Оптимізація маршрутів завезення товарів

З метою прискорення доставки товарів, підвищення рівня використання вантажопідйомності транспортних засобів, скорочення їх загального пробігу і зменшення загальних витрат на організацію товаропостачання підприємства учасники системи товаропостачання здійснюють роботи з раціоналізації параметрів даної системи, в першу чергу шляхом оптимізації маршрутів завезення товарів.

Роботи з раціоналізації маршрутів передбачають вибір такої схеми завезення товарів, при котрій перевезення товарів зі складів постачальників до пунктів призначення виконувалися б з найменшими транспортними витратами. Під час вибору маршруту завезення товарів аналізують територіальне розташування постачальників і одержувачів товарів, обсяги завезення товарів до кожного з них і намагаються забезпечити перевезення товарів найкоротшим шляхом і згідно з затвердженим графіком. При цьому з кількох можливих маршрутів вибирають найкоротші, котрі починаються та закінчуються в пункті розташування складу постачальника і проходять лише по одному разу через кожен із пунктів розташування магазинів.

Вихідним чинником під час формування маршрутів є вантажопідйомність транспортних засобів. Саме враховуючи її значення, спочатку виділяють ті маршрути, на яких обсяги завезення товарів у магазин відповідають вантажопідйомності автомобіля (з урахуванням питомої ваги вантажу) або кратні їй. У такі магазини завезення товарів передбачається за лінійними маршрутами (або їх різновидом — маятниковими маршрутами, при яких автомобіль здійснює повторні перевезення вантажу в той самий пункт призначення). Для магазинів, потреба котрих у товарах перевищує вантажопідйомність автомобіля, але не кратна їй, спочатку передбачається радіальний маршрут.

Після формування всіх лінійних маршрутів решта магазинів-одержувачів товарів об'єднуються в кільцеві маршрути. При цьому в один кільцевий маршрут включаються два або кілька територіальне наближених магазинів, спільний обсяг завезення товарів у які дозволяє забезпечити повне завантаження автомобіля.

Наступним етапом цієї роботи є визначення техніко-експлуатаційних показників роботи транспортних засобів і затрат часу на виконання робіт з перевезення товарів на кожному маршруті. Після розрахунку часу виконання кожного маршруту складається таблиця характеристики маршрутів (табл.9. 1 і 9.2).

Далі на основі аналізу характеристик маршрутів проводиться групування маршрутів, яке спрямоване на підвищення інтенсивності роботи кожного автомобіля протягом робочого дня. Як правило, в першій половині дня для автомобілів планують виконання маршрутів з невеликою довжиною, а потім — більш тривалі маршрути (це пов'язано з особливостями організації роботи експедиційних складів, які в першій половині дня працюють на відправку товарів у роздрібну торговельну мережу, а в другій половині — на приймання та комплектування партій товарів для завезення їх на наступний день).

Підсумки проведеного групування маршрутів оформляють у вигляді таблиці (табл. 9.3). В ході групування маршрутів їх можуть за потреби уточнювати або змінювати. На основі сформованих маршрутів складають графіки завезення товарів.

Під час організації системи товаропостачання в сільській місцевості, де для завезення товарів у магазини може використовуватися незначна кількість доріг із твердим покриттям, формування маршрутів і їх групування фактично заздалегідь ! визначене територіальним розташуванням магазинів. Тому визначення раціонального (тобто найближчого до оптимального) маршруту здійснюється способом простого перебору 2-3 варіантів. Водночас у разі організації системи товаропостачання у великих містах, де сформувалася густа мережа доріг та необхідно обслуговувати значну кількість одержувачів товарів, визначення найзручніших маршрутів утруднюється і потребує проведення складних розрахунків.

Ще однією проблемою, яка може виникнути під час такої роботи, є складність формування та групування маршрутів за потреби завезення в магазини товарів підсортованими (різноасортиментними) партіями. Це обумовлює необхідність застосування економіко-математичних методів аналізу і, зокрема, лінійного програмування з використанням комп'ютерної техніки. Фактично всі складні питання оптимізації маршрутів завезення товарів необхідно звести до т. зв. завдання розвезення, або транспортного завдання маршрутизації перевезень дрібнопартійних нэ-Я подільних вантажів. Неподільність вантажу означає, що призначений для завезеним в магазин п обсяг продукції qn виконується лише одним автомобілем і не може ді-Я литися на окремі частини (за умови, що qn < Q, де Q —- вантажопідйомність авто-І мобіля, a q — обсяг замовлення.

Здебільшого обсяги замовлення магазинів на один рейс не перевищують ванта-І жопідйомності автомобілів, які залучаються для товаропостачання. Тому існує мо-І жливість використовувати один автомобіль для завезення товарів за кільцевим ма-1 ршрутом у кілька магазинів; при цьому склад постачальника є в такому маршр\т. І як початковим, так і кінцевим пунктом, а кожен автомобіль в певний момент часу І може використовуватися лише на одному маршруті.

У цих умовах потрібно мати оперативний розгорнутий у часі план розвезених І однорідного (тобто вираженого в умовних вантажних одиницях, наприклад па-кет, модуль і т.п.) вантажу від постачальника до магазинів усіма наданими для І цієї роботи автомобілями за умови суворої фіксації часу доставки. Загальну ме- І ту цієї задачі можна сформулювати так: необхідно доставити продукцію в мага- І зини; кожному z'-му магазину (і = 1, 2, 3, .., п) в кількості від q\ до д2 у фіксова- І ний проміжок часу від t\ до ґ2, тобто потрібно сформувати кільцеві маршрути. І які б охоплювали всі магазини, які подали замовлення на завезення даної проду- І кції. Принциповий підхід до вирішення цієї задачі наведено у низці спеціальних робіт, зокрема — в підручнику «Организация торговли продовольственными то- І варами / Рук. авт. кол. П. Г. Гончаров. — М.: Экономика, 1989. —335 с.».

Для розв'язання цієї задачі потрібно мати інформацію про:

> кількість автомобілів (їх вантажопідйомність), які транспортують вантажі;

^ мінімальні відстані d (i,j) між будь-якою парою пунктів і, j (і = О, 1, 2, ... п; j = О, 1,2, ...и;/*/);