Самостійна робота №8

№ теми	Назва теми	Кількість годин	Вд заняття	Форма самостійної роботи та її джерела
Тема 2.4.4	Організація служб нормування праці	6	Теоретичне	Робота з підручником (3), с. 150-155 (8), 203-206

Мета:

Знати – сутність організації служб нормування праці.

Вміти – вміти впроваджувати трудові норми на підприємствах.

План вивчення теми:

1. Організація служб нормування праці.

2. Шляхи вдосконалення нормування праці на підприємстві.

Основні теоретичні відомості:

На кожному великому підприємстві є відділ, бюро чи нормувальник, які безпосередньо здійснюють нормування праці.

До кола обов’язків працівників централізованої служби (бюро, відділу) входить:

• забезпечення організації технічного нормування праці на підприємстві в цілому та в окремих його підрозділах;

• встановлення науково обґрунтованих норм праці та їх перегляд при реконструкції устаткування, його заміні, вдосконаленні виробничого процесу;

• забезпечення контролю впровадження й виконання відповідних норм праці та правильного їх застосування при оплаті праці;

• організація нагляду за станом робочих місць, правильного розстановкою робітників у виробничому процес;

• інструктаж робітників щодо поширення передових методів праці;

• виконання фотографій та хронометражних спостережень згідно з планом.

Під управлінням нормуванням праці на підприємстві розуміють сукупність організаційно-технічних, економічних та соціально-гігієнічних заходів, здійснення яких веде до економії праці.

Склад фахівців, зайнятих нормуванням праці, залежить від багатьох обставин, серед яких головна – вирішення питання: чи на підприємстві буде самостійно впроваджуватися встановлення й перегляд норм(тобто власним штатом фахівців), чи планується залучення фірм, інститутів, консультантів, що спеціалізуються на нормуванні праці, до розробки, практичного застосування та перегляду норм.

Найбільш важливі напрямки цієї діяльності такі:

• заміна якомога більшої частини досвідно-статистичних норм праці технічно обґрунтованими ;

• підвищення процента робіт , професій , де впроваджено технічно обґрунтовані норми ;

• поширення технічного нормування праці на допоміжні роботи і цехи , на працю технічних виконавців і фахівців ;

• розповсюдження практики використання мікро елементного нормування праці;

• застосування на вітчизняних підприємствах укрупнених нормативів і типових, групових норм;

• застосування комп’ютерної техніки для розрахування проектованих норм за нормативами ;

• впровадження систематичного підвищення кваліфікації персоналу відділів, бюро та лабораторій нормування праці ;

• комплектування підприємств висококваліфікованими фахівцями-нормувальниками.

Таким чином, подальше вдосконалення нормування праці як важливого фактора економії живої праці тісно пов’язане з відродженням виробництва. І чим досконалішими будуть технологічні процеси, техніка, технологія й організація виробництва і праці, тим більшого зниження трудомісткості виготовлення продукції буде досягнуто.

Технічне нормування праці дозволяє виявити резерви поліпшення використання робочого часу і такі види виробничого і трудового процесів, що знижують ефективність.

Це обумовлює життєвість і об’єктивну необхідність для розвитку виробництва технічного нормування праці.

Питання на закріплення вивченого матеріалу:

Дати у зошиті відповіді на питання:

1. Як організувати нормування праці на виробництві?

2. Яке коло питань вирішують спеціалісти з нормування праці?