зв’язками між суб’єктами господарського процесу.

До функцій суб’єкта управління в ризик менеджменті відносяться:

• прогнозування;

• організація;

• регулювання;

• координація;

• стимулювання;

• контроль.

Прогнозування в управлінні фінансовими ризиками являє собою розробку на перспективу змін фінансового стану об’єкту вцілому та його різних частин. Прогнозування – передбачення певної події. Особливістю прогнозування є альтернативність в побудові фінансових показників та параметрів, що визначають різні варіанти розвитку фінансового стану об’єкту управління на основі певних тенденцій. В динаміці ризику прогнозування може здійснюватись як на основі екстраполяції минулого в майбутнє з урахуванням експертної оцінки тенденцій змін, моделюванні певних подій, так і на основі безпосереднього передбачення ситуації фінансовим менеджером.

Організація в управлінні фінансовими ризиками – об’єднання кваліфікованих спеціалістів щодо спільної реалізації проектів ризикового вкладення капіталу на основі визначених правил та процедур. До цих правил та процедур відносяться створення органів управління, побудова структури апарату управління, встановлення взаємозв’язку між управлінськими підрозділами, розробка норм, нормативів, методик.

Регулювання в управлінні фінансовими ризиками – вплив на об’єкт управління з метою досягнення стійкості об’єкту у випадку виникнення відхилень від визначених параметрів. Регулювання включає поточні заходи по усуненню відхилень, що виникли.

Координація в управлінні фінансовими ризиками - збалансованість діяльності всього ланцюга системи управління фінансовими ризиками, апарату управління та спеціалістів. Координація забезпечує єдність відносин об’єкту управління, суб’єкту управління, апарату управління та окремих працівників.

Стимулювання в управлінні фінансовими ризиками – спонукання фінансових менеджерів та інших спеціалістів до зацікавленості в результатах своєї праці.

Контроль в управлінні фінансовими ризиками – перевірка організації праці щодо зниження фінансового ризику. Здійснюючи контроль збирається інформація про ступінь виконання визначеної програми дій, дохідності ризикових вкладень капіталу, співвідношення прибутку та ризику. На основі даної інформації вносяться зміни в фінансові програми, організацію фінансової діяльності, організацію управління фінансовими ризиками. Контроль передбачає аналіз результатів здійснення заходів по зниженню ступеня ризику.

Система управління ризиками включає наступні блоки завдань:

- ідентифікація ризиків – процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків (ідентифікація ризиків в розрізі кожного напрямку діяльності; визначення переліку системних ризиків пов’язаних з господарською діяльністю підприємства; формування загального портфелю фінансових ризиків пов’язаних з діяльністю підприємства);

- оцінка ризиків – відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;

- нейтралізація ризиків – вжиття відповідних заходів щодо уникнення ризику, зменшення ймовірності настання ризиків та зменшення їх впливу, компенсації ризику.

Основні інструменти нейтралізації ризиків – формування відповідних резервів (використання резервного фонду фінансових ресурсів, що призначений для покриття можливих збитків); диверсифікація ризиків (розподіл ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів та послуг, фінансових інструментів. Розрізняють диверсифікацію інвестицій, продукції та виробництва.); хеджування (метод страхування цінового ризику за угодами на товарній або форвардній біржі. Механізм хеджування ризику полягає у здійсненні зустрічних операцій з купівлі-продажу активів (фінансових інструментів). До хеджування твердих контрактів належать форвардні, ф’ючерсні; до хеджування умовних контрактів належать опціони, свопи та аналогічні щодо них контракти), страхування.