- •Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
- •Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація нс
- •Осередок ураження та його характеристики
- •3. Основні напрями забезпечення безпеки в сфері цз.
- •4. Нормативно-правові документи з забезпечення безпеки в сфері цз.
- •Загальні принципи планування
- •Методика розроблення планів
- •1. Захист працюючих і членів їх сімей:
- •2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.
- •2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:
- •2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:
- •2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.3. Організація управління:
- •3. Ліквідація наслідків нс
- •4. Локалізація та ліквідація аварій.
- •Лекція 3. Тема 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. Методи розрахунку характеристик зон ураження. Вступ
- •Наслідки аварій на вибухо-небезпечних об'єктах
- •Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання.
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань).
- •Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах нс
- •Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі
- •Ступені руйнування елементів об'єкта
- •2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •3. Наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •Ступені променевої хвороби
- •Умови розташування сховища
- •Лекція 4. Тема4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру вступ
- •Осередки ураження під час землетрусів
- •Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •Повені та їх наслідки
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •Наслідки дії води при руйнуванні греблі
- •Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
- •Залежить глибини і максимального витіку води
- •Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •Лісові і торф’яні пожежі
- •Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
- •1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •Органи управління цивільним захистом та їх функції
- •Сили центрального підпорядкування:
- •Регіональні та місцеві сили:
- •Режими функціонування єс цз
- •Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
- •Заходи на об’єктах господарювання в межах єдиної системи цз
- •Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
- •Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
- •Характеристика засобів колективного захисту
- •Класифікація сховищ
- •Планувальні та конструктивні рішення сховищ
- •Системи життєзабезпечення
- •Режими роботи та умови вмикання системи повітропостачання
- •Протирадіаційні укриття
- •Групи пру
- •Планувальні та конструктивні рішення пру
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •С Додаток 3 труктурно-функціональна модель мінімізації матеріальних та людських втрат в умовах нс природного характеру.
- •Основна література
- •Додаткова література
Органи управління цивільним захистом та їх функції
Загальне керівництво ЄС ЦЗ здійснює Кабінет міністрів України. Начальником ЦЗ України є Прем’єр-міністр України.
Безпосереднє керівництво діяльністю ЄС ЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань ЦЗ –Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС). Керівник цього органу є заступник начальника ЦЗ України.
Керівництво територіальними підсистемами ЄС ЦЗ здійснюють органи виконавчої влади в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Начальниками територіальних підсистем ЄС ЦЗ є Голова Ради міністрів АРК та голови держадміністрацій, а їх заступниками є керівники територіальних органів (МНС – голови управлінь МНС).
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту – МНС:
забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту;
контролює організацію здійснення заходів щодо захисту населення і територій від НС усіма органами виконавчої влади, підприємствами та установами незалежно від форми власності;
перевіряє наявність і готовність до використання засобів індивідуального та колективного захисту, майна ЦЗ, їх утримання та облік;
забезпечує нагляд за дотриманням вимог стандартів, нормативів і правил у сфері цивільного захисту;
з’ясовує причини виникнення НС, невиконання заходів із запобігання цим ситуаціям;
здійснює нормативне регулювання у сфері цивільного захисту, у тому числі з питань техногенної та пожежної безпеки;
здійснює інші заходи, передбачені законом МНС здійснює свої повноваження через територіальні органи відповідно до адміністративно-територіального поділу, до районів включно.
У складі МНС діють:
урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ;
органи оперативного реагування на НС у сфері ЦЗ;
органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС.
Урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ. До його складу входять:
підрозділи державного нагляду у сфері техногенної безпеки;
підрозділи державного нагляду у сфері пожежної безпеки;
територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ.
Керівник урядового органу державного нагляду у сфері ЦЗ одночасно є головним державним інспектором з нагляду у сфері ЦЗ.
Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ підпорядковуються урядовому органу державного нагляду у сфері ЦЗ. Очолюють їх головні державні інспектори з нагляду у сфері ЦЗ, які є заступниками керівників територіальних та місцевих органів управління МНС.
Органи оперативного реагування на НС у сфері ЦЗ. До їх складу входять:
органи управління, сили і засоби оперативного реагування на НС у складі МНС;
органи управління, сили і засоби ЦЗ в АРК, областях, м.м. Кисві та Севастополі, районах, містах, та районах у містах.
На органи управління органів оперативного реагування на НС покладається:
забезпечення готовності сил і засобів, призначених для реагування на НС;
здійснення заходів з реагування на НС, ліквідації їх наслідків;
управління підпорядкованими силами ЦЗ;
координація дій органів управління, сил і засобів ЦЗ центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час реагування на НС.
Органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС. До них належать:
спеціально уповноважений орган державного управління у сфері здійснення заходів на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи у складі МНС;
підприємства, установи та організації, залучені для здійснення заходів на радіаційно забруднених територіях.
На ці органи покладено також завдання з організації заходів з цивільного захисту в 30-кілометрових зонах АЕС та навчання населення, яке проживає в них, поведінці у разі виникнення радіаційних аварій.
Органи управління функціональних підсистем поділяються на: координуючі, постійні та органи повсякденного управління.
Координуючими органами, що забезпечують координацію діяльності виконавчої влади у сфері цивільного захисту, є:
на загальнодержавному рівні - Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет міністрів України, що створює Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС);
на регіональному рівні - комісії з ТЕБ та НС Ради міністрів АРК, держадміністрацій областей, м.м. Києва та Севастополя;
на місцевому рівні - комісії з ТЕБ та НС районних державних адміністрацій;
на об’єктовому рівні - комісії з НС об’єкта.
Державні, регіональні, місцеві та об’єктові комісії забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію на відповідному рівні.
Постійними органами управління є МНС, територіальні органи МНС, органи виконавчої влади на відповідному рівні, та уповноважені підрозділи цих органів (управління, відділи) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, а на об’єктовому рівні - підрозділ (відділ, сектор) або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.
Органами повсякденного управління є:
центри управління в НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та захисту населення усіх рівнів;
диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, організацій, установ.
Сили цивільного захисту призначені для виконання завдань цивільного захисту і складаються з:
