3.7. Фінансування
Потреба в капіталі визначається на основі даних, відображених в Звіті про рух грошових коштів («Кэш-фло»). Баланс готівки представлений в останньому рядку таблиці і демонструє прогнозований стан розрахункового рахунку підприємства в кожний момент його діяльності. Від’ємне значення залишку на розрахунковому рахунку в будь-який період часу означає, що підприємство не має відповідної суми коштів для реалізації проекту. В такій ситуації необхідно забезпечити фінансування проекту із зовнішніх джерел.
Існують два основні види джерел фінансування:
кошти інвесторів;
позики, одержані на умовах оплати фінансових ресурсів і повернення їх у встановлений термін.
В процесі розробки плану фінансування необхідно вирішити наступні завдання.
1. Забезпечити надходження грошових коштів в обсязі, достатньому для реалізації проекту, тобто баланс грошових коштів не повинен бути від’ємним в кожний момент діяльності підприємства.
2. Не допускати залучення капіталу у розмірі, що перевищує потреби фінансування проекту, щоб обмежити витрати на оплату фінансових ресурсів (виплати відсотків і дивідендів).
3. Реально оцінювати вартість залученого капіталу на основі вимог і пропозицій конкретних інвесторів чи результати аналізу фінансового ринку.
4. Передбачити несприятливі сценарії, при яких потреба у фінансуванні може виявитися більшою за розрахункову в результаті росту інфляції, виникнення додаткових витрат або внаслідок дії інших факторів.
Розробку схеми фінансування проекту починають лише після завершення формування інвестиційного плану і виробничої програми підприємства, коли визначені усі джерела надходжень і витрат.
Розділ «Финансирование» призначений для підготовки плану фінансової діяльності підприємства і дозволяє описати умови залучення фінансових ресурсів, порядок обслуговування заборгованості і розрахунків з акціонерами, а також визначити умови розміщення вільних грошових коштів і використання прибутку підприємства.
В розділ включені наступні модулі: «Акционерный капитал», «Займы», «Инвестиции», «Другие поступления», «Другие выплаты», «Распределение прибыли», «Льготы по налогу на прибыль».
3.7.1. Акціонерний капітал
Діалог «Акционерный капитал» призначений для опису умов фінансування проекту за рахунок коштів, одержаних від продажу акцій підприємства. Якщо інвестор придбав певну кількість акцій, то він бере участь у реалізації проекту як акціонер і має право на частку прибутку, пропорційну розміру його вкладень.
В картці «Акционеры» описують умови придбання і характеристики пакету акцій. В таблиці, представленій на картці, міститься список акціонерів, в якому вказується сума, дата вкладу і орієнтовна дата виходу із складу акціонерів (продажу акцій на вторинному ринку) кожного з них.
Нижня частина картки призначена для визначення порядку оплати вкладів і опису придбаних акцій. Формування списку акціонерів виконується за допомогою клавіш Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Після вибору команди «Добавить» в списку з’являється новий рядок, в якому в полі найменування акціонера вказано «Акционер №». В цьому полі слід вказати назву акціонера, а у відповідних полях таблиці – дату і суму внеску в одній з валют проекту. У випадку, коли планується здійснити підбір частки інвестора в капіталі підприємства виходячи з необхідної норми рентабельності для інвестора, у відповідному полі вказують орієнтовну дату виходу із складу акціонерів.
Умови виплат можна описати у відповідності до одного з передбачених програмою варіантів: одноразова виплата; поступова виплата внеску упродовж певного періоду; складна схема виплат.
Одноразова виплата означає сплату внеску однією сумою в момент, визначений в полі «Дата» списку акціонерів.
Поступова виплата внеску здійснюється рівними частинами упродовж періоду, тривалість якого в місяцях вказана у відповідному полі, а початок визначається датою, вказаною у списку акціонерів.
Складна схема виплат формується за допомогою діалогу «Сложная схема платежей», в таблицю якого необхідно внести дати і суми виплат. Якщо загальна сума виплат перевищує величину, вказану в списку акціонерів, програма повідомляє про помилку. У випадку, коли загальна сума виплат, внесених за схемою, є меншою за вартість пакету акцій, вказану в списку акціонерів, то момент виплати різниці між цими величинами визначається датою, вказаною в списку акціонерів.
Параметри, що характеризують пакет акцій, придбаних акціонером, вносяться в поле «Акции» в нижній частині картки «Акционеры»: вказуються номінальна вартість і кількість акцій. Величина добутку номінальної вартості акцій на їх кількість є номінальною вартістю пакету.
Встановлений параметр «Привилегированные акции» вказує на те, що до складу пакету входять привілейовані акції. У цьому випадку вказується величина річного доходу на одну акцію у відсотках від номіналу. Особливістю привілейованих акцій є гарантована величина доходу, встановлена у відсотках (річних) від номіналу акції. Якщо акціонер володіє звичайними і привілейованими акціями, то дані про його капітал оформляють як два пакети.
Дивіденди для виплати акціонерам розраховуються наступним чином.
1. Визначається сума чистого прибутку за період (із звіту «Прибыли-убытки»).
2. Визначається величина чистого прибутку, призначеного на виплату дивідендів на основі відсоткової частки, встановленої в модулі «Распределение прибыли» розділу «Финансирование». Ця величина відображається в «Кэш-фло» в рядку «Выплаты дивидендов».
3. Сума виплачених дивідендів віднімається від значень в рядку Балансу «Нераспределенная прибыль».
4. Розраховуються дивіденди, одержані власниками привілейованих акцій. Вони дорівнюють номінальній вартості пакету, помноженій на прибутковість акції (ця величина вказується у відсотках на картці «Акционеры» в діалоговому вікні «Акционерный капитал» поруч з параметром «Привилегированные акции»).
5. Залишок суми дивідендів розподіляється між власниками звичайних акцій пропорційно номінальній вартості пакету.
6. Якщо прибуток, одержаний у розрахунковому періоді, є недостатнім для виплати дивідендів на привілейовані акції, то платежі по них пропорційно зменшуються, а несплачені суми кваліфікуються як борги по привілейованих акціях і враховуються при розподілі прибутку наступних періодів.
В процесі вводу даних в діалозі «Акционерный капитал» можна оцінювати баланс грошових коштів і величину дефіциту готівки з врахуванням внесених змін. Для цього натискають кнопку «Дефицит». Програма виконає розрахунок проекту і відобразить у вікні для перегляду необхідну інформацію з таблиці «Кэш-фло». Представлена інформація дає можливість визначити період, упродовж якого спостерігається дефіцит готівки і момент виникнення максимального дефіциту коштів. При цьому з’являється можливість визначення оптимальної схеми залучення фінансових ресурсів.
3.7.2. Позиковий капітал
Діалог «Займы» («Кредиты») відкривається відповідною кнопкою в розділі «Финансирование» і призначений для опису схеми залучення позикового капіталу для фінансування проекту.
Перелік кредитів формується в таблиці за допомогою клавіш Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Вибір команди «Добавить» призводить до появи в таблиці нового рядка, де назва кредиту вказується як «Кредит №». В новий рядок необхідно внести дані, які визначають загальні характеристики кредиту: назву, дату, суму, термін. Назва вказує найменування кредитора. Дата визначає момент початку дії кредитного договору, відповідно, фактичні виплати можуть здійснюватися в різні моменти часу, але не раніше дати договору. Сума кредиту вказується в одній з валют проекту, а порядок її одержання і повернення описується в нижній частині діалогового вікна. Термін кредиту можна вказувати в днях, місяцях, роках. Якщо термін кредиту виходить за межі проекту, програма інформує про помилку. Для визначення терміну позики можна скористатися допоміжною функцією «Дата/Период».
Картка «Выплаты процентов» призначена для вводу даних про умови оплати кредитних ресурсів. Річна ставка відсотків за кредит вказується в полі «Ставка». Незалежно від схеми виплат нарахування відсотків здійснюється щомісяця. Передбачено два варіанти виплати відсотків: регулярні виплати; одноразові виплати.
Порядок надходження кредиту описується в картці «Поступления». Якщо перемикач встановлений в положення «Одной суммой», то сума кредиту надходить у повному обсязі в момент, визначений в таблиці датою кредитної угоди. У випадку вибору варіанту «Разовые» графік надходжень описується в діалоговому вікні «Схема разовых поступлений», яке відкривається після натискання кнопки «Схема».
Умови повернення основної заборгованості по кредиту описуються в картці «Возврат», де передбачені три варіанти погашення позики:
по завершенню терміну дії договору;
регулярними виплатами;
одноразовими платежами по заданій схемі.
При встановленні перемикача в положення «В конце» кредит повертається однією сумою в момент завершення терміну угоди.
Регулярні виплати основного боргу описуються двома параметрами: початок виплат і періодичність. Після встановлення перемикача в положення «Регулярно» необхідно вказати номер місяця від початку проекту, з якого починається виплата заборгованості, а також вибрати в полі зі списком періодичність платежів (місяць, квартал, 6 місяців, рік). У цьому випадку сума виплат визначається як величина заборгованості, поділена на кількість виплат.
Для вибору варіанта повернення кредиту за схемою необхідно встановити параметр «Разовыми платежами», натиснути кнопку «Схема» і внести дати і суми виплат. Якщо загальна сума виплат є меншою за суму заборгованості, то величина різниці відноситься на дату завершення терміну кредитного договору.
Діалогове вікно «Подбор кредитов» призначене для автоматичного підбору схеми кредитування. Діалог відкривається натисканням кнопки «Подбор» в модулі «Кредиты» і містить чотири картки: умови підбору; сплата відсотків; надходження; повернення.
В картці «Условия подбора» вказують початок і завершення періоду, в межах якого необхідно виконати автоматичний підбір кредиту. Допустимий залишок на рахунку вказується в грошових одиницях в першій чи в другій валюті, а також вказують допустиме відхилення від цієї суми. В картку «Выплаты процентов» вносять дані про умови оплати кредитних ресурсів. В картці «Поступления» можна здійснити автоматичний підбір кредиту або визначити графік надходжень грошових коштів за схемою.
Після введення параметрів у всіх картках і натискання кнопки «Расчет» програма автоматично виконує підбір схеми кредитування і відображає її в рядку «Результат подбора кредита» таблиці «Кредиты».
3.7.3. Лізинг
Лізингову операцію можна розглядати як розширену угоду про оренду. Лізингоодержувач використовує обладнання і здійснює виплати за його амортизацію лізингодавцю.
Умови проведення лізингових операцій вказуються у діалоговому вікні «Лизинг» в розділі «Финансирование». В таблицю вносять перелік лізингових операцій і вказують їх основні параметри. В нижній частині діалогового вікна описуються умови проведення кожної операції: лізингові платежі; графік виплат; страхування; викуп.
Лізингові платежі розраховуються на основі балансової вартості майна, вказана у переліку лізингових операцій в стовпчику «Сумма». Обов’язковою складовою виплат, передбачених лізинговим договором, є сума амортизації лізингового майна за весь термін дії договору. Структура платежів наведена в картці «Лизинговые платежи». Сума виплат за амортизацію, яка є складовою частиною лізингових платежів, розраховується як величина балансової вартості майна (обладнання), поділена на термін його амортизації. Умовна балансова вартість лізингового майна відображається в балансі як кредиторська заборгованість.