1. Сили центрального підпорядкування:

• оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

• спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

• аварійно-відновлювальні служби;

• авіаційні та піротехнічні підрозділи;

• формування особливого періоду;

• підрозділи забезпечення та матеріальних резервів та ін.

2. Регіональні та місцеві сили:

• аварійно-рятувальні формування і підрозділи;

• спеціалізовані аварійно-рятувальні служби (АСР);

• сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

• добровільні рятувальні формування.

Особливий склад органів і підрозділів ЦЗ становлять особи рятувального і навчального складу, які відбираються на конкурсній основі. На службу приймаються громадяни України, досягли 18-річного віку, і спроможні виконувати відповідні службові обов’язки, окрім осіб, які підлягають призову на строкову військову службу до Збройних сил України й інших формувань, а також осіб, які раніше засуджувались і судимість не знято.

Виконання основних завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків НС, проведення пошукових , аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт покладені на аварійно-рятувальні служби (АРС). АРС обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення НС природного чи техногенного характеру. На небезпечних об’єктах підвищеного ризику виникнення аварії створюються об’єктові АРС. АРС можуть бути спеціалізованими, або не спеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі.

До складу АРС входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та підрозділи). Професійні АРС забезпечують постійну цілодобову готовність своїх формувань до негайного виїзду на об’єкти і території для рятування людей та ліквідації НС.

Керівництво аварійно-рятувальними роботами здійснює уповноважений керівник з ліквідації НС, який призначається залежно від рівня НС відповідним органом виконавчої влади.

Уповноважений керівник з ліквідації НС утворює орган – штаб з ліквідації НС, що діє у відповідності із затвердженим Положенням і заздалегідь розроблених планів реагування на надзвичайні ситуації.

Особливим видом державних АРС є Державна служба медицини катастроф, що має надавати громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях безплатну медичну допомогу.

Служба медицни катастроф складається з медичних сил, лікувальних засобів та закладів. Організаційно-методичне керівництво нею здійснює Міністерство охорони здоров’я.

Режими функціонування єс цз

Залежно від масштабів і особливостей НС рішенням органу виконавчої влади у межах конкретної території можуть встановлюватися такі режими функціонування системи ЦЗ:

Режим повсякденного функціонування – при нормальній виробничо- промисловій, радиаційній, хімічній та ін. обстановці.

В цьому режимі проводяться такі заходи:

• ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них територіях;

• розробка і виконання заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат;

• створення і поновлення матеріальних резервів для ліквідації наслідків НС;

• постійне прогнозування обстановки, погіршення якої може призвести до НС.

Режим підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничої, промислової, радіаційної, хімічної та ін. обстановки здійснюються заходи режиму повсякденного функціонування, і додатково:

• формування оперативних груп для виявлення причини погіршення обстановки;

• посилення спостереження і контролю за ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах, а також обстановкою і прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів;

• здійснення заходів для запобігання виникнення НС, захисту населення і територій;

• приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та ін.

Режим надзвичайної ситуації – у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС.

В цьому режимі здійснюються:

• організація захисту населення і територій;

• організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією наслідків НС;

• забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

• здійснення постійного контролю за станом довкілля тощо.

Режим надзвичайного стану – встановлюється відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

З метою своєчасного і ефективного реагування на НС організується взаємодія органів управління та підпорядкованих їм сил територіальних і функціональних підсистем на загальнодержавному, регіональному рівнях під керівництвом відповідної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуаций (ТЕБ та НС).

Режим воєнного стану – встановлюється в умовах воєнних дій; порядок підпорядкування ЄС ЦЗ військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».