- •Роль мови в суспільному житті.
- •Місце української мови серед інших мов світу
- •Основні положення законодавчих актів щодо функціонування української мови
- •Мовна політика в контексті державотворення.
- •Функції мови. Комунікативна функція як основна функція мови.
- •Гносеологічна та експресивна функції мови.
- •Поняття “мовна норма”, типи мовних норм, приклади порушення мовних норм внаслідок інтерференції.
- •Публіцистичний стиль української мови.
- •Офіційно-діловий стиль української мови.
- •Науковий стиль української мови.
- •Художній та розмовний стилі.
- •Вимоги до написання тексту документів.
- •Дефініція терміна; джерела походження, способи утворення, роль для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Особливості використання неологізмів та запозичень.
- •Джерела лексичних запозичень.
- •Роль синонімії для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Труднощі використання паронімів
- •Основні вимоги до оформлення цитат.
- •Основні вимоги до оформлення бібліографії. Необхідність уніфікації бібліографічних посилань.
- •Роль фразеології для збагачення української мови.
- •Сутність понять “культура мовлення” і “культура мови”. Роль культури мовлення у професійній діяльності.
- •Вимоги до усного ділового мовлення.
- •Особливості використання формул мовленнєвого етикету і невербальних засобів комунікації в професійному спілкуванні.
- •Морфологічні особливості текстів офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Особливості використання іменників у ділових паперах
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник.
- •Дієслово.
- •Дієприкметник.
- •Лексичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Лексичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Основні принципи семантизації термінологічної лексики.
- •Особливості використання дієслівних форм в текстах офіційно-ділового та наукового стилів.
- •Разом пишуться:
- •Аналіз орфоепічних та синтаксичних норм української і російської мов.
- •Російська мова – Українська мова
- •Позиційні евфонічні чергування в українській мові.
- •Порівняльна характеристика складних випадків керування (укр. І рос.) в текстах офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Труднощі перекладу процесових понять.
- •Особливості узгодження підмета з присудком у наукових текстах.
- •Недоліки ділового мовлення (суржик, плеоназм, тавтологія тощо).
Позиційні евфонічні чергування в українській мові.
у-в
Чергування у з в може відбуватися, коли це не змінює значення слова: увесь – ввесь, удар – вдар (дієслово), упасти –впасти, уночі – вночі, учений – вчений та ін.
у пишеться: |
|
На початку речення перед приголосними |
У місті було свято; Увійшли до кімнати. |
Між приголосними |
Наш учений; залишились у сусіди |
Завжди перед в, ф і буквосполученнями льв, св, тв, хв, та ін. |
Кинула у воду; сиджу у вагоні; зайшли у фойє; події у світі |
Після паузи перед приголосними |
Це трапилося... у Батурині; Зустрів друга, учителя зі Львова. |
В уживається |
|
На початку речення перед голосними |
В Охтирці працює мій товариш. |
Між голосними |
Я живу в Одесі вже сім років. |
Після голосного перед приголосним (крім в, ф, буквосполучень льв, св, хв, та ін.) |
Прийшла в місто весна |
і – й
Чергування і з й може відбуватися, коли це не змінює значення слова: імовірно – ймовірно, імення – ймення, іти – йти, ішлося – йшлося.
І пишеться: |
|
На початку речення |
І восени, і взимку бюджет не було затверджено; Ідуть осінні дощі |
Між двома приголосними та після паузи перед приголосними |
Минув і тиждень після звіту, і другий, а документи так і не було підготовлено. |
Й уживається: |
|
На початку речення перед голосним |
Й уранці, й удень, і ввечері я не зміг відпочити. |
Між голосними |
Школа й академія надіслали поздоровлення до ювілею. |
Після голосного перед приголосним |
Його ймення було мені відоме; Сьогодні й завтра завод не працюватиме. |
Чергування не відбувається:
у з в
а) у словах, у яких чергування може змінити значення: удача, уклад, укладати, уникати, упливати, управа, уступ, уступати, усувати, ураження і вдача, вклад, вкладати, вникати, впливати, вправа, вступ, вступати, всувати, враження – з іншими значеннями;
б) у словах, які вживаються тільки з в, або тільки з у: взаємини, взуття, влада, власність; удар ( іменник), узбережжя, увага, указ, учень та ін., а також у похідних утвореннях: взаємність, владар; уважний, ударний та ін.;
в) у власних назвах та словах іншомовного походження: Угорщина, Удовенко, Ужгород, Умань, Урал; увертюра, ультиматум, утопія та ін.; Вдовенко, Владивосток, Врубель та ін.
Увага! У деяких власних назвах чергування можливе: Влас – Улас, Всевишній – Усевишній, Вседержитель – Вседержитель. Україна – Вкраїна чергується тільки в поетичній мові.
і з й:
а) при зіставленні понять: Батьки і діти; Війна і мир; Дні і ночі; Живі і мертві;
б) перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я: Сьогодні і йому треба бути у школі; Іван і Ярина – друзі; Уночі і їхати будемо.
