- •Асистентська практика Методичні рекомендації
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання асистентської практики
- •3. Зміст практики
- •4. Індивідуальне завдання
- •4.1. Орієнтовна схема аналізу лекції
- •4.2. Орієнтовна схема аналізу семінарського (практичного, лабораторного) заняття
- •Форми і методи контролю
- •6. Структура й оформлення звіту з асистентської практики
- •7. Підведення підсумків практики
- •8. Критерії оцінювання результатів практики
- •9. Методичні вказівки до підготовки та проведення лекційного заняття
- •9.1. Зміст і значення лекції
- •9.2. Структура лекції
- •9.3. Підготовка до проведення лекції
- •9.4. Вимоги до проведення лекції
- •9.5. Алгоритм проведення лекції
- •10. Методичні вказівки до підготовки та проведення семінарських (практичних, лабораторних) занять
- •10.1. Зміст і значення семінарських та практичних занять
- •Види семінарських занять
- •10.2. Вимоги до проведення семінарського (практичного, лабораторного) заняття
- •10.3. Алгоритм підготовки та проведення семінарського (практичного, лабораторного) заняття
- •29 Жовтня 2012 р. В 14.40 в 49 ауд.
- •Щоденник асистентської практики
- •План-проспект лекції
- •Рекомендована література:
- •VI. Хід лекції:
- •План – проспект семінарського (практичного, лабораторного) заняття
- •Хід заняття
- •Анкета аналізу проведення лекційного заняття
- •Анкета аналізу проведення практичного (семінарського, лабораторного) заняття
- •Термінологічний словник
- •Список рекомендованої літератури
4.2. Орієнтовна схема аналізу семінарського (практичного, лабораторного) заняття
Цілеспрямованість – висунення проблемних питань, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.
Планування – виокремлення головних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури тощо.
Організація семінару – уміння починати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.
Стиль проведення семінару – пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією чи млявий, який не викликає інтересу.
Ставлення викладача до студентів – поважне, урівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.
Ставлення студентів до викладача – поважне чи байдуже, критичне.
Управління групою – викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою носить педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на декількох студентів, а інші залишаються пасивними.
Коментарі та висновки викладача – кваліфіковані, доказові, переконливі, чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять у собі теоретичних зауважень.
Форми і методи контролю
Робота практиканта з виконання програми практики контролюється науковим керівником та/або викладачем, на занятті якого відбувається виконання магістром завдань практики. Практикант повинен дотримуватися режиму роботи та правил внутрішнього розпорядку кафедри та факультету. Спізнення на заняття та порушення графіка навчального процесу магістрантом не припускається.
Виконання кожного розділу практики завіряється підписом керівників практики. По закінченні практики науковий керівник заповнює анкети аналізу проведення лекційного та практичного (семінарського, лабораторного) занять. Якщо практика проводилися під час занять інших викладачів, анкети на проведені заняття готує викладач, на заняттях якого була проведена практика.
Під час проведення магістрантом занять науковий керівник і викладач, заняття якого використовує практикант, повинні бути обов’язково в аудиторії та контролювати хід виконання практикантом основних завдань асистентської практики.
6. Структура й оформлення звіту з асистентської практики
Основним документом, що свідчить про виконання магістрантом програми асистентської практики є письмовий звіт. Зміст звіту повинен розкривати знання й уміння магістранта, набуті ним у вирішенні питань, визначених метою і завданням практики. При цьому увага має приділятись виявленню не лише позитивних, а й негативних ситуацій, труднощів, що виникали під час практики.
Рекомендується така послідовність викладення матеріалу в звіті:
Титульна сторінка звіту (зразок оформлення – додаток Б).
Зміст звіту із зазначенням сторінок.
І. Індивідуальний графік практики, розроблений згідно з п. 3 та додатком В
ІІ. Щоденник проходження практики (додаток Г)
ІІІ. Місце та роль дисципліни у процесі підготовки фахівця за спеціальністю «Фінанси і кредит». Необхідно зазначити предмет вивчення навчальної дисципліни, з якої проводилися заняття, мету курсу, його завдання, компетенції, яких мають набути студенти під час вивчення курсу згідно з освітньо-професійною програмою, міждисциплінарні зв`язки.
ІV. Основний зміст лекційних і семінарських (практичних, лабораторних) занять.
4.1. План-проспект пробного і залікового лекційного заняття (додаток Д)
4.2. План-проспект пробного і залікового семінарського (практичного) заняття (додаток Е)
V. Індивідуальне завдання – аналіз відвіданих занять, проведених іншим магістром (див. п. 4)
VІ. Питання охорони та безпеки праці у навчальному процесі
VІІ. Анкета аналізу проведення лекційного заняття, заповнена науковим керівником (додаток Ж).
VІІІ. Анкета аналізу проведення практичного (семінарського, лабораторного) заняття, заповнена керівником (додаток К).
Загальний обсяг звіту не повинен перевищувати 70 сторінок друкованого тексту (шрифт – Time New Roman Cyr, розмір – 14, інтервал – 1,5. Поля: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см.). Посилання у текстовій частин звіту на додатки дається з вказівкою на номер додатку.
До звіту обов’язково додається список використаної наукової літератури, нормативно-правових джерел, додатки у вигляді статистичного та фактичного матеріалу, використаного для підготовки занять і наочного матеріалу.
