Ступені руйнування елементів об'єкта

Ступінь руйнувань	Слабкі	Середні	Сильні	Повні
Очікувана шкода, %	10...30	З0...50	50...90	90...100

4. Аналізують результати оцінки і роблять висновки:

• порівнюючи ∆Рфlim об'єкта з величиною ∆Рфтак , виявляють чи стійкий об'єкт до дії ударної хвилі. При ∆Рфlim >∆Рфmax - об'єкт стійкий, а при ∆Рфlim <∆Рфтак - не стійкий до дії ударної хвилі;

• які з елементів найбільш слабкий (з малими ∆Рф lim);

• до якої величини доцільно підвищувати стійкість об'єкта.

Доцільно підвищувати стійкість об'єкта до значення ∆Р_фтах, якщо це не потребує великих економічних витрат. У іншому випадку достатньо буде підвищити стійкість найбільш слабких елементів до рівня стійкості більшості елементів об'єкта.

На основі висновків пропонують заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій.

Такими заходами можуть бути:

• укріплення несучих конструкцій та перекрить будівель установкою додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

• розміщення обладнання на нижніх поверхах будівель або в підвалах, надійне закріплення на фундаменті, установка захисних кожухів або ковпаків;

• прокладка кабельних мереж та трубопроводів під землею;

• створення резервних запасів контрольно-вимірювальної апаратури.

2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах

До хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) відносяться об'єкти, що мають сильно діючі отруйні речовини (СДОР), (хлор, аміак, фосген, сірководень і ін.). На об'єктах СДОР, як правило, зберігають в рідкому стані в щільно закритих ємностях. Під час роботи об'єкту СДОР можуть знаходиться в технологічному устаткуванні. Під час транспортування – в спеціальних металевих цистернах.

Причинами аварій на ХНО можуть бути:

• перевищення нормативних запасів СДОР;

• порушення правил транспортування і зберігання СДОР;

• порушення вимог техніки безпеки під час використовування СДОР у виробництві;

• вихід з ладу окремих агрегатів і трубопроводів;

• можливі терористичні акти.

Внаслідок аварій, з руйнуванням ємностей або комунікацій зі СДОР, рідина розливається на поверхні і випаровується, утворюється хмара зараженого повітря.

Під впливом приземного вітру заражена хмара переміщається на значні відстані від місця аварії, заражаючи місцевість. Таким чином, на місцевості утворюється зона хімічного зараження (ЗXЗ), яку наведено на рисунку 3.5.

Рисунок 3.5. Зона хімічного зараження (ЗXЗ)

Зона хімічного зараження (ЗXЗ) - це територія, що включає місце безпосереднього розливу СДОР і територію, над якою розповсюдилася хмара зараженого повітря з уражаючою концентрацією.

Часто ЗХЗ прогнозують у вигляді рівнобедреного трикутника. Розміри ЗXЗ характеризуються її глибиною (Г), вширшки (Ш), і площею (S).

У ЗXЗ можуть опинитися не тільки сам ХНО, але і інші об'єкти або населені пункти.

Населений пункт або його частина, а також об'єкта, що опинилися в ЗXЗ, називають осередками хімічного ураження (ОХУ). В ЗXЗ може бути декілька ОХУ.

Глибину ЗXЗ можна визначити за формулою

,

де G – масса СДОР, кг;

Д – токсодоза, мг·мин/м³;

В – швидкість приземного вітру, м/с;

К1 – коефіцієнт, що враховує характер місцевості (К1 = 1 для відкритої місцевості, К1 = 3,5 для закритої);

К2 – коефіцієнт враховує умови зберігання СДОР (К2 = 1 для не обвалованої і К2 = 1,5 для обвалованої ємкості);

К3 – коефіцієнт враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери (К3 = 1 для інверсії, К3 = 1,5 для ізотермії, для конвенції).

З метою спрощення розрахунків, при визначенні глибини ЗХЗ, користуються таблицями.

Ширина ЗХЗ визначається із співвідношення:

Ш = 0,02·Г для інверсії;

Ш = 0,35·Г для ізотермії;

Ш = 0,6·Г для конвекції.

Площа 3X3 визначається як площа рівнобедреного трикутника.

S = 0,5·Г·Ш, км²

Захисні дії населення в зоні хімічного зараження починаються з моменту оповіщення про загрозу зараження СДОР.

При цьому необхідно:

• надіти засоби індивідуального захисту (протигаз, плащ, накидку);

• укритися в найближчому сховищі ЦО або вийти із зони зараження в сторону перпендикулярному напрямку вітру, уникаючи проходу через тунелі, яри (в низьких місцях вища концентрація СДОР).

• За відсутності засобів захисту:

• залишитися в приміщенні, при наявності верхніх поверхів, піднятися в ці приміщення, щільно закрити вікна і двері, димохід, вентиляційні люки;

• провести герметизацію приміщення: заклеїти щілини в вікнах плівкою, лейкопластирем або папером; вхідні двері щільно закрити, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини.