- •1 Перелік тем самотійних робіт
- •2 Перелік завдань самостійних робіт Самостійна робота №1
- •Самостійна робота №2
- •Самостійна робота №3
- •Основні теоретичні відомості:
- •Самостійна робота №4
- •Самостійна робота №5
- •Самостійна робота №6
- •Самостійна робота №7
- •Самостійна робота №8
- •Самостійна робота №9
- •Самостійна робота № 10
- •Що являє собою показник трудомісткості праці?
- •Самостійна робота №11
- •Основні теоретичні відомості:
- •Самостійна робота №12
- •Самостійна робота №13
- •Основні теоретичні відомості:
- •Самостійна робота №14
- •Самостійна робота №15
- •Список використаних джрел
Самостійна робота №5
№ теми |
Назва теми |
Кількість годин |
Вид заняття |
Форма самостійної роботи та її джерела |
Тема 2.2.7
|
Методи вивчення витрат робочого часу |
6 |
Теоретичне
|
Робота з підручником (3), с.30-32 |
Мета:
Знати – методи спостережень та аналізу витрат робочого часу
Вміти – проводити спостереження
План вивчення теми:
Методичні основи аналізу витрат робочого часу.
Методика проведення самофотограції і моментних спостережень.
Основні теоретичні відомості:
Вивчення трудових і виробничих процесів на практиці здійснюють за допомогою спостереження за послідовністю витрат часу. Це один з найважливіших етапів роботи щодо встановлення науково обґрунтованих норм праці, бо чим точніші спостереження, тим якісніші встановлені на їх основі норми.
Методи вивчення робочого часу групують за такими ознаками:
а) за видом і метою спостереження, змістом і деталізацією витрат робочого часу:
хронометраж;
фотографування, яке має три різновиди: фотографія робо чого часу; фотографія використання устаткування в часі; фотографія виробничого процесу;
фотохронометраж;
б) за способом спостереження:
метод безпосереднього вимірювання тривалості кожного з елементів роботи чи перерви в роботі;
метод фіксування кількості випадків повторення тих чи інших видів витрат робочого часу у певному інтервалі часу;
в) за об'єктом спостереження та формою організації праці:
індивідуальне спостереження (за одним робітником, однією машиною);
групове спостереження (за роботою кількох робітників, кількох машин);
бригадне спостереження (за роботою бригади);
багатоверстатне, багатоапаратне спостереження (за роботою одного робітника, який обслуговує кілька установок, верстатів, агрегатів, апаратів);
маршрутне спостереження (за робітником, який переміщується за певним маршрутом)
пікетне спостереження (проводиться на одному місці за рухомими об'єктами);
г) за способом спостереження та реєстрації результатів фіксація витрат робочого часу може виконуватись:
у результаті візуального спостереження безпосередньо спостерігачем за показниками найпростіших приладів (годинників, секундомірів);
за допомогою приладів, що фіксують початок і кінець окремих витрат часу, під наглядом працівника;
самим робітником (самофотографія);
д) за способом та формою запису результатів спостереження застосовують записи:
індексний, графічний, фото- і кінозйомку;
цифровий;
осцилографічний;
комбінований (змішаний).
Самофотографії виконують самі робітники на робочих місцях. Успеціальних бланках спостереження (таблиця 5.1) вони фіксують не склад і структуру своїх трудових операцій, а наявність, тривалість і причини простоїв свого устаткування, втрат свого робочого часу.
Таблиця 5.1 – Бланк спостереження при самофотографії.
Бланк самофотографії
Найменування роботи _______ Дата__________
Місце спостереження ________ Початок зміни_____
Робоче місце________________ Закінчення зміни_____
ПІБ робітника(бригади)________ Обсяг виконаної роботи____
Причина втрат робочого часу |
Поточний час, год, хв |
Втрата робочого часу |
Причина (винуватець) |
|
хвилин |
% до часу зміни |
|||
Поломка верстата |
10.15 |
45 |
9.38 |
Черговий слюсар |
Вимикання енергії |
15.10 |
22 |
4.58 |
Служба голов-ного енергетика |
Всього втрат |
|
67 |
13.96 |
|
Підпис виконавця самофотографії ______________
Менш трудомісткою і тому більш прогресивною є форма вивчення втрат робочого часу є метод моментних спостережень. Сутність методу полягає у фіксувані не окремої тривалості кожної з оперцій протягом хміни, а у фіксуванні окремих випадкових моментів робочої зміни стану робітника (апарата, верстата) щодо виконання завдання:»працює» - «не працює», «зайнятий підготовчо-завершальною операцією» - «не зайнятий підготовчо-завершальною операцією» і т. п. Необхідну кількість вимірів розраховують за формулою 5.1:
,
(5.1)
де К – питома вага витрат робочого часу, пов’язаних з виконанням роботи;
р – припустимий коефіцієнт відносної помилки результатів спостереження;
-
коефіцієнт , що характеризує ймовірність
невиходу помилки спостереження за
встановлені межі. Для кожного виробництва
буде різним. Наприклад: для стабільного
виробничого процесу може бути прийнято
=1.4;
для серійного
=1.75.
Етапи проведення моментних спостережень:
підготовка до спостереження;
розрахування необхідної кількості спостережень;
здійснення спостереження;
обробка результатів спостереження;
аналіз і висновки.
На основі спостереження вивчають зміст і структуру робочих процесів, їхній взаємозв'язок. При цьому виявляються притаманні даному робочому місцю організація праці, виробничі можливості устаткування, машин, механізмів, кращі методи праці, кращі виконавці.
Питання на закріплення вивченого матеріалу:
Дати у зошиті відповіді на питання:
Назвіть основні методи спостереження витрат робочого часу?
Які переваги і недоліки методу моментних спостережень?
Розв’язати задачу:
Необхідно встановити потрібну кількість моментних спостережень в умовах стабільного виробничого процесу, якщо К=0,75, Р=7%
