12.4.2. Резерви із страхування життя

ІВідповідно до Закону "Про страхування" (ст. 31), страхови­ки, що здійснюють страхування життя, зобов'язані формувати і вести облік:

370

• резервів довгострокових зобов'язань (математичних резер­ вів);

• резервів належних виплат страхових сум. "'

Джерело формування резервів — відрахування частин стра­хових премій, які передбачені для здійснення страхових ви­плат (нетто-премій) і частини інвестиційного доходу страхови­ка від розміщення коштів цих страхових резервів.

Кошти резервів із страхування життя не є власністю стра­ховика і мають бути відокремлені від решти його майна. Стра­ховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхуван­ня життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.

Кошти резервів із страхування життя не можуть використо­вуватися страховиком для погашення тих чи інших зобов'я­зань, крім прийнятих за договорами страхування життя, і не можуть бути включені в ліквідаційну масу в разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, підлягаючи переданню іншому страховику за згодою страхувальника й за­страхованої особи або переданню застрахованій особі.

Страхові резерви за видами страхування, пов'язаними із страхуванням життя, формуються з метою забезпечення вико­нання зобов'язань страховика щодо здійснення страхових ви­плат (зокрема довгострокових — пенсій, рент, ануїтетів) за укладеними договорами страхування при дожитті застрахова­ної особи до визначеного договором страхування терміну або віку і (або) настання смерті застрахованої особи (можливі та­кож виплати при захворюванні, нещасному випадку) відповід­но до умов, передбачених у договорі страхування згідно з чинним законодавством [1; 3].

Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) формуються, щоб покрити збитки зі страхування життя й об­числюються актуарно (математично) за кожним договором страхування окремо згідно з методикою формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції. Методика формування резервів із страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхуван­ня життя, а також мінімальні терміни дії договорів страхуван­ня життя встановлюються Уповноваженим органом [1; 15].

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (ма­тематичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових

371

зобов'язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо за кожним договором страхування життя.

Окрім того, здійснюючи страхування життя, страховик зо­бов'язаний створити і вести облік резервів належних виплат страхових сум за договорами страхування, для яких страхові випадки вже настали й обсяг потрібних виплат страхових сум (їх частин) уже відомий (виплати пенсій тощо).

Страховики формують резерви зі страхування життя на ос­нові методики [15] шляхом відрахування частини страхової премії, що передбачена для забезпечення страхових виплат (нетто-премії), і частини інвестиційного доходу від розміщен­ня тимчасово вільних коштів страховика.

Розрахунки тарифів, а отже, страхових резервів із страху­вання життя, здійснюються за кожним договором страхування окремо на основі методів актуарної математики, що передбача­ють використання:

• статистичних закономірностей вияву тих чи інших стра­ хових ризиків, які передбачені договорами страхування, протягом терміну дії цих договорів;

• нормативів дохідності від інвестування тимчасово віль­ них коштів резервів у вигляді річної ставки інвестицій­ ного доходу;

• регіональних або селективних таблиць смертності насе­ лення;

• регіональних або селективних таблиць додаткових стра­ хових ризиків (одруження, народження дитини, вступ до навчального закладу, смерть близького родича, інвалід­ ність, тимчасова непрацездатність застрахованої особи тощо).

Згідно із методикою [15] встановлено такі вимоги до базису розрахунку математичних резервів:

1. Базис розрахунку математичних резервів установлюється страховиком і включає:

• демографічні показники тривалості життя (таблиці сме­ ртності);

• імовірності настання ризиків певної хвороби та (або) не­ щасного випадку чи їх наслідків, якщо страхування на випадок настання таких подій передбачене правилами страхування;

• річну ставку інвестиційного доходу.

372

2. Річна ставка інвестиційного доходу не може перевищува­ ти 4 відсотків.

3. Базиси розрахунку математичних резервів за групами до­ говорів можуть відрізнятися.

4. Базис розрахунку математичних резервів повинен бути таким, щоб за кожним договором і на будь-яку страхову річ­ ницю актуарна вартість потоку майбутніх нетто-премій була меншою, ніж 97 відсотків від актуарної вартості потоку май­ бутніх страхових брутто-премій, що обчислюється на базисі розрахунку резервів.

Розрахунок страхових резервів виконується страховиком на підставі Положення про формування резервів із страхування життя (далі — Положення), що розробляється відповідно до методики [15]. Положення повинно бути підписано актуарієм, який відповідає вимогам чинного законодавства, та скріплено підписом відповідальної особи і печаткою страховика. Копія Положення подається до Держфінпослуг протягом 15 календар­них днів.

12.4.3. Принципи розміщення страхових резервів

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про страхування" страхо­ві резерви слід розміщувати, враховуючи принципи безпеки, прибутковості, ліквідності й диверсифікації.

Принцип безпеки (надійності, зворотності) потребує мак­симально надійного розміщення активів, що забезпечить їх по­вернення у повному обсязі. Фактично це вимагає від страхови­ка мінімізації інвестиційного ризику, тобто зменшення ймовірності одержання інвестиційного доходу, нижчого від очікуваного. При інвестиційній діяльності на фондовому рин­ку безпечними вважаються будь-які державні цінні папери, об­лігації великих корпорацій.

Принцип ліквідності є обов'язковою спеціальною умовою розміщення активів страховика таким чином, щоб вони в най-коротший термін і з найменшими витратами були обернені в гроші. Зобов'язання щодо страхової виплати здійснюються страховиком у грошовій формі, що й зумовлює такі жорсткі вимоги до ліквідності його активів.

Принцип ліквідності має специфіку залежно від видів стра­хування. Під час накопичувального страхування життя зобо-

373

в'язання виникають, як правило, рівномірно на достатньо дов­гий термін, тому забезпечення ліквідності для цих видів лег­ше спрогнозувати. При здійсненні ризикового страхування від­повідальність страховика може характеризуватися досить різкими перепадами впродовж короткого терміну, що потребує від такого страховика жорсткіших вимог до ліквідності його активів.

Принцип диверсифікації забезпечується шляхом розміщен­ня страхових резервів за різними напрямами вкладень і підви­щує стабільність інвестиційного портфеля страховика. Дивер­сифікація може провадитися за видами активів, терміном та територією їх вкладення.

Принцип прибутковості (рентабельності) вимагає одер­жання постійного і досить високого доходу від розміщених страхових резервів. Одержання прибутку в умовах діяльності на страховому ринку — це мета комерційних страхових орга­нізацій. Інвестиційний прибуток страховика, як свідчить закор­донна практика, є основою конкурентної боротьби, оскільки страхові платежі виключно покривають страхові виплати і по­точні витрати страхової компанії.

Щодо розміщення страхових резервів чинним законодавст­вом встановлено певні обмеження на їх представлення у пев­них видах активів. Відповідно до Закону "Про страхування" (ст. 31), страхові резерви мають бути представлені активами таких категорій:

• грошові кошти на розрахунковому рахунку;

• банківські вклади (депозити);

• валютні вкладення згідно з валютою страхування;

• нерухоме майно;

• акції, облігації;

• цінні папери, що емітуються державою;

• права вимоги до перестраховиків;

• інвестиції в економіку України за напрямами, визначе­ ними Кабінетом Міністрів;

• банківські метали;

• кредити страхувальникам-громадянам, які уклали дого­ вори страхування життя (встановлено особливості такого кредитування: обсяг кредиту не повинен перевищувати викупної суми на момент видачі кредиту; кредит вида-

ється під заставу цієї суми. Кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності до­говору страхування, і на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору);

• готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встанов­ лених Національним банком України.

Законом передбачено, що кошти резервів із страхування життя можуть використовуватися для довгострокового креди­тування житлового будівництва, зокрема індивідуальних забу­довників. Порядок такого кредитування буде визначитися Кабінетом Міністрів України. Страховику заборонені будь-які інші види кредитної діяльності.

Напрями інвестицій в економіку України визначені у По­станові Кабінету Міністрів № 1211 від 17 серпня 2002 p., згід­но з якою передбачається інвестування:

• розроблення і впровадження високотехнологічного уста­ ткування, іншої інноваційної продукції, ресурсо- та енер­ гозберігаючих технологій;

• розвитку інфраструктури туризму;

• видобування корисних копалин;

• перероблення відходів гірничо-металургійного виробниц­ тва;

• будівництва житла;

• розвитку транспортної інфраструктури, зокрема будівни­ цтва й реконструкції автомобільних доріг;

• розвиток сектору зв'язку й телекомунікацій.

Для страхових резервів встановлені чіткі норми щодо напрямів інвестиційної діяльності. Величина окремих катего­рій активів, у тому числі утворених в іноземній валюті, при­ймається (згідно з [9] для технічних резервів та згідно [10] для резервів із страхування життя) для представлення страхових резервів у таких обсягах (у відсотках від загального розміру страхових резервів):

1. грошові кошти на поточних рахунках — не більше 5 %;

2. банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування — не більше 70 % загального розміру технічних або 50 % загального розміру резервів зі страхуван­ ня життя, у кожному банку не більше 10 %;

374

375

3. нерухоме майно — не більше як 20 %, при цьому вкла­ дення в один або кілька об'єктів нерухомості, які розглядають­ ся як один цілісний майновий комплекс, — не більше 10 % загального розміру технічних або 5 % загального розміру резервів зі страхування життя;

4. акції та облігації — не більше 40 % загального розміру технічних або 50 % загального розміру резервів зі страхуван­ ня життя, у тому числі:

• акції українських емітентів, що відповідно до норм за­ конодавства пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому порядку, обсяги торгів на яких становлять не менше 25 % від загальних обся­ гів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України, — не більше ЗО % загального розміру страхових резервів, при цьому — не більше 5 % в акції одного емітента;

• облігації українських емітентів, що відповідно до норм законодавства пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому порядку, — не більше 30 % загального розміру технічних або 40 % загального розміру резервів зі страхування життя, при цьому — не більше 5 % загального розміру технічних або 10 % зага­ льного розміру резервів зі страхування життя в облігації одного емітента, який здійснює свою діяльність не мен­ ше 5 років.

Акції й облігації емітентів, які здійснюють свою діяльність менше 5 років, — не більше 10 % загального розміру страхових резервів, при цьому не більш як 3 % в облігації одного емітента;

• акції, облігації іноземних емітентів та цінні папери іно­земних держав, рейтинг зовнішнього боргу та визначен­ня рейтингових компаній яких здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, — не більше 10 % загального розміру технічних або 20 % за­гального розміру резервів зі страхування життя. При цьому акції та облігації повинні перебувати в обігу на ор­ганізованих фондових ринках та пройти лістинг на одній

376

із таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або в торговельно-інформа­ційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій та облігацій повинен проводити свою діяльність не мен­ше ніж протягом 10 років і бути резидентом країни; • іпотечні сертифікати, визначені законодавством Украї­ни, — не більше 10 % загального розміру технічних ре­зервів (при цьому для технічних резервів — не більш як 2 % в іпотечні сертифікати одного емітента);

5. цінні папери, що емітуються державою, — не більше 40 % загального розміру технічних або 50 % загального розміру резервів зі страхування життя;

6. права вимоги до перестраховиків:

а) не більше 50 % загального розміру технічних резервів. У випадку, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) пе- рестраховика нижчий за один з таких: "В+" (A.M.Best), "Baa" (Moody's Investors Service), "BBB" (Standard & Poor's) або "BBB" (Fitch Ratings), то права вимоги до коленого такого пе- рестраховика-резидента приймаються у розмірі не більше 20 % загального розміру технічних резервів та до кожного такого перестраховика-нерезидента — не більше 10 %,

б) не більше 40 % загального розміру резервів зі страхування життя, з них права вимоги до перестраховиків-нерезидентів — не більше 25 % загального розміру резервів. Не приймаються до структури активів права вимоги до перестраховиків-нерези­ дентів за ризиками, пов'язаними з дожиттям застрахованої особи до певного віку, події чи закінчення дії договору, крім ризиків, які пов'язані зі смертю застрахованої особи в будь- якому випадку та/або з нещасним випадком, що трапився, та/ або в разі стійкої непрацездатності (інвалідності) унаслідок хвороби застрахованої особи.

7. інвестиції в економіку України за напрямами, визначени­ ми Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1211), — не більше 15 % загального розміру технічних резервів, з них в окремий об'єкт інвестування — не більше 5 %;

8. банківські метали — не більше 10 %;

9. довгострокове фінансування (кредитування) житлового будівництва — не більше 10 % загального розміру резервів зі страхування життя;

377

10) кредити страхувальникам — не більше 10 % загального розміру резервів зі страхування життя.

Для представлення технічних резервів акціями та облігаці­ями в обсягах, визначених підпунктом "4", приймаються лише ті акції, за якими в попередньому році виплачувались дивіден­ди на рівні не нижче облікової ставки НБУ, та ті облігації та іпотечні сертифікати, за якими гарантується виплата доходу на рівні не нижче облікової ставки НБУ.

Для представлення технічних резервів не можуть вико­ристовуватися позикові кошти, кредити банків, поворотна фінансова допомога, цінні папери із зобов'язаннями зворот­ного викупу, вклади (депозити) строкові (строком менше одного місяця), помилково перераховані кошти на рахунок страховика, суми страхових платежів, які мають бути повер­нені страхувальнику в період, наступний за звітним, відпо­відно до чинного законодавства.

У разі, якщо кошти технічних резервів представлені права­ми вимоги до перестраховиків-нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких не нижчий за один з таких: "В+" (A.M.Best), "Baa" (Moody's Investors Service), "BBB" (Standard & Poor's) або "BBB" (Fitch Ratings), то не менше 50 % коштів тех­нічних резервів повинні бути розміщені на території України. В іншому разі кошти технічних резервів повинні бути розміще­ні на території України в розмірі не менше 90 % їх загального розміру.

Для представлення страхових резервів із страхування жит­тя величина активів у вигляді акцій, емітованих банком та банківських вкладів (депозитів), розміщених у цьому банку, не може перевищувати 20 % загального розміру резервів при роз­міщенні в одній банківській установі.

Для представлення страхових резервів із страхування жит­тя не можуть використовуватись позикові кошти, кредити ба­нків, поворотна фінансова допомога, цінні папери із зобов'я­заннями зворотного викупу, вклади (депозити) строкові (строком менше одного місяця), помилково перераховані кош­ти на рахунок страховика, суми страхових премій, які повер­таються протягом кварталу, наступного за звітним. Не прийма­ються для представлення цих страхових резервів акції, емітовані будь-яким страховиком.

378

Величина активів, що приймаються на покриття будь-яких страхових резервів, зменшена на суми довгострокових та поточ­них зобов'язань (розділи III, IV пасиву Балансу), повинна бути не меншою, ніж сумарна величина страхових резервів, що роз­раховується відповідно до чинного законодавства на будь-яку дату.

Контроль за дотриманням вимог правил формування, облі­ку та розміщення технічних резервів здійснюється Держфінпо-слуг відповідно до законодавства України шляхом перевірок звітності страховиків, проведення безвиїзних та виїзних пере­вірок (інспекцій). У разі виявлення порушень цих вимог Держ-фінпослуг застосовує заходи впливу, передбачені чинним зако­нодавством.