- •Тема 1.
- •2) Зародження вітчизняної прокуратури.
- •3) Вітчизняна прокуратура після лютневої революції 1917 р.
- •4) Прокуратура за радянської доби
- •Тема 2-3
- •1.Система, структура та організація діяльності органів прокуратури
- •2. Місце прокуратури в системі органів державної влади України
- •3. Правові засади діяльності та завдання органів прокуратури України
- •4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •5. Загальна характеристика основних функцій прокуратури
- •2. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв
- •3. Нагляд прокурора за додержанням законів при порушенні кримінальної справи
- •5. Прокурорський нагляд за додержанням строків досудового слідства, дізнання і тримання під вартою.
- •6. Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону щодо участі захисника на досудових стадіях провадження у кримінальних справах
- •7) Нагляд прокурора за законністю та обґрунтованістю притягнення особи як обвинуваченого.
- •4) Повноваження прокурора у процесі здійснення нагляду за дотриманням законів оперативно-розшуковими органами.
- •2) Галузева приналежність і об’єкти прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність
- •4) Повноваження прокурора у процесі здійснення нагляду за дотриманням законів оперативно-розшуковими органами.
- •Тема 6.
- •Тема 8.
- •2) Організація роботи по виконанню функції представництва
- •3) Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ
- •4) Представництво прокуратурою інтересів держави у розгляді судами господарських справ
2) Галузева приналежність і об’єкти прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність
Відповідно до п. З ст.5, ст.ст.29 і ЗО Закону "Про прокуратуру" однією із галузей (напрямів) прокурорсько-наглядової діяльності виступає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Звідси випливає, що цей
напрям охоплює нагляд за законністю в двох самостійних, врегульованих нормами, відмінних між собою, галузей права, видах діяльності правоохоронних органів: а) оперативно-розшуковій та б) кримінально-процесуальній (дізнання та досудове слідство). Ця обставина дозволяє відокремлено розглядати нагляд прокурора за кримінально-розшуковою діяльністю і за досудовим розслідуванням.
Об'єктами прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виступають підрозділи:
- органів внутрішніх справ - а) кримінальна міліція; б) спеціальна міліція; в) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю; г) оперативно-розшукові підрозділи ДАІ;
- органів служби безпеки - а) розвідка; б) контррозвідка; в) військова контррозвідка; г) підрозділи захисту національної державності; ґ) підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю; д) підрозділи оперативного документування; е) оперативно-технічний підрозділ;
- прикордонних військ - підрозділи з оперативно-розшукової роботи;
- органів державної податкової служби - оперативні підрозділи податкової міліції;
- управління державної охорони - підрозділи оперативного забезпечення охорони;
- органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань - оперативні підрозділи.
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами не допускається.
Охоплення в одну галузь прокурорського нагляду виконання законів оперативно-розшуковими органами і органами досудового розслідування можна пояснити їх спільними у судочинстві завданнями - розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили.
3) Предмет і завдання прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які здійснюють ОРД.
Предмет прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами визначений у ст. 29 Закону "Про прокуратуру" як додержання ними законів щодо охорони прав і свобод людини та громадянина; встановленого порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності й забезпечення законності рішень, що ними приймаються.
Оперативно-розшукова діяльність, згідно з Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Ця діяльність ґрунтується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб.
У предмет цієї підгалузі прокурорського нагляду не входять відомості про організацію, тактику, методи і доцільність засобів здійснення оперативно-розшукової діяльності, за умови, що вони передбачені законодавством. Це означає, що прокурор не повинен втручатись в саму організацію названої діяльності, оскільки це функція виключно керівництва відповідних служб. Однак, щоб належно орієнтуватись, а отже адекватно оцінювати з позицій законності роботу оперативно-розшукових підрозділів, прокуророві варто знати її основи. Такої позиції дотримуються і науковці, і більшість практиків.
Оперативно-розшукові знання, хоча і специфічні, здебільшого тактико-технічні, однак пов'язані із правозастосовчою діяльністю, а отже, поряд із криміналістичними, повинні бути в арсеналі прокурора, посадової особи, котра є чи не найрізноаспектнішим фахівцем-правником.
У найбільш загальному вигляді завдання прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами полягає у виявленні та усуненні порушень законів, що можуть бути допущені під час виконання ними своїх функцій. Це завдання конкретизується залежно від характеру вимог закону, який регламентує оперативно-розшукову діяльність. Перевіряючи законність виконання оперативно-розшукових заходів, прокурор першочергово повинен переконатись, що вони передбачені законодавством. Повний перелік цих заходів наведено у статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Зокрема оперативні підрозділи мають право:
1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
2) проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;
3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та окремих осіб;
4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;
5) проводити операції із захоплення озброєних злочинців, припинення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
6) відвідувати житлові та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;
7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого та особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співпрацює з ним, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості. Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли з метою необхідної оборони чи у випадку потреби;
9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;
10) контролювати, шляхом відбору за окремими ознаками, телеграфно-поштові відправлення;
11)здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;
12) мати гласних і негласних штатних працівників;
13) встановлювати конфіденційну співпрацю з особами на добровільних засадах;
14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;
15) використовувати, за згодою адміністрації, службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;
16) створювати, з метою конспірації, підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;
17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених Законами "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прикордонні війська", "Про управління охорони вищих посадових осіб України". Виконання оперативно-розшукових заходів, що не вказані у вищенаведеному переліку, оцінюється як порушення закону.
Прокурорська перевірка законності виконання оперативно-розшукових заходів повинна дати відповідь на такі питання:
- чи були вони скеровані на досягнення передбачених Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" мети і завдань їх застосування?
- чи були для їх виконання законні приводи і підстави?
- чи входило проведення оперативно-розшукових заходів у компетенцію підданих перевірці органів?
- чи у відповідності з законодавством відбувалось фіксування і легалізація наслідків конкретних випадків оперативно-розшукової діяльності?
Оперативно-розшукові заходи можуть проводитись тільки з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини і громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань. Заборонено проводити такі заходи в інтересах будь-якої політичної партії, громадського і релігійного об'єднання. Основними завданнями, на вирішення яких можуть бути спрямовані оперативно-розшукові заходи є:
- пошук, попередження і розкриття злочинів, а також виявлення та встановлення осіб, що їх готували і вчиняли;
- здійснення розшуку осіб, що переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від кримінального покарання, а також розшуку безвісти зниклих;
- пошук і фіксація даних про розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій;
- отримання інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Органи, які виконують оперативно-розшукову діяльність, мають право також збирати інформацію, що становить державну таємницю, про об'єкти, які створюють підвищену небезпеку тощо.
Перевірка прокурором порядку (процедури) проведення оперативно-розшукових заходів стосується, у першу чергу, тих, для яких, через обмеження ними конституційних прав і гарантій громадян, закон визначив такий порядок (ч.2 ст.8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" встановлює у загальних рисах довільну процедуру щодо таких заходів як: а) негласне проникнення в житлові приміщення; б) візуальне спостереження в житлових приміщеннях; в) зняття інформації з каналів зв'язку; г) застосування технічних засобів отримання інформації; ґ) контроль телеграфно-поштових відправлень).
Даючи оцінку законності проведення вищеназваних оперативно-розшукових заходів, прокурор з'ясовує, чи було складено мотивовану постанову відповідним керівником конкретного підрозділу, а також чи є потрібна постанова голови чи заступника голови апеляційного суду за місцем проведення оперативно-розшукових заходів.
Більш складним для прокурора є встановлення законності проведення таких заходів, коли вони виконувались без судової постанови у випадках так званої "оперативної невідкладності", що допускається ч.15 ст.9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Процедура виконання перерахованих вище заходів у таких випадках спрощена і передбачає тільки складення мотивованої постанови.
Відомчі нормативні акти містять вказівки про те, які посадові особи відносяться до керівників оперативно-розшукових органів і компетентні у прийнятті відповідних рішень. Прокурор, перевіряючи законність виконання заходів, що обмежують конституційні права громадян, з'ясовує:
- факт складання відповідної постанови компетентною посадовою особою;
- чи дійсно проведення оперативно-розшукового заходу відбувалось за умов оперативної невідкладності і була наявною загроза вчинення тяжкого злочину або була інформація про події і дії, котрі створювали загрозу державній, військовій, економічній або екологічній безпеці України?
- чи була виконана вимога закону (ч.15 ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність") про повідомлення протягом 24 годин голові або заступнику голови апеляційного суду щодо застосування відповідного оперативно-розшукового заходу та підстави для його проведення?
Порядок виконання всіх інших оперативно-розшукових заходів на рівні законів в Україні не визначений. Більше того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено делегування органам, у структурі яких є оперативно-розшукові підрозділи, права щодо регламентування своїми відомчими актами порядку здійснення оперативно-розшукових заходів. Тому прокурор перевіряє тільки додержання цими органами головної вимоги щодо обов'язковості документування результатів оперативно-розшукової діяльності та відображення їх у справах оперативного обліку (рішення про заведення, закриття оперативно-розшукових справ, про виконання конкретних заходів та ін.).
У випадках, коли оперативно-розшукові дії виконуються у рамках розслідування кримінальних справ, прокурорський нагляд поширюється і на додержання оперативно-розшуковими органами кримінально-процесуальних норм, котрими також може регулюватися і ця складова їх діяльності.
Оцінюючи законність оперативно-розшукових заходів, прокурор перевіряє не тільки додержання відповідних норм Закону "Про оперативно-розшукову діяльність", а й правил із галузевих Законів "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну таємницю" тощо, в яких, так чи інакше, визначається оперативно-розшукова компетенція.
