- •8.18010017 – «Економіка довкілля і природних ресурсів».
- •Приклад розрахунку збитків які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •І призначення та галузь застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення, скорочення
- •3.1 Визначення
- •3.2 Скорочення
- •4 Загальні положення
- •5.1. Розрахунок маси забруднюючих речовин у скиді зворотних вод
- •5. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі
- •5.2 Розрахунок розмірів збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами зворотних вод
- •5.3 Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами забруднюючих речовин продукції та сировини
- •5.4. Умови зменшення відшкодування збитків
- •5.5. Розрахунок збитків від забруднення водного об’єкта сміттям
- •6. Розрахунок збитків, обумовлених порушенням
- •7. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод
- •7.1. Встановлення факту забруднення
- •7.2. Визначення масштабів забруднення
- •7.3. Розрахунок розмірів збитків
- •8. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами
- •8.1 Встановлення факту забруднення
- •8.2. Розрахунок розмірів збитків
- •(Ккат)*)
- •1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти
- •2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів
- •3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок
- •Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
- •Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра
- •1.Загальні положення
- •2. Визначення термінів.
- •3. Порядок встановлення факту порушення законодавства про охорону надр та обсягів нераціонального використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів
- •4. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про використання та охорону надр
- •Перелік
- •Приклади розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр
- •II. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •III. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. Гривень/гектар)
- •5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України (тис. Гривень/гектар)
- •Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов
- •7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •Середні біологічні показники для основних промислових видів риб
- •Коефіцієнти по кормовій базі
- •8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •9. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •10. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •11. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 куб. Метр підземних вод
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини
- •Визначення маси нафти на 1 кв. Метр водної поверхні за результатами експертизи (середні дані)
- •Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
- •Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
- •12. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
5. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі
ВНАСЛІДОК ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ТА МОРСЬКИХ ВОД
5.1. Розрахунок маси забруднюючих речовин у скиді зворотних вод
Маса скинутої забруднюючої речовини, що враховується при розрахунку збитку, визначається за формулою (1):
(1)
де: Мi - маса скинутої i-ої забруднюючої речовини (т);
V– фактичні витрати зворотних вод (м3/год);
t – тривалість неузгодженого скиду (год.);
i –
середня фактична концентрація i-ої
забруднюючої речовини у
зворотних водах (г/м3 або мг/дм3);
Сді – дозволена для скиду концентрація i-ої забруднюючої речовини,
при затвердженні ГДС (г/м3 або мг/дм3);
10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин в т.
У випадку скиду речовини, що відсутня в узгодженому переліку для скиду, а її фактична концентрація перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК) для відповідної категорії водокористування, Сді приймається рівним ГДКi (Додаток 2 табл. 1). Якщо при цьому природний вміст речовини (фонова концентрація) в поверхневих чи підземних водах перевищує її ГДК, величина Сді у формулі (1) прирівнюється фоновій концентрації речовини (Сіфон) у даному водному об’єкті.
Для підземних вод, незалежно від їх призначення, при розрахунку збитків використовується ГДК для вод питного та господарсько-побутового водоспоживання, за включенням випадків, коли природний фон підземних вод перевищує відповідні величини ГДК (див. пояснення до формули (1) вище) .
Якщо для токсичної речовини (або речовини, для якої відсутня інформація про її токсичність) не встановлена величина ГДК, величина Сді у формулі (1) прирівнюється нулю.
Для завислих речовин приймається Сд = Сфон. Дані про фонову концентрацію зависі можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об’єктів, або визначаються контролюючими органами безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами лабораторних аналізів проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються підрозділами інспекції або атестованими лабораторіями (за заявкою контролюючих органів). Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача.
У разі неможливості встановлення для завислих речовин Сфон , для неї приймається Сд = 10 г/м3.
У разі, якщо для певної забруднюючої речовини значення ГДКi визначено лише для однієї категорії водокористування (рибогосподарського чи господарсько-побутового), ця величина ГДКi використовується при розрахунку збитків для водойм як рибогосподарського призначення, так і господарсько-побутового та питного водокористування.
Речовини, концентрація яких у зворотних водах не перевищує дозволеної величини, а також ті, що відсутні в переліку дозволених до скиду, але їх концентрація менша ГДК, не враховуються при визначенні збитку від забруднення вод.
Об’єм скиду та концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах визначаються на підставі даних, лабораторних досліджень та перевірок журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС. Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.
Середня фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах за період порушення водного законодавства ( , г/м3 або мг/дм3) визначається як середньоарифметичне значення, тобто:
(2)
де: Сj – концентрація забруднюючої речовини у j – тій відібраній пробі (г/м3 або мг/дм3);
n – кількість відібраних проб.
Відбір проб зворотних вод та води водного об’єкта, а також визначення вмісту в них забруднюючих речовин здійснюється відповідно до діючих методик та інструкцій.
З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються, як правило, не менше 3-х разів. Допускається одноразовий відбір проб при короткочасному (не більше 36 годин) періоді скиду або за інших обґрунтованих обставин, які не дозволили здійснити триразовий відбір проб. Необхідність повторного відбору проб і періодичність їх відбору визначається з урахуванням конкретних обставин (наприклад: сумнівно високі або низькі показники забруднення, наявність інформації про порушення умов відбору тощо).
При заздалегідь відомому складі зворотних вод (наприклад, господарсько-побутових вод річкових плавзасобів, стічні води каналізації населеного пункту) дозволяється, як виняток, використання наявних даних про їх склад.
У разі несанкціонованого скиду у водні об’єкти неочищених господарсько-побутових та нафтопромислових вод з накопичувальних ємностей об’єктів, що розташовані у прибережній зоні, і неможливості визначення складу скинутих зворотних вод та їх об’єму, приймається, що об’єм скинутих зворотних вод дорівнює об’єму накопичувальної ємності, а забрудненість неочищених господарсько-побутових вод характеризується такими показниками: БСКповне = 350 мгО2/дм3; ХСК = 600 мгО2/дм3 і вміст твердих завислих речовин – 350 мг/дм3.
