5.2 Обстеження основ, фундаментів і підземної частини

5.2.1 Під час обстеження основ, фундаментів і підземної частини будівлі (споруди) виявляються такі найпоширеніші дефекти та пошкодження:

— тріщини, викривлення рядів кладки стін підвальних приміщень;

— відхилення стін від вертикалі;

— наявність вологості, висолів розчину мурування, випадання окремих каменів мурування фундаментів і стін підвальних приміщень;

— відшарування штукатурки кам’яних стін і руйнування бетонних стінових блоків підвальних приміщень;

— замочування основи;

— осідання, усадка, набухання ґрунтів основи, осідання поверхні території;

— зсування, обвали, опливання;

— деформації фундаментів (осідання, просідання, нахилення, зсування, прогинання);

— дефекти, пошкодження та руйнування конструкцій фундаментів і гідроізоляції.

На початку обстеження підземних приміщень будівлі необхідно провести огляд водопровідно-каналізаційних мереж, що проходять в них з метою виявлення можливого протікання трубопроводів.

5.2.2 Ознаками аварійного стану основи фундаментів, будівлі (споруди) є осідання, нахили, тріщини, сколювання, зсування, перекоси фундаментів, стін, колон, балок, плит перекриттів та інше, що призводить до небезпеки перебування людей у зоні пошкоджених конструкцій. Нерівномірні деформації основ проявляються внаслідок дії таких факторів:

— осідання поверхні території, зумовленого замочуванням ґрунтів, наявністю карстових порожнин і підземних виробок;

— нерівномірності осідання основ у зв’язку з їх неоднорідністю, замочуванням, нерівномірними навантаженнями;

— зсувних процесів, випирання та вимивання ґрунту.

5.2.3 Ознаками аварійного стану фундаментів є нерівномірність їх деформації (осідання, нахилення, зсування, прогинання), дефекти і пошкодження фундаментів (тріщини, руйнування або втрата міцності матеріалу, корозія арматури тощо), що спричиняє втрату стійкості та несучої здатності конструкцій будівлі (споруди).

5.2.4 Обстеження основ і фундаментів розпочинається з візуального огляду конструкцій будівлі (стін, колон, покриття, перекриттів і фундаментів) з метою виявлення деформацій і тріщин осадочного характеру та інших пошкоджень. Досліджується навколишня територія для виявлення впливу можливих природних і техногенних дій на стан основ.

У необхідних випадках проводяться інженерно-геологічні та гідрогеологічні розвідування (бурові роботи, копання шурфів, розкриття фундаментів).

5.2.5 Детальне обстеження фундаментів проводиться у відкритих шурфах з метою визначення:

— матеріалу і типу фундаменту, розмірів і глибини його залягання;

— товщини захисного шару бетону, діаметра арматури;

— дефектів і пошкоджень, міцності матеріалів неруйнівними або руйнівними методами;

— наявності та стану гідроізоляції і хімічного захисту;

— наявності та стану бетонної або піщаної подушки під фундаментом;

— ґрунтових умов.

5.2.6 При виявлені тріщин від осідання фундаментів встановлюється можлива причина їх виникнення, вік тріщин, характер розкриття. Визначається стан матеріалу фундаменту, його міцність, наявність дефектів і пошкоджень. Спостереження за осіданням здійснюються шляхом установлення маяків на тріщинах або застосування геодезичних приладів.