- •Стандарт асоціації незалежних експертів україни „укрексперт” обстеження і оцінка технічного стану будівель та споруд. Організація і виконання робіт вступ
- •1. Галузь використання
- •2. Нормативні посилання
- •3. Визначення
- •4 Організація робіт з обстеження будівель і споруд
- •4.1 Загальні вимоги
- •4.2 Порядок проведення обстежень
- •4.3 Аналіз технічної та експлуатаційної документації
- •5.1 Основні положення
- •5. Обстеження технічного стану конструкцій будівель і споруд
- •5.2 Обстеження основ, фундаментів і підземної частини
- •5.3 Обстеження бетонних та залізобетонних конструкцій
- •5.4 Обстеження кам’яних та армокам’яних конструкцій
- •5.5 Обстеження металевих конструкцій
- •5.6 Обстеження дерев’яних конструкцій
- •5.7 Обстеження покрівлі та гідроізоляції
- •6. Оформлення результатів обстежень
- •7. Охорона праці
- •II. Допуск
5.3 Обстеження бетонних та залізобетонних конструкцій
5.3.1 Основні дефекти та пошкодження бетонних і залізобетонних конструкцій такі:
— тріщини і понаднормативні деформації від навантажень;
— корозійні пошкодження бетону, арматури, закладних і з’єднувальних елементів;
— пошкодження від навперемінного зволожування-висихання, заморожування-відтавання;
— температурні деформації;
— тріщини в елементах каркаса і огороджувальних конструкціях від нерівномірного осідання фундаментів;
— пошкодження механічні, від вогню та інше.
5.3.2 Під час обстеження визначаються такі основні характеристики конструкцій:
— геометричні розміри;
— прогини, нахил, осідання;
— ширина і довжина розкриття тріщин, їх розташування і характер;
— міцність, водопроникнення, глибина перетвореного шару бетону;
— стан стиків та з’єднань конструкцій;
— діаметр і розташування арматури;
— клас арматурного прокату;
— міра пошкодження арматури, закладних і з’єднувальних елементів корозією.
5.3.3 У процесі детального обстеження конструкцій встановлюються:
— міцність бетону за результатами випробувань неруйнівними методами;
— механічні характеристики робочої арматури (границя текучості, тимчасовий опір розриванню, відносне подовшання);
— стан антикорозійного захисту;
— товщина захисного шару бетону до арматури;
— ширина розкриття тріщин на поверхні бетону і на рівні арматури;
— вид, міра і глибина корозії бетону;
— фактичні робочі перерізи конструкцій;
— опір теплопередачі огороджувальних конструкцій;
— міра корозії арматури, закладних і з’єднувальних елементів, зварних швів.
5.3.4 За відсутності проектної та виконавчої документації та наявності пошкоджень, що характерні для аварійно-небезпечних об’єктів, проводять суцільне обстеження конструкцій, при цьому дефекти і пошкодження визначають у кожній конструкції.
Геометричні розміри визначають вибірково для конструкцій з незначними прогинами. Прогини конструкцій також визначають вибірково. Міцність бетону визначають для групи однотипних конструкцій.
5.4 Обстеження кам’яних та армокам’яних конструкцій
5.4.1 Під час обстеження будівлі (споруди) оглядають стіни і фасади, найпоширеніші дефекти і пошкодження яких такі:
— тріщини у місцях прилягання цегляних стін і несучих конструкцій (перекриттів, покриття каркасу тощо);
— розшарування рядів мурування, руйнування і випадання або вивітрювання окремих цеглин (каменів, блоків);
— ослаблення кріплення елементів парапету, карнизів, козирків та інших виступаючих частин;
— тріщини у муруванні склепінь (особливо у п’ятах і замку);
— наявність вологості та підтікання в місцях встановлення ринв;
— відшарування личкування стін фасадів;
— відхилення стін від вертикалі;
— випинання і просідання стін;
— порушення водо- і повітропроникності деформаційних швів.
Тріщини стін можуть бути осадочні, конструктивні (силові) та температурно-вологісні. Деформації осідання, просідання та нахили цегляних (кам’яних) будівель (споруд) слід визначати за допомогою геодезичних методів, а локальні заміри ширини розкриття тріщин — за допомогою маяків.
5.4.2 У процесі обстеження кам’яних та армокам’яних конструкцій визначають і фіксують:
— фактичні розміри конструктивних елементів, характер прилягання стін між собою та до конструкцій перекриття і елементів каркаса;
— дефекти виконання робіт: відсутність перев’язки рядів мурування, незаповненість розчином вертикальних швів; відхилення стін, простінків від вертикалі та випинання з площини; зміщення балок і перемичок;
— дефекти, що виникли на стадії експлуатації: зменшення розрахункового перерізу стіни внаслідок механічних пошкоджень, улаштування штраб і отворів; наявність вертикальних тріщин внаслідок перенавантаження окремих ділянок мурування, порушення конструктивного зв’язку стін з колонами і перекриттями та дії горизонтальних розтягувальних напруг (температурних, осадочних, усадочних та інше); місцеве пошкодження тріщинами відколами і роздробленням мурування у місцях спирання перемичок, конструкцій перекриття і покриття тощо;
— зволоження і насиченість водою мурування, промерзання стін, руйнування мурування спричинені корозією або дією високих температур.
Міцність та вологість матеріалів мурування визначають неруйнівними і руйнівними методами на зразках, відібраних з мурування.
