- •Лабораторна робота № 1
- •Методичні вказівки
- •Визначення вмісту хлору у хлорному вапні
- •Приготування освітленого розчину хлорного вапна.
- •Визначення вмісту формальдегіду у формаліні
- •Приготування розчину формальдегіду
- •Лабораторна робота № 2,3
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки Методика виготовлення розчинів і отруйних принад для мух.
- •Методика приготування отруйних принад для тарганів.
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Технологія приготування отруйних принад в лабораторних умовах
- •Лабораторна робота № 6,7
- •Методичні вказівки
- •Дослідження повітря методом осаджування м/о по Коху
- •Визначення наявності бактерій групи кишкової палички в змивах із рук, стін, обладнання.
- •Санітарна оцінка досліджувального об’єкту.
- •Лабораторна робота № 8
- •Мета роботи: Навчити визначити якість миття і дезинфекції транспортних засобів після доставки і розвантажування тварин на м’ясокомбінаті.
- •Методичні вказівки
- •1. Візуальне визначення якості механічної очистки і миття транспортних засобів (автомашини )
- •2. Контроль якості дезинфекції автомашин після вигрузки клінічно здорових тварин.
- •Лабораторна робота № 9
- •Методичні вказівки
- •Необхідно звернути увагу студентів на:
- •Лабораторна робота № 10
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 11
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 13
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 14,15,16
- •Методичні вказівки
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів
- •Визначення бактерій групи кишкової палички
- •Визначення бактерій із роду протея
- •Санітарно – бактеріологічна оцінка технологічного обладнання, тари та інших об’єктів.
- •Лабораторна робота № 18-19
- •Мікробіологічного контролю якості змивів
- •Методичні вказівки
- •. Засвоїти миття молочного посуду.
- •Основні схеми санітарної обробки молочного обладнання.
- •Література Основна
- •Додаткова
Лабораторна робота № 6,7
Тема: Визначення кількості мікроорганізмів у повітрі. Виявлення наявності бактерій групи кишкової палички в санітарно – бактеріологічних змивах з рук, стін, обладнання.
Мета: навчити студентів визначати кількість мікроорганізмів у повітрі і виявлять наявність бактерій кишкової групи в змивах з рук, стін і обладнання.
Обладнання: лабораторний посуд, поживні середовища (МПА, Ендо, Кода), термостат, чашки Петрі, трафарет 10х10, ватні тампони на металевих стержнях, пробірки з фізіологічним розчином.
Завдання:
Визначення кількості бактерій у повітрі.
Визначити наявність бактерій групи кишкової палички в санітарно - бактеріологічних змивах з рук, стін, обладнання.
Провести облік результатів і дати санітарну оцінку досліджувальним об’єктам.
Методичні вказівки
Додержуючись правил асептики, в стерильні ч. Петрі розливають по 10-15 мл. розплавленого і охолодженого до 450С МПА. Проби повітря беруть за допомогою попрата Кротова або методом осаджування мікроорганізмів із повітря по Коху. Чашки з посівами мікроорганізмів ставлять в термостат кришкою вниз і витримують при температурі 370С 48 годин. Загальну кількість колоній підраховують на слідую чому занятті.
Дослідження повітря методом осаджування м/о по Коху
Чашки Петрі з МПА залишають відкритими на протязі 5 хв. на висоті 0,5 – 1,5 м. від підлоги (т.б. там де знаходиться сировина або дихальні шляхи працюючих). Чашки ставлять на листки паперу, в яких вони стерилізувались; кришки ставлять на бортик чашки. Потім чашки закривають і ставлять в термостат. Потім підраховують кількість колоній і розраховують по формулі, що запропонував Омелянським, в 1м3 повітря.
Встановлено, що на площі 100см2 МПА, за 5 хвилин осідає стільки мікроорганізмів, скільки їх є в 10 л. повітря. Тоді кількість мікроорганізмів в 1 м3 буде
Х =
,
де :
Х – кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря;
А- загальна кількість колоній, що виросли на МП, шт.;
В – площа чашки, см2
Т- час, хв..
100 – число для перерахунку площі чашки на 100см2;
100 – число для перерахунку 10 л. повітря в 1 м3.
Санітарна оцінка повітря в цеху вважається задовільною, якщо кількість бактерій і в 1 м3 не більше 1000.
Визначення наявності бактерій групи кишкової палички в змивах із рук, стін, обладнання.
Змиви беруть до початку роботи за допомогою ватного тампона і трафарету 10х10. ватний тампон готують із куска вати, який намотують на металеву проволоку і опускають в пробірку з 2 мл фізіологічного розчину або стерильну воду. Пробірки закривають ватною пробкою, тампон знаходиться вище рівня рідини.
Пробірки з тампонами і трафарети стерилізують при температурі 1200С на протязі 20 хв.
На об’єкт накладають трафарет і ретельно протирають тампоном змоченим в фізіологічному розчині, в двох взаємно перпендикулярних площинах. Потім тампон занурюють в пробірку відмивають і віджимають.
Для перевірки чистоти працюючого, змоченим тампоном протирають долоні, пальці, між пальцеві і піднігтьові участки з обох рук і занурюють в пробірку із якої він був вийнятий.
В журналі записують дату взяття проби, її порядковий номер і найменування досліджувального об’єкту.
В лабораторії проби доливають фізіологічним розчином ( 1:10), а при значному забрудненні об’єкту ( 1: 100). Потім пробірку ретельно крутять із розведень роблять посіви з метою :
визначення загальної кількості мікроорганізмів. Для цього 1 мл. розведення вносять на дно стерильної ч. Петрі і заливають МПА 10-15 мл. ;
в) виявлення бактерій групи кишкової палички. Для цього на середовище Ендо вносять 0,1 мл. змиву розведенням 1:10 і шпателем рівномірно розподіляють по всій поверхні. Для прискорення виявлення БГКП використовують середовище Кода. Для цього в пробірку з 5 мл середовища добавляють 1 мл. змиву.
На другий день проводять облік результатів.
Приклад: на МПА виросло 200 колоній – це число множать на ступінь розведення 200 х 10 = 2000. число 20 – це кількість м/о в 1см 2 поверхні досліджувального об’єкта. На Ендо кишкова паличка росте у вигляді темно – червоних колоній з металевим блиском. Середовище Кода, при наявності БГКП, із зеленого кольору стає жовтим.
