Література:

основна

1. Зарубіжні письменники: Енциклопедичний довідник. В 2 томах. – Т.1. А-К. – Тернопіль: Богдан, 2005. – С. 522-526.

2. Давиденко Г.Й., Величко М.О. Історія зарубіжної літератури ХVІІ-ХVІІІ ст.: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 180-183.

3. Ніколенко О.М. Бароко, класицизм, просвітництво. Література ХVІІ-ХVІІІ ст.: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003. – С. 137-142.

додаткова

4. Дуднік Н., Кушицька Г., Лукашкова Л., Грабар Л., Назаренко Т., Деркач І. 45 хвилин на острові Робінзона // Зарубіжна література. – 2006. – № 1. – С. 10-12.

5. Катеринчук О.М. «Робінзон Крузо» як сюжетна модель світової робінзонади (роман Д.Дефо доцільно вивчати в робінзонадному контексті) // Всесвітня література. – 2004. – № 10. – С. 15-16.

6. Пригодій С.М. Модель ідеального суспільства. Яка вона? Компаративне дослідження цієї моделі в романах Д.Дефо «Робінзон Крузо», Дж.Свіфта «Мандри Гулівера» та ін. українських, американських різножанрових просвітницьких текстах // Всесвітня література. – 2000. – № 12. – С.49–50.

7. Фурсова Л.О. Уроки з вивчення роману Д.Дефо «Робінзон Крузо» та повісті «Пурпурові вітрила» О.Гріна // Зарубіжна література. – 2004. – № 7. – С. 18-25.

8. Штигайло В. Подорож на острів відчаю. Підсумковий урок за романом Д.Дефо «Робінзон» // Зарубіжна література. – 2003. – № 48. – С. 19-20.

Практичне заняття 4

Сатиричне зображення англійського суспільства ХVІІІст. в романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»

План

1. Дж. Свіфт – майстер алегорії.

2. Жанрова своєрідність, композиція, проблематика роману «Мандри Гуллівера».

3. Сатиричне змалювання монархічного устрою Англії, парламентських партій, церковних чвар у «Подорожі до Ліліпутії».

4. Ствердження позитивних суспільних ідеалів у «Подорожі до Бробдінгнегу».

5. Висміювання науки, відірваної від життя та викриття будь-якого зла у «Подорожі до Лапути, Белнібарбі, Глабдабдрібу, Лагнегу та Японії».

6. Спостереження за потворними виявами людської природи у «Подорожі до країни гуїгнгнмів». Елементи утопії та антиутопії.

7. Образ Гуллівера і просвітницька програма Дж. Свіфта.

8. Парадокси Свіфта.

Основні терміни:

Алегорія – див. вище.

Антиутопія – роман-попередження, характеризується песимістичним поглядом на майбутнє, неприйняттям будь-якої насильницької зміни суспільства за попередньо продуманим планом.

Віги – політична партія, яка відстоювала інтереси буржуазії, влади, зосередженої в руках парламенту.

Католицизм (грець. вселенський) – різновид християнства, розповсюджений переважно в країнах західної Європи і Америки. Має культові і канонічні відмінності від православ’я (розвинений культ богородиці, богослужіння проводяться латинською мовою, духовенству заборонено вступати в шлюб). Очолює церкву папа римський, який вважається намісником Христа.

Літота – один із засобів підкреслення виразності мови – зменшення якоїсь ознаки, величини, сили, значення, явища.

Памфлет – літературно-публіцистичний твір на злободенну тему. Об’єктом сатиричного зображення виступає важливе явище: суспільно-політичний лад, політичні і державні діячі, партії, може бути спрямований й проти певних побутових або літературних явищ. Памфлет характеризується тенденційністю, призначений для прямого впливу на громадську думку. Стилю памфлету притаманна яскрава афористичність, іронія, сарказм, ораторські інтонації.

Парадокс (грец. несподіваний) – у логіці – міркування, яке не належить до істинних чи хибних. У художній літературі вживається як художній засіб, виражає думку на перший погляд абсурдну, але, як потім виявляється, у певній мірі справедливу. Має лаконічну, викінчену за думкою форму.

Протестантизм (лат. протестуючий) – третій після православ’я і католицизму різновид християнства, виник в період Реформації. Сукупність самостійних релігій, церков, які відрізняються одна від одної догматичними і канонічними особливостями.

Публіцистичність – висвітлення актуальних суспільно-політичних та інших проблем сучасності.

Роман філософський – див. вище.

Торі – політична партія, яка відстоювала інтереси феодального дворянства, боролася за повернення старих, віджилих порядків.

Утопія (від грец. «місце, якого не існує» або «місце, де добре») – одна з найдавніших тем у світовому фольклорі та літературі, мрія про ідеальний суспільний устрій.