- •8.18010017 – «Економіка довкілля і природних ресурсів».
- •Приклад розрахунку збитків які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •І призначення та галузь застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення, скорочення
- •3.1 Визначення
- •3.2 Скорочення
- •4 Загальні положення
- •5.1. Розрахунок маси забруднюючих речовин у скиді зворотних вод
- •5. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі
- •5.2 Розрахунок розмірів збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами зворотних вод
- •5.3 Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами забруднюючих речовин продукції та сировини
- •5.4. Умови зменшення відшкодування збитків
- •5.5. Розрахунок збитків від забруднення водного об’єкта сміттям
- •6. Розрахунок збитків, обумовлених порушенням
- •7. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод
- •7.1. Встановлення факту забруднення
- •7.2. Визначення масштабів забруднення
- •7.3. Розрахунок розмірів збитків
- •8. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами
- •8.1 Встановлення факту забруднення
- •8.2. Розрахунок розмірів збитків
- •(Ккат)*)
- •1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти
- •2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів
- •3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок
- •Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
- •Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра
- •1.Загальні положення
- •2. Визначення термінів.
- •3. Порядок встановлення факту порушення законодавства про охорону надр та обсягів нераціонального використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів
- •4. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про використання та охорону надр
- •Перелік
- •Приклади розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр
- •II. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •III. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. Гривень/гектар)
- •5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України (тис. Гривень/гектар)
- •Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов
- •7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •Середні біологічні показники для основних промислових видів риб
- •Коефіцієнти по кормовій базі
- •8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •9. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •10. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •11. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 куб. Метр підземних вод
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини
- •Визначення маси нафти на 1 кв. Метр водної поверхні за результатами експертизи (середні дані)
- •Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
- •Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
- •12. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
6. Розрахунок збитків, обумовлених порушенням
ЗА САМОВІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, забору води з порушенням планів водокористування (понад встановлені ліміти, при переуступці права водокористування), нераціонально використання води, умисного чи неумисного заниження показників обсягів забору води з водних об’єктів чи обсягів відведення води у водні об’єкти збільшується в 10 разів порівняно з тарифною ціною використаної води і розраховуються за формулою (12): (крім свердловин глибше 20 м.)
Зсам = 10 × W × Тар, (12)
де: W – об’єм використаної води м3;
Тар – норматив збору на спеціальне водокористування діючий в регіоні на час порушення, або відповідно тариф на водовідведення (без урахування пільгових коефіцієнтів). (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 р. № 836 “Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування”). (Зі змінами 2004 р.)
7. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод
7.1. Встановлення факту забруднення
Збитки держави, пов’язані із забрудненням підземних вод, можуть бути розраховані на основі фактично встановлених, інструментально виміряних і документально підтверджених даних.
Факт забруднення підземних вод може бути встановлений на основі виявлення (візуального або за допомогою хіміко-аналітичних методів) наявності нафти або інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод із свердловин та колодязів чи в місцях їх вклинювання на поверхню землі;
Припущення про можливість забруднення підземних вод може бути зроблене:
- при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності;
- при виявленні втрат нафтопродуктів та інших забруднюючих речовин з ємностей для зберігання, із продуктопроводів та інших об’єктів;
- шляхом аналізу документації, що стосується поводження із забруднюючими речовинами (сировиною, продукцією, відходами) та на основі показань свідків;
- згідно з даними аналізів спостережних свердловин мережі державного та відомчого моніторингу за станом підземних вод.
Встановлення факту забруднення або обґрунтоване припущення про можливість забруднення вважається достатньою підставою для видання державною екологічною інспекцією припису про проведення еколого-гідрологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод та встановлення винуватця цього порушення.
Фінансування еколого-гідрологічних вишукувань здійснюється за рахунок винуватця забруднення підземних вод або фондів охорони навколишнього природного середовища з повною компенсацією цих витрат винуватцем.
7.2. Визначення масштабів забруднення
Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення.
Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та перенесення забруднюючих речовин роблять кожний випадок оцінки масштабів забруднення підземних вод самостійним дослідницьким завданням, яке потребує проведення еколого-гідрологічних вишукувань.
Еколого-гідрологічні вишукування щодо оцінки масштабів забруднення підземних вод виконуються спеціалізованими організаціями.
Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт (видає організація, яка фінансує роботу) та програма їх виконання (складається виконавцем робіт) узгоджуються з державною екологічною інспекцією.
Оцінка ступеня забрудненості підземних вод здійснюється шляхом зіставлення їх якості з:
- фоновим станом (за наявності регулярного моніторингу підземних вод в районі забруднення або даних про якість підземних вод за межами зони забруднення);
- нормованими показникам якості води в залежності від типу підземних вод.
Фонові концентрації речовин визначаються за даними регулярного моніторингу підземних вод в районі забруднення, даних попередніх обстежень або за даними про якість підземних вод за межами зони забруднення.
По завершенню еколого-гідрологічних вишукувань виконавець передає замовнику та державній екологічній інспекції результати досліджень у вигляді науково-технічного звіту, який, містить:
- оцінку об’єму забруднених підземних вод (V, м3);
- оцінку середніх концентрацій забруднюючих речовин у об’ємі V4, Сi;
а також іншу інформацію, що характеризує стан геологічного середовища і обґрунтовує представлені дані про масштаб забруднення підземних вод (гідрогеологічні умови підземних водних об’єктів; шляхи надходження забруднюючих речовин у водоносний горизонт; природна захищеність підземних вод в зоні впливу господарських об’єктів і т. ін).
Винуватець також відшкодовує витрати на заходи з ліквідації наслідків забруднення, що проведені державою, або ж здійснює ці заходи самостійно відповідно до переліку заходів і графіку їх виконання, узгоджених державною екологічною інспекцією. Розмір вказаних витрат розраховується на основі кошторису заходів з ліквідації.