- •1. Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Індекс споживчих цін і дефлятор ввп.
- •2. Механізм ринку праці: неокласична та кейнсіанська теорія.
- •3. Зайнятість і безробіття. Види безробіття. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •4. Сукупний попит. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •5. Сукупна пропозиція: класична і кейнсіанська моделі. Цінові і нецінові фактори сукупної пропозиції.
- •Модель ad – as як базова модель економічної рівноваги. Короткострокова і довгострокова рівновага.
- •Механізм грошового ринку. Роль процентної ставки у врівноваженні грошового ринку. Рівняння Фішера.
- •Інфляція: сутність, види, причини та наслідки. Інфляція і безробіття. Крива Філіпса.
- •1. За характером інфляційного процесу:
- •2. За місцем розповсюдження:
- •3. З погляду передбачення:
- •4. За темпами підвищення цін:
- •Роль грошей в інфляційному механізмі: монетаристський підхід та позиція кейнсіанців.
- •Доходи і витрати домогосподарств у моделі економічного кругообігу
- •Кейнсіанська функція споживання та її сучасна модифікація.
- •12. Заощадження та споживання домогосподарств
- •13. Економічна нерівність та способи її оцінювання: крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •Функція споживання з урахуванням фактора часу.
- •Функція інвестицій. Модель простого акселератора
- •Заощадження та інвестиції.
- •Мультиплікатор витрат. Ефект мультиплікатора та його математична і графічна інтерпретація.
- •Сукупні витрати і потенційний ввп. Рецесійний та інфляційний розриви, їх графічна та математична інтерпретація.
- •20. Економічне зростання: сутність, форми та фактори
- •21. Кейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання
- •Економічні цикли: сутність та структура. Основні теорії економічного циклу.
- •23. Роль держави в економічному кругообігу. Перерозподільча та стабілізаційна функція держави.
- •24. Вплив держави на умови формування економічної рівноваги
- •25. Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор податків
- •26. Недискреційна (автоматична) фіскальна політика. Вмонтовані стабілізатори
- •27. Монетарна політика: сутність, цілі та інструменти. Монетарна політика в моделі ad – as.
- •28. Платіжний баланс: сутність та методологія складання.
- •29. Валютний курс і фактори, що його визначають.
- •30. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп. Мультиплікатор витрат у відкритій економіці.
29. Валютний курс і фактори, що його визначають.
Валютний(обмінний) курс – це ціна будь-якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. При цьому під валютою розуміється будь-який платіжний засіб, який може бути застосований у міжнародних розрахунках. Отже, національна грошова одиниця стає валютою, якщо вона використовується в міжнародних розрахунках. Валютний курс установлюється на валютному ринку в процесі торгів по валютах різних країн.
У першу чергу попит на національну валюту визначається попитом на вітчизняний експорт, а її пропозиція – попитом на вітчизняний імпорт товарів та послуг. Якщо вітчизняний експорт збільшується, то іноземні покупці збільшують попит на гривню, а якщо зростає наш імпорт, то вітчизняні покупці збільшують пропозицію гривні. Отже, ті фактори, від яких залежить експорт та імпорт товарів і послуг, є одночасно і факторами валютного курсу. Основні з них – якість товарів і послуг, їхня ціна та динаміка доходів іноземних покупців.
Крім факторів стосовно експорту та імпорту товарів і послуг, на валютний курс впливають й інші, зокрема співвідношення між відсотковими ставками окремих країн. Якщо відсоткова ставка в нашій країні зростає порівняно зі світовою, то це збільшує попит на наші фінансові активи (акції, облігації), а значить і попит на вітчизняну валюту. Важливим фактором валютного курсу є інфляційні очікування. Якщо в нашій країні намітилася тенденція до зростання інфляції, що в перспективі викличе знецінювання національної валюти, то власники гривні будуть намагатися конвертувати її в більш стійку (тверду) валюту, наприклад в американські долари. Внаслідок цього курс американського долара підвищиться, а курс гривні впаде.
Між торговельним балансом і валютним курсом існує обернений зв'язок. Якщо, наприклад, торговельний баланс погіршується (збільшується від'ємне сальдо), то це слугує ознакою того, що країна більше витрачає грошей за кордоном, ніж отримує їх від продажу своїх товарів. У цьому випадку на валютному ринку з боку учасників торгових операцій збільшується пропозиція національної валюти і зростає попит на іноземну валюту, що спрямовує курс національної валюти на зниження. Навпаки, при позитивному сальдо торговельного балансу виникає тенденція до підвищення курсу національної валюти.
30. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп. Мультиплікатор витрат у відкритій економіці.
Посеред усіх видів зовнішньоек діяльності країни безпосередній вплив на ВВП справляє лише зовнішня торгівля, кінцевий ефект від якої визначається чистим експортом. Вплив експорту на ВВП не відрізняється від впливу на нього з боку споживачів, валових інвестицій і державних закупок. Незважаючи на те, що певна частка товарів і послуг, які виробляються в країні, продаються за кордан, витрати на їхнє виробництво – це витрати іноземців на вітчизняний ВВП. Чим більший експорт, тим більше витрат несуть іноземці на виробництво національного ВВП. Тому збільшення експорту збільшує сукупні витрати і ВВП нашої країни.
Імпорт, навпаки, означає, що певна частка наших витрат на споживчі та інвестиційні товари є витратами на виробництво іноземного ВВП. Отже, щоб визначити вартість продукту, виробленого в середині країни, потрібно із загальної суми наших витрат відняти ту їх частку яка спрямовується на імпортні товари та послуги. Якшо у підсумку врахувати одночасно експорт та імпорт, то чистим результатом від якого залежить ВВП, є чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом.
ЧЕ може викликати зміни раального і номінального ВВП, або певне співвідношення між ними. Це залежить від того, в якому співвідношенні знаходиться економіка до потенційного ВВП. Якшо економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості, то збільшення ЧЕ викличе випереджаюче зростання номінального ВВП стосовно реального за рахунок підвищення цін, а зменшення ЧЕ – навпаки. Але, якщо вона знаходиться в умовах повної зайнятості, то збільшення ЧЕ викличе лише інфляційне зростання ВВП. Ступінь впливу ЧЕ на ВВП залежить, по-перше, від величини, на яку змінюється ЧЕ. В цьому випадку слід зазначити, що на ЧЕ впливають три фактори: динаміка доходу (ВВП) у наших торгових партнерів; зовнішньоторгівельна політика; коливання курсу національної валюти.
Чистий експорт впливає на ВВП мультиплікативно. Це означавє, що вплив ЧЕ на ВВП залежить і від рівня мультиплікатора витрат. В зв’язку з цим ми повинні враховувати, що в умовах відкритої економіки з’являється ще один канал вилучень з потоку “доходи-витрати” – це імпорт, який впливає на мультиплікатор витрат. Імпорт теж є функцією безподаткового доходу. Зі збільшенням безподаткового доходу зростає та частка загального споживання, яка стосується витрат на імпортні товари. Щоб врахувати, як імпорт впливає на мультиплікатор витрат розглянемо термін “гранична схильність до імпорту” (ГСІм). ГСІм = дельта Ім/дельта БД. ГСІм зменшує граничну схільність до споживання (ГСС) і завдяки цьому зменшує мультиплікативний вплив витрат на виробництво національного ВВП. Отже, ГСС національних товарів є ГСС всіх товарів мінус ГСІм. Звідси випливає формула мультиплікатора витрат в умовах відкритої економіки: Мв=1/1-(ГСС-ГСУм)(1-ГКП).
