Тема 10 короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства

ЗмісТ

10.1. Сутність прогнозування фінансового стану підприємства, його значення і завдання

10.2. Методи прогнозування фінансового стану підприємства

10.3. Методика прогнозування фінансової звітності підприємства

10.4. Методика прогнозування структури капіталу та грошових потоків підприємства

10.5. Методика прогнозування складових елементів основної діяльності підприємства

10.1. Сутність прогнозування фінансового стану підприємства, його значення і завдання

Відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»: – «державне прогнозування економічного і соціального розвитку – є науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку».

Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. У основній діяльності підприємства розрізняють прогноз і прогнозування. Прогноз – оцінка майбутньої діяльності, а прогнозування – це вид передбачення, оскільки його суб’єкти отримують інформацію про майбутнє.

У системі забезпечення ефективного функціонування підприємств особливе місце посідає прогнозування фінансового стану. Його роль зростає в умовах виходу ринкової економіки із кризи. При ринковому господарюванні прогнозування фінансового стану підприємств є основою для обґрунтування інвестиційних проектів, бізнес-програм і планів.

Під короткостроковим прогнозом фінансового стану підприємства слід розуміти емпіричне або науково обґрунтоване судження про можливі стани об’єкта прогнозування в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни досягнення цих станів.

Прогнозування фінансового стану виступає як важлива зв’язуюча ланка між теорією та практикою регулювання основної діяльності підприємства. Воно виконує дві головні функції: передбачення (опису) і розпо­рядження, що сприяє своєчасному впровадженню прогнозу в загальний план діяльності підприємства.

Наукове прогнозування фінансового стану ґрунтується на вивченні об'єктивних закономірностей, яким підлягають певні процеси і події: випадкові події, чи імовірні (статистичні); детерміновані.

Виділяють два характерних підходи до прогнозування фінансового стану:

• вивчення закономірності зміни даної події;

• вивчення іншої події (чи групи інших подій, що мають відношення до даної).

Процес прогнозування має різні цілі й дозволяє визначити:

1) проходження процесу зміни об'єкта прогнозування протягом майбутнього періоду;

2) певну імовірність того, що досліджуваний процес не вийде за встановлені припустимі межі;

3) до якого класу за заданими параметрами потрібно віднести досліджуваний процес (об'єкт прогнозування).

Процес і результати прогнозування фінансового стану можуть використовуватися в двох напрямах: теоретико-пізнавальному та управлінському. Теоретико-пізнавальне призначення прогнозування фінансового стану передбачає вивчення та удосконалення методології і методики робіт із складання прогнозів, виявлення тенденцій, характерних для розвитку підприємства, факторів, що сприяють виникненню та здійсненню можливих змін цих чинників, а також самих тенденцій. Управлінський аспект прогнозування фінансового стану – це використання прогнозів економічного і соціального розвитку підприємства для створення необхідних умов, які забезпечують підвищення наукового рівня відповідних управлінських рішень.

З метою якісного складання прогнозів фінансового стану підприємства, виникає потреба в їх класифікації. Вона може будуватися залежно від різних критеріїв та ознак, цілей, завдань, об’єктів прогнозування і методів його організації. Найважливішими з них є: масштаби прогнозування, термін, на який робиться прогноз, характер та специфічні особливості об’єкта, призначення прогнозу.

Розглянемо деякі класифікаційні ознаки більш детальніше. Так, короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства відноситься до класифікаційної групи «за терміном і характером розв’язуваних проблем» і передбачає виявлення можливостей підприємства у період до одного року.

За функціональною ознакою короткострокові прогнози фінансового стану поділяють на пошукові і нормативні.

Пошуковий короткостроковий прогноз фінансового стану базується на умовному продовженні в майбутньому тенденцій розвитку підприємства, виходячи з оцінки його діяльності в минулому і на нинішньому етапі, й не враховує чинники, які можуть змінити ці тенденції.

Нормативний короткостроковий прогноз фінансового стану розроблюється на підставі раніше визначених цілей. Його завданням є розробка шляхів і термінів досягнення можливих станів об’єкта прогнозування в майбутньому.

Ціль короткострокового прогнозування фінансового стану підприємства полягає у тому, щоб зробити зрозумілим процес вироблення рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній області; визначити основні критичні зони; врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети управління.

Короткострокове прогнозування результатів діяльності підприємства і його фінансового стану вирішує наступні завдання:

• оцінку економічних і фінансових перспектив, фінансового стану підприємства (на найближчий період), в залежності від основних напрямів розвитку основної діяльності і її фінансування;

• формування обґрунтованих висновків і рекомендацій щодо вибору раціональної стратегії й тактики дій вищого керівництва підприємства.

У числі стратегічних і тактичних рішень можуть бути досліджені: виробничо-збутова програма підприємства на короткостроковий період; планована структура активів та принципова схема їх фінансування; інвестиційні проекти, фінансова звітність, тощо. Тобто короткостроковій прогнозній оцінці підлегле будь-яке рішення щодо використання фінансових коштів і оцінка наслідків його реалізації з метою визначення впливу на фінансове становище підприємства.