Самостійна робота № 10

№ теми	Назва теми	Кількість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела
Тема 3.1.5	Аналіз трудомісткості	6	Теоретичне	Робота з підручником (2),с.105,106

Мета:

Знати – види трудомісткості продукції

Вміти – аналізувати причини зміни трудомісткості продукції

План вивчення теми:

1. Аналіз трудомісткості.

2. Планування трудомісткості за окремими її видами.

Основні теоретичні відомості:

Рівень продуктивності праці на підприємстві можна характеризувати показниками трудомісткості продукції. Трудомісткість характеризує суму затрат праці промислово-виробничого персоналу (живої праці) на виробництво одиниці продукції і вимірюється в людино-годинах (нормо-годинах).

Показники трудомісткості продукції :

А) Трудомісткість одиниці продукції;

Б) Трудомісткість на 1 гривню продукції

Показники визначається за формулами:

, (10.1)

, (10.2)

Розрізняють такі види трудомісткості.

Технологічна трудомісткість (Т_т), яка включає всі затрати праці основних робітників — як відрядників, так і погодинників:

Т_т = Т_в + Т_п, (10.3)

де Т_в — затрати праці основних робітників-відрядників;

Т_п — затрати праці основних робітників-почасовиків.

Трудомісткість обслуговування виробництва (Т_об) включає всі затрати праці допоміжних робітників.

Виробнича трудомісткість (Т_вир) — це всі затрати праці основних і допоміжних робітників.

Трудомісткість управління виробництвом (Т_у) включає затрати праці керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців.

Повна трудомісткість (Т) — це трудові затрати всіх категорій промислово-виробничого персоналу:

За характером і призначенням розрізняють нормативну, фактичну й планову трудомісткості.

Нормативна трудомісткість визначає затрати праці на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу робіт, розраховані згідно з чинними нормами.

Фактична трудомісткість виражає фактичні затрати праці на виготовлення одиниці продукції або певного обсягу роботи.

Планова трудомісткість — це затрати праці на одиницю продукції або виконання певної роботи з урахуванням можливої зміни нормативної трудомісткості шляхом здійснення заходів, передбачених комплексним планом підвищення ефективності ви­робництва.

За допомогою показника трудомісткості встановлюється пря­ма залежність між обсягом виробництва і трудовими затратами, рівень цих затрат та їх економія.

Аналіз проводиться у такий спосіб:

•  оцінювання запланованих завдань щодо економії трудових затрат на всю виробничу програму в цілому по підприємству та по окремих його структурних підрозділах;

•  виявлення причин зміни норм трудових затрат;

•  аналіз діючого порядку формування і виконання календарного плану перегляду норм.

Зниження трудомісткості продукції - важливий фактор підвищення продуктивності праці.

Зростання продуктивності праці здійснюється, у першу чергу, за рахунок зниження трудомісткості продукції, а точніше - за рахунок виконання плану оргтехзаходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку тощо.

Знизити трудомісткість - означає зменшити витрати на виготовлення продукції. Чим менше витрат при тому ж результаті, тим ефективніша праця, тим вища її продуктивність. Ступінь зростання продуктивності праці (у %) за рахунок зниження трудомісткості виготовленої продукції визначається:

(10.7)

де Пп-відсоток росту продуктивності праці;

А- відсоток зниження трудомісткості виготовленої продукції.

Між трудомісткістю і продуктивністю праці існує зворотна залежність, яка виражається наступною формулою:

(10.8)

Приклад. Визначити зростання продуктивності праці за наступними даними:

Таблиця 10.1 – Показники трудомісткості продукції за звітний рік

Показник	План	Факт
Трудомісткість, людино-годин	9000	8550

Розвязання:

1. Визначаємо відсоток зниження трудомісткості продукції за формулою:

(10.9)

де - зміна трудомісткості, %

Т план, факт – планова та фактична трудомітсксть, людино-годин.

Висновок: трудомісткість знизилась на 450 людино-годин або 5% (450:9000х100).

2. Визначаємо ступінь зростання продуктивності праці (у %) за рахунок зниження трудомісткості, за формулою 10.8

,

%

Висновок: отже, при підвищенні продуктивності праці на 5,26% трудові витрати знизилась на 5%.

За результатами аналізу необхідно розробити заходи щодо зменшення втрат робочого часу і пов’язаних з ним непродуктивних виплат заробітної плати. Особливу увагу слід звернути при цьому на поліпшення обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу.

Основою розрахунку планової трудомісткості є план організаційно-технічних заходів.У сучасних умовах важливим є встановлення мінімальної чисельності працівників, необхідної для ведення виробництва.

Питання на закріплення вивченого матеріалу:

Дати у зошиті відповіді на питання: