- •8.18010017 – «Економіка довкілля і природних ресурсів».
- •Приклад розрахунку збитків які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •І призначення та галузь застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення, скорочення
- •3.1 Визначення
- •3.2 Скорочення
- •4 Загальні положення
- •5.1. Розрахунок маси забруднюючих речовин у скиді зворотних вод
- •5. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі
- •5.2 Розрахунок розмірів збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами зворотних вод
- •5.3 Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами забруднюючих речовин продукції та сировини
- •5.4. Умови зменшення відшкодування збитків
- •5.5. Розрахунок збитків від забруднення водного об’єкта сміттям
- •6. Розрахунок збитків, обумовлених порушенням
- •7. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод
- •7.1. Встановлення факту забруднення
- •7.2. Визначення масштабів забруднення
- •7.3. Розрахунок розмірів збитків
- •8. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами
- •8.1 Встановлення факту забруднення
- •8.2. Розрахунок розмірів збитків
- •(Ккат)*)
- •1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти
- •2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів
- •3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок
- •Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
- •Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра
- •1.Загальні положення
- •2. Визначення термінів.
- •3. Порядок встановлення факту порушення законодавства про охорону надр та обсягів нераціонального використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів
- •4. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про використання та охорону надр
- •Перелік
- •Приклади розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр
- •II. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •III. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. Гривень/гектар)
- •5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України (тис. Гривень/гектар)
- •Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов
- •7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •Середні біологічні показники для основних промислових видів риб
- •Коефіцієнти по кормовій базі
- •8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •9. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •10. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •11. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 куб. Метр підземних вод
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини
- •Визначення маси нафти на 1 кв. Метр водної поверхні за результатами експертизи (середні дані)
- •Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
- •Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
- •12. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
2. Визначення термінів.
2.1. У цій методиці терміни вживаються у такому значенні:
вибіркова розробка багатих ділянок родовищ - порушення порядку розробки родовищ корисних копалин, визначених у проекті розробки родовищ та планами розвитку гірничих робіт;
виснаження підземних вод - зниження мінімально допустимого скорочення запасів підземних вод;
наднормативні втрати корисних копалин – частина балансових запасів корисної копалини не вилучена з надр під час розробки родовища, або вивезена у відвали з пустими породами, або втрачена під час їх транспортування в обсягах більших, ніж це передбачено технічним проектом розробки родовища з врахуванням застосованої системи розробки корисної копалини;
охорона надр - сукупність заходів, які забезпечують найбільш повне комплексне вилучення корисних копалин, збереження або припустимі зміни геоморфологічних структур, властивостей та екологічного стану верхнього шару літосфери;
раціональне використання надр під час видобутку корисних копалин - максимально повне вилучення з надр усіх корисних копалин при нанесенні найменшої шкоди стану природного середовища;
розубожування руди – засмічення кондиційних руд чи корисної копалини пустими породами або некондиційними (забалансовими) рудами у процесі видобутку;
самовільне користування надрами - користування надрами за відсутності дозвільної документації на користування надрами, передбаченої законодавством.
3. Порядок встановлення факту порушення законодавства про охорону надр та обсягів нераціонального використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів
3.1.Факти порушення законодавства про раціональне використання та охорону надр встановлюються особами, які уповноважені здійснювати державний контроль та нагляд за використанням і охороною надр, шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт порушення вимог законодавства в частині раціонального або самовільного користування надрами.
3.2.Визначення обсягів нераціонального використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів встановлюється шляхом вивчення та порівняння проектних і фактичних матеріалів, одержаних на основі результатів геологічного вивчення надр і технічних проектів розробки корисних копалин та при фактичному користуванні надрами за матеріалами геологічних звітів, проектів на розробку родовищ, форм звітності, маркшейдерської та геологічної документацій тощо).
В окремих випадках для визначення обсягів видобутку та втрат корисних копалин залучаються спеціалізовані організації, роботи яких проводяться за рахунок порушника законодавства про надра.
3.2.1. Встановлення факту та обсягів наднормативних втрат корисних копалин при їх видобуванні проводиться шляхом порівняльного аналізу документів первинного обліку (акти маркшейдерського заміру, робочої маркшейдерської та геологічної документації, книги виміру залишків продукції на складах підприємств, акти про списання з балансу запасів корисних копалин, даних звітів за формою № 70-тп, № 71-тп (графи ІІ.Ж; ІІІ.5) та 5 – ГР, 6 – ГР, 7 – ГР.
3.2.2. Встановлення факту та обсягів втрат корисних копалин внаслідок вибіркового вироблення багатих ділянок родовищ проводиться шляхом порівняльного аналізу фактичного вмісту видобутої корисної копалини з проектом розробки (технологічною схемою) родовища.
Факт виснаження родовищ підземних вод, нафти та газу встановлюється на підгрунті порівняльного аналізу журналу обліку з нормами відбору, які встановлені проектом розробки (технологічною схемою) та аналізу дотримання технологічних режимів по свердловинах.
Факт розубожування корисних копалин встановлюється на підгрунті фактичного відсотка вміщення певненої корисної копалини порівняно з затвердженим проектом розробки (технологічною схемою).
3.2.3. Встановлення факту та обсягів неповного і некомплексного видобування оцінених запасів корисних копалин та наявних у них компонентів проводиться шляхом порівняльного аналізу документів звітності за формами № 5-гр та № 71-тп, документів первинного обліку (акти маркшейдерських замірів, журнали обліку якості переробленої руди, товарні баланси по руді, яку видобуто та перероблено, журналу обліку видобуттих та втрачених корисних копалин та ін.), спеціального дозволу, який містить перелік корисних копалин і компонентів, що враховуються Державним балансом запасів корисних копалин України.
3.2.4.Обсяги неповного та некомплексного вилучення корисних копалин встановлюється за результатом відбору проб з відвалів та подальшого їх аналізу відповідно до чинних методик, (Мі) і визначається за формулою:
K
Мі = ∑Wі • (Cфі – Cпі) • 10-2 , (3.1)
i=1
де: Wі – обсяг (об’єм) породи відвалів (накопичувачів) з підвищеним вмістом і-ої корисної копалини, т(м³);
Cфі – фактичний вміст корисного компоненту в породі відвалів, %;
Cпі – проектний вміст корисного компоненту в породі відвалів, відповідно до проекту розробки родовища, %.
3.2.5. Встановлення факту пошкодження родовища корисних копалин, яке виключило повністю або суттєво обмежує його подальшу експлуатацію, проводиться шляхом безпосередніх досліджень.
3.2.6. Для встановлення факту порушення порядку забудови площ залягання корисних копалин, яке призвело до неможливості подальшої експлуатації родовища та визначення обсягу недовидобутої кількості корисних копалин використовується прямий метод разом з аналізом документів первинного обліку (акти маркшейдерського заміру, товарні баланси по руді та ін.) та спеціального дозволу (гірничого відводу).
3.2.7. Для встановлення факту самовільного користування надрами та визначення обсягу видобутих корисних копалин використовується прямий метод, разом з аналізом матеріалів геологорозвідувальних робіт (геологічні, гідрогеологічні карти родовища, при їх наявності).
3.2.8. Для встановлення факту та обсягу видобутих підземних вод, у тому числі питних, мінеральних, природних столових, лікувальних та лікувально-столових питних для внутрішнього застосування, лікувальних зовнішнього використання, промислових підземних вод (розсіл) та теплоенергетичних вод, а також підземних, які за хімічними та бактеріологічними показниками використовуються для технічних потреб, використовується прямий метод разом з аналізом звітності за формою № 7-гр (в частині промислових, теплоенергетичних та мінеральних вод з доповненням їх назв по ДСТУ № 878-93 (мінеральні води), звітності за формою 2-ТП (водгосп), дозволу на спеціальне водокористування, спеціального дозволу на користування надрами та документів первинного обліку, або у разі відсутності вказаних документів за потужністю приладів для відкачки підземних вод.
