- •Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
- •Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація нс
- •Осередок ураження та його характеристики
- •3. Основні напрями забезпечення безпеки в сфері цз.
- •4. Нормативно-правові документи з забезпечення безпеки в сфері цз.
- •Загальні принципи планування
- •Методика розроблення планів
- •1. Захист працюючих і членів їх сімей:
- •2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.
- •2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:
- •2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:
- •2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.3. Організація управління:
- •3. Ліквідація наслідків нс
- •4. Локалізація та ліквідація аварій.
- •Лекція 3. Тема 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. Методи розрахунку характеристик зон ураження. Вступ
- •Наслідки аварій на вибухо-небезпечних об'єктах
- •Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання.
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань).
- •Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах нс
- •Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі
- •Ступені руйнування елементів об'єкта
- •2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •3. Наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •Ступені променевої хвороби
- •Умови розташування сховища
- •Лекція 4. Тема4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру вступ
- •Осередки ураження під час землетрусів
- •Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •Повені та їх наслідки
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •Наслідки дії води при руйнуванні греблі
- •Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
- •Залежить глибини і максимального витіку води
- •Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •Лісові і торф’яні пожежі
- •Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
- •1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •Органи управління цивільним захистом та їх функції
- •Сили центрального підпорядкування:
- •Регіональні та місцеві сили:
- •Режими функціонування єс цз
- •Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
- •Заходи на об’єктах господарювання в межах єдиної системи цз
- •Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
- •Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
- •Характеристика засобів колективного захисту
- •Класифікація сховищ
- •Планувальні та конструктивні рішення сховищ
- •Системи життєзабезпечення
- •Режими роботи та умови вмикання системи повітропостачання
- •Протирадіаційні укриття
- •Групи пру
- •Планувальні та конструктивні рішення пру
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •С Додаток 3 труктурно-функціональна модель мінімізації матеріальних та людських втрат в умовах нс природного характеру.
- •Основна література
- •Додаткова література
2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
Реалізація завдань ЦЗ здійснюється за допомогою комплексу заходів. Згідно законодавством України в межах єдиної системи Цивільного захисту проводяться наступні заходи.
Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру, про виникнення ИС, методи та способи захисту, про вжиті заходи щодо забезпечення захисту.
Оповіщення про загрозу виникнення НС і постійне інформування населення про перебіг подій і зміну обстановки здійснюється за допомогою завчасно створених загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення, систем оповіщення на об’єктах господарювання, локальних систем оповіщення в зонах можливого катастрофічного затоплення, у районах розміщення радіаційно- і хімічно небезпечних підприємств, інших об’єктів підвищеної небезпеки.
У системі оповіщення використовуються технічні засоби загальнодержавної і галузевих систем зв’язку, радіо- і телемереж та ін. засобів передавання інформації.
Спостереження і лабораторний контроль – передбачає збирання, опрацювання та передачу інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу і води радіоактивними, хімічними речовинами або інфекційними мікроорганізмами. Для цього створюється і підтримується в постійній готовності загальнодержавна та територіальні мережі спостереження і лабораторного контролю.
Укриття населення у захисних спорудах в разі виникнення НС, здійснюється з використанням фонду захисних споруд шляхом:
освоєння підземного простору населених пунктів, пристосування і використання приміщень для укриття населення в НС;
дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених приміщень, гірничих виробок і природних порожнин;
будівництво окремих сховищ і протирадіаційних укриттів;
будівництва в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів.
Евакуація населення.
В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами основним способом захисту населення міст, де розташовані небезпечні об’єкти, в особливий період є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.
З метою своєчасного і організованого (без паніки і загибелі людей) проведення евакуації здійснюється планування, підготовка і управління проведенням евакуації.
Інженерний захист території - проводиться з метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням і передбачає:
забудову міст з урахуванням можливого виникнення НС;
раціональне розміщення потенційно небезпечних об’єктів для забезпечення безпеки населення та довкілля в разі виникнення НС;
будівництво споруд, будинків, інженерних мереж, транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;
будівництво протизсувних, протиповіневих, протисельових, протилавинних та інших інженерних споруд.
Медичний захист населення – це заходи з запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС.
Психологічний захист – заходи попередження або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги в умовах НС.
Біологічний захист – захист від біологічного ураження шляхом:
своєчасного виявлення осередку біологічного зараження;
введення обмежувальних режимів: карантину та обсервації;
екстреної профілактики і знезараження осередку.
Екологічний захист - захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень і обвалів; ліквідація лісових пожеж та буреломів, сніголамів, збереження лісових насаджень тощо.
Радіаційний і хімічний захист – виявлення та оцінка осередків радіаційного та хімічного забруднення, організація і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів протирадіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального захисту, організація та проведення спеціальної та санітарної обробки.
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій – виявлення і оцінка таких ситуацій, надання допомоги населенню, проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт, розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення таких ситуацій.
