- •Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
- •Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація нс
- •Осередок ураження та його характеристики
- •3. Основні напрями забезпечення безпеки в сфері цз.
- •4. Нормативно-правові документи з забезпечення безпеки в сфері цз.
- •Загальні принципи планування
- •Методика розроблення планів
- •1. Захист працюючих і членів їх сімей:
- •2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.
- •2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:
- •2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:
- •2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.3. Організація управління:
- •3. Ліквідація наслідків нс
- •4. Локалізація та ліквідація аварій.
- •Лекція 3. Тема 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. Методи розрахунку характеристик зон ураження. Вступ
- •Наслідки аварій на вибухо-небезпечних об'єктах
- •Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання.
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань).
- •Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах нс
- •Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі
- •Ступені руйнування елементів об'єкта
- •2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •3. Наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •Ступені променевої хвороби
- •Умови розташування сховища
- •Лекція 4. Тема4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру вступ
- •Осередки ураження під час землетрусів
- •Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •Повені та їх наслідки
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •Наслідки дії води при руйнуванні греблі
- •Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
- •Залежить глибини і максимального витіку води
- •Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •Лісові і торф’яні пожежі
- •Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
- •1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •Органи управління цивільним захистом та їх функції
- •Сили центрального підпорядкування:
- •Регіональні та місцеві сили:
- •Режими функціонування єс цз
- •Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
- •Заходи на об’єктах господарювання в межах єдиної системи цз
- •Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
- •Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
- •Характеристика засобів колективного захисту
- •Класифікація сховищ
- •Планувальні та конструктивні рішення сховищ
- •Системи життєзабезпечення
- •Режими роботи та умови вмикання системи повітропостачання
- •Протирадіаційні укриття
- •Групи пру
- •Планувальні та конструктивні рішення пру
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •С Додаток 3 труктурно-функціональна модель мінімізації матеріальних та людських втрат в умовах нс природного характеру.
- •Основна література
- •Додаткова література
Розрахунок осередку ураження при землетрусах
При землетрусах утворюються поздовжні, поперечні і поверхневі хвилі, що розповсюджуються від гіпоцентру. Поздовжні сейсмічні хвилі мають найбільшу швидкість (6-8 км/с) і відчуваються на поверхні землі в першу чергу. Поперечні хвилі здійснюють коливання у напрямку перпендикулярному до поздовжніх і мають швидкість в 2-3 рази меншу. Поздовжні і поперечні хвилі викликають руйнування на середніх відстанях від епіцентру. Поверхневі хвилі визначають руйнуючі дії в дальній зоні від епіцентру. Швидкість розповсюдження поверхневих хвиль 1-1,2 км/с.
Інтенсивність (сила) землетрусу на поверхні землі (І), що характеризує ступінь руйнування, залежить від глибини осередку Ь, магнитуди М, складу ґрунту і визначається за формулами:
В епіцентрі:
І0 = 1,5М - 3,5 l g h +З,балів
На відстані:
де h- глибина гіпоцентру, км;
R - відстань до епіцентру, км;
М - магнитуда, в балах за шкалою Ріхтера (0-9) балів.
Енергія землетрусу визначається за формулою:
Е=10 ( 4+ 1.6 M)Дж
Проявлення наслідків землетрусу поділяється на дві фази:
Перша фаза - час прибуття поздовжніх, коли відчуваються поштовхи і будинки одержують незначні руйнування. Час прибуття першої фази визначається за формулою:
(с),
де Vпозд - швидкість поздовжніх хвиль (для осадових порід Vпозд=6,1 км/с);
R - відстань до епіцентру, км;
h - глибина гіпоцентру, км.
Друга фаза - час приходу поверхневих сейсмічних хвиль. Друга фаза головна, вона визначає ступінь руйнування об'єкту і час її прибуття визначається за формулою:
де Vпов - швидкість поверхневих хвиль (для піщаних ґрунтів Vпов =1,2 км/с, глини - 1 км/с, насипного ґрунту - 0,35 км/с).
Інтервал між 1 і 2 фазами складає 30 - 60 с, що дозволяє провести екстрені заходи захисту.
Заходи щодо захисту від наслідків землетрусів поділяються на попередні і дії під час землетрусу.
Попередні заходи захисту від землетрусів:
Сейсмостійке будівництво;
Нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;
Підготовка служб рятування і ліквідації наслідків землетрусу;
Наявність в кожному будинку запасів продуктів, води на 3 -5 доби, аптечок;
Навчання населення правилам поведінки під час землетрусів.
З початком землетрусу люди, які знаходяться в будинках до 2-го поверху, повинні терміново покинути приміщення і вийти на відкрите місце (за 25-30 с). В разі неможливості покинути будинок стати в прорізі дверей або капітальних внутрішніх стін. Вимкнути світло, газ, воду. Після припинення підземних поштовхів покинути приміщення (ліфтом користуватись заборонено). Знаходячись на вулиці, відійти подалі від будинків і споруд, стовпів і ліній електропередач. Знаходячись в автомобілі, негайно зупинитись у .небезпечному місті та перечекати поштовхи.
Повені та їх наслідки
Повінь - тимчасове затоплення суші водою в результаті розливу річок вище звичайного горизонту внаслідок танення снігів, зливних дощів, льодових заторів або обвалу, руйнування дамб і гребель та інше. В приморських районах затоплення може бути під впливом гравітаційних хвиль підводного землетрусу - цунамі (в перекладі з японського – «велика хвиля в гавані»).
За кількістю людських жертв і матеріальних збитків, що припадають на одиницю площі, повені займають друге місце після землетрусів.
Уражаючим фактором повені є руйнуюча дія мас води.
Основними параметрами повені є: глибина затоплення, ширина території, що затоплюється, максимальна швидкість потоку води, тривалість затоплення. Параметри повені визначаються за формулами:
а) глибина затоплення (hЗ), м
h3 = h-hм, M,
де h - висота підйому води,м;
hM - висота місця об'єкту, м.
б) ширина території, що затоплюється Ш,м
,
де α - кут нахилу берегової смуги, град.
в) максимальна швидкість потоку води (Vmax), М/с:
.
де h - висота підйому води, м;
h0 - глибина річки в звичайних умовах, м;
V0- швидкість течії води в річці в звичайних умовах, м/с
При великій швидкості прибуття води руйнуюча дія потоку визначається величиною швидкісного натиску ΔРШВ- динамічним навантаженням потоку води, кПа
де ρв - густина води, г/см ;
V - швидкість потоку води, м/с.
Уражаюча дія хвилі затоплення визначається її швидкістю (швидкістю потоку) Vз і висотою хвилі h3.
Наприклад, цегляні житлові будинки одержують слабкі руйнування при Vз=1,5м/с і h3=2,5 м; середні (2,5м/с, 4м) і сильні (3м/с, 6м).
При руйнуванні греблі гідротехнічної споруди в перший момент ураження викликають динамічні навантаження, які створюються хвилею прориву, що залежать від висоти хвилі, швидкості руху хвилі і інших чинників, наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2.
