54.Організація і методика аудиту витрат за видами діяльності

Починати аудиторську перевірку витрат на підприємстві варто із вивчення організаційних і технологічних особливостей даного підприємства, його спеціалізації та структури, переліку видів економічної діяльності. Особливу увагу варто приділити вивченню облікової політики підприємства, зокрема, визначенню обґрунтованості вибору певного методу розподілу та обліку витрат. Якщо аудитор встановлює відхилення фактичної методики обліку витрат від зазначеної в обліковій політиці, він зазначає це у робочих документах.

Процес здійснення аудиту складається із трьох етапів:

1. Ознайомчий етап – здійснюється загальне ознайомлення з веденням бухгалтерського обліку витрат, з нормативними документами.

2. Основний – безпосереднє проведення перевірки.

3. Заключний – складається та надається аудиторський висновок, оформлюються інші документи

Методика аудиту витрат передбачає проведення перевірки за наступними напрямами: перевірка правильності класифікації витрат, не пов'язаних із виробництвом; перевірка повноти відображення витрат у бухгалтерському обліку.

При перевірці витрат діяльності необхідно виконати такі аудиторські процедури:

• перевірка складу витрат за статтями згідно із застосовуваною підприємством класифікацією;

• перевірка обґрунтованості віднесення до складу витрат податків, зборів та обов'язкових платежів;

• перевірка наявності та повноти оформлення документів, які підтверджують витрати;

• перевірка складу витрат за центрами виникнення витрат згідно із застосовуваною підприємством класифікацією;

• перевірка наявності та повноти оформлення документів, які підтверджують витрати;

• перевірка відповідності застосованого методу оцінки запасів при реалізації облікової політики;

• перевірка наявності й повноти оформлення документів, які підтверджують витрати;

• перевірка повноти відображення витрат, пов'язаних із нарахуванням та сплатою відсотків за кредит;

• перевірка наявності й правильності відображення витрат, пов'язаних із втратами: від інвестицій в асоційовані підприємства; від спільної діяльності; від інвестицій у дочірні підприємства;

• перевірка розрахунку собівартості: реалізованих фінансових інвестицій; реалізованих необоротних активів; реалізованих майнових комплексів;

• перевірка правильності розрахунку від'ємних коопераційних курсових різниць; складання переліку відсутніх первинних документів;

• складання переліку витрат, не відображених в обліку; узагальнення інформації з аудиту витрат.

Аудит витрат може здійснюватися за допомогою таких методів та методичних прийомів: документальна перевірка, фактична перевірка, формальна перевірка, арифметична перевірка, підтвердження, спостереження, обстеження, опитування, сканування, зустрічна перевірка.

56. Поняття та класифікація сфер відповідальності та центрів виникнення витрат

Центр відповідальності – структурний підрозділ за результатами діяльності якого встановлюється персональна відповідальність керівника.

Центр відповідальності – частина п-ва, керівник якого особисто відповідає за результати його роботи.

Типи центрів відповідальності:

1. Центр витрат є підрозділом п-ва, керівник якого відповідає лише за витрати.

Місце виникнення витрат – це структурні одиниці, які характеризуються просторовою або функціональною відокремленістю.

2. Центр доходів – підрозділи маркетингово-збутової дія-сті, керівники яких відповідають лише за виручку від реалізації про-ї і за витрати, пов*язані з їх реалізацією.

3. Центрами прибутку називають підрозділи, керівники яких відповідають не лише за витрати, а й за фін результати дія-сті центрів.

4. Центр інвестицій – підрозділ, керівник якого відповідає за витрати і результати інвестиційного процесу, а також за ефективність використання капітальних вкладень.