Самостійна робота №5

№ теми	Назва теми	Кількість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела
Тема 2.2.7	Методи вивчення витрат робочого часу	6	Теоретичне	Робота з підручником (3), с.30-32

Мета:

Знати – методи спостережень та аналізу витрат робочого часу

Вміти – проводити спостереження

План вивчення теми:

1. Методичні основи аналізу витрат робочого часу.

2. Методика проведення самофотограції і моментних спостережень.

Основні теоретичні відомості:

Вивчення трудових і виробничих процесів на практиці здійсню­ють за допомогою спостереження за послідовністю витрат часу. Це один з найважливіших етапів роботи щодо встановлення нау­ково обґрунтованих норм праці, бо чим точніші спостереження, тим якісніші встановлені на їх основі норми.

Методи вивчення робочого часу групують за такими ознака­ми:

а) за видом і метою спостереження, змістом і деталізацією витрат робочого часу:

• хронометраж;

• фотографування, яке має три різновиди: фотографія робо­ чого часу; фотографія використання устаткування в часі; фото­графія виробничого процесу;

• фотохронометраж;

б) за способом спостереження:

• метод безпосереднього вимірювання тривалості кожного з елементів роботи чи перерви в роботі;

• метод фіксування кількості випадків повторення тих чи інших видів витрат робочого часу у певному інтервалі часу;

в) за об'єктом спостереження та формою організації праці:

• індивідуальне спостереження (за одним робітником, од­нією машиною);

• групове спостереження (за роботою кількох робітників, кількох машин);

• бригадне спостереження (за роботою бригади);

• багатоверстатне, багатоапаратне спостереження (за ро­ботою одного робітника, який обслуговує кілька установок, вер­статів, агрегатів, апаратів);

• маршрутне спостереження (за робітником, який пере­міщується за певним маршрутом)

• пікетне спостереження (проводиться на одному місці за рухомими об'єктами);

г) за способом спостереження та реєстрації результатів фікса­ція витрат робочого часу може виконуватись:

• у результаті візуального спостереження безпосередньо спостерігачем за показниками найпростіших приладів (годинників, секундомірів);

• за допомогою приладів, що фіксують початок і кінець ок­ремих витрат часу, під наглядом працівника;

• самим робітником (самофотографія);

д) за способом та формою запису результатів спостережен­ня застосовують записи:

• індексний, графічний, фото- і кінозйомку;

• цифровий;

• осцилографічний;

• комбінований (змішаний).

Самофотографії виконують самі робітники на робочих місцях. Успеціальних бланках спостереження (таблиця 5.1) вони фіксують не склад і структуру своїх трудових операцій, а наявність, тривалість і причини простоїв свого устаткування, втрат свого робочого часу.

Таблиця 5.1 – Бланк спостереження при самофотографії.

Бланк самофотографії

Найменування роботи _______ Дата__________

Місце спостереження ________ Початок зміни_____

Робоче місце________________ Закінчення зміни_____

ПІБ робітника(бригади)________ Обсяг виконаної роботи____

Причина втрат робочого часу	Поточний час, год, хв	Втрата робочого часу		Причина (винуватець)
		хвилин	% до часу зміни
Поломка верстата	10.15	45	9.38	Черговий слюсар
Вимикання енергії	15.10	22	4.58	Служба голов-ного енергетика
Всього втрат		67	13.96

Підпис виконавця самофотографії ______________

Менш трудомісткою і тому більш прогресивною є форма вивчення втрат робочого часу є метод моментних спостережень. Сутність методу полягає у фіксувані не окремої тривалості кожної з оперцій протягом хміни, а у фіксуванні окремих випадкових моментів робочої зміни стану робітника (апарата, верстата) щодо виконання завдання:»працює» - «не працює», «зайнятий підготовчо-завершальною операцією» - «не зайнятий підготовчо-завершальною операцією» і т. п. Необхідну кількість вимірів розраховують за формулою 5.1:

, (5.1)

де К – питома вага витрат робочого часу, пов’язаних з виконанням роботи;

р – припустимий коефіцієнт відносної помилки результатів спостереження;

- коефіцієнт , що характеризує ймовірність невиходу помилки спостереження за встановлені межі. Для кожного виробництва буде різним. Наприклад: для стабільного виробничого процесу може бути прийнято =1.4; для серійного =1.75.

Етапи проведення моментних спостережень:

• підготовка до спостереження;

• розрахування необхідної кількості спостережень;

• здійснення спостереження;

• обробка результатів спо­стереження;

• аналіз і висновки.

На основі спостереження вивчають зміст і структуру робочих процесів, їхній взаємозв'язок. При цьому виявляються притаманні даному робочому місцю організація праці, виробничі можливості устаткування, машин, механізмів, кращі методи праці, кращі виконавці.

Питання на закріплення вивченого матеріалу:

Дати у зошиті відповіді на питання:

1. Назвіть основні методи спостереження витрат робочого часу?

2. Які переваги і недоліки методу моментних спостережень?

Розв’язати задачу:

Необхідно встановити потрібну кількість моментних спостережень в умовах стабільного виробничого процесу, якщо К=0,75, Р=7%