8. Вибір місця розташування точки продаж банку.

Крім територіальної організації точок продажу у просторі (в межах міста, регіону, держави, світу) банк здійснює територіальну організацію продажу в межах однієї територіальної установи з метою оптимізації руху клієнтів (оптимальний рух клієнтів взагалі, рух клієнтів різних сегментів). Як правило — це зводиться до окремого обслуговування приватних, корпоративних та VIP-клієнтів.

Важливим є вибір конкретного розташування філії (відділення) банку, яке повинне кореспондувати з ефективним охопленням клієнтської бази у розрізі окремих типів послуг чи продуктів. Вибір місця діяльності підрозділу банку повинен залежати від купівельної спроможності регіону, яка визначається з використанням Закону Рейлі1, що запропонований Вільямом Рейлі (William J. Reilly) в 1931 році.

За цим, так званим, Законом гравітації роздрібних продаж, покупець схильний поїхати за покупками у більш крупне місто, відповідно:

BP = d / (1+корень из (a/b))

де BP (break point) — точка розподілу меж впливу місць A та B;

d — відстань між місцями A та B;

a та b — відповідно обсяги продаж у місцях A та B.

Таким чином можна визначити ефективне місцезнаходження спеціалізованої точки збуту банку (наприклад, обмінного пункту).

Місцезнаходження більш універсальної точки продажу (філії, відділення) на території визначеного населеного пункту доцільно визначати на основі експертних оцінок із використанням методики, що наведена на прикладі

На практиці, користуючись наведеним методом, слід враховувати ціну землі (наприклад, користуючись таблицею ситуаційних класів) та важливість приватних продажів для конкретного відділення банку, адже корпоративні клієнти є часто не такими чутливими до місця розташування філії.

9. Види і характеристика ринків, на яких функціонує сучасний банк.

Банки функціонують насамперед на ринку фінансових послуг та його допоміжних сферах: ринку іпотечному, банківських металів, валютному, лізинговому, ринку розрахунків тощо. Крім того, банки задіяні у ринку праці, ринку інтелектуально-інформаційного продукту, консалтинговому ринку тощо.

Ринок / Основні учасники ринку / Регулятор / Конкуренція для банків (основні видиконкуруючих послуг)

1. Банківський

БанкиКлієнти банків / Національний банкУкраїни (НБУ) / Предметна (за однакові послуги), Видова (за послуги одного типу),Функціональна (за ресурси та активи)

2. Ринок ціннихпаперів

Непрофесійні учасники: ( —емітенти цінних паперів—інвестори)

Професійні учасники: (—торговці цінними паперами—реєстратори—зберігачі ціннних паперів—депозитарії цінних паперів—організатори торгівлі —інститути спільного інвестування)

/ Державна комісія зцінних паперів та фондового рину (ДКЦПФР) /

Предметна (емісія, інвестування, торгівля, зберігання, реєстрація, андерайтинг), Видова (кліринг, депозитарій), Функціональна (випуск векселів, облігацій, фондових деривативів)

3. Інші ринки фінансових послуг

Фінансові установи: (—кредитні спілки—ломбарди—страховики—пенсійні фонди—фонди фінансування будівництва—довірчі товариства)

Нефінансові установи (—субєкти фінансового лізингу—пошта)

Клієнти

/ Державна комісіяз регулюванняринків фінансовихпослуг

(Держфінпослуг)

Предметна (розрахунки, лізинг, факторинг, страхування фінансових ризиків,

обмін валют), Видова (кредити, вклади), Функціональна (довірчі операції, пен-

сійне страхування)

10. Види маркетингового контролю та їх характеристика.

Є три відомих видів контролю: попередній, поточний і заключний. Всі ці три види контролю мають на меті сприяти тому, щоб фактично отримані результати були якомога ближче до планових показників. На етапі попереднього контролю маркетингової діяльності банку використовується бюджет як інструмент планування (в ньому встановлюються граничні значення витрат).

Поточний контроль проводиться безпосередньо в ході здійснення операцій і передбачає систематичну перевірку виконання бюджетів, визначення відхилень від намічених планів і розробку пропозицій щодо вдосконалення банківської діяльності. Він може здійснюватися щодня і щомісяця. У першому випадку здійснюється контроль витрат, їх впливу на фінансовий результат, у другому — здійснюється контроль виконання планових показників за місяць (наприклад доходів і витрат). Заключний контроль здійснюється після проведення відповідної банківської діяльності з плановими показниками і дозволяє визначити ефективність та результативність діяльності банку в цілому і його структурних підрозділів.

Контроль маркетингового плану банку розподіляється на три основних види: контроль за виконання планів, контроль за рентабельністю та ревізія маркетингу.

Контроль за виконанням планів здійснюється за чотирма напрямами: аналіз можливостей надання банківських послуг та продуктів; аналіз конкурентного становища; аналіз стосунків з клієнтами; аналіз співвідношення витрат на надання послуг та коштів, що виділяються банком на маркетинг.Система контролю на основі вивчення ходу виконання плану за цими напрямами дозволяє розробити відповідні заходи щодо покращення діяльності банку.

Здійснення контролю над рентабельністю вимагає врахування таких факторів, як банківська ліквідність та платоспроможність, а також необхідність створення та підтримання іміджу банку.Рентабельність діяльності банку може характеризуватись такими показниками, як рентабельність окремих послуг; рентабельність окремих заходів; рентабельність окремих підрозділів; рентабельність ринкові» сегментів.

Ревізія маркетингу передбачає проведення заходів щодо систематичного та комплексного вивчення маркетингового середовища, у якому діє банк, переоцінці завдань, що стоять перед банківською установою: аналізу стратегії та її виконання. Проблеми, що виявляються в організації маркетингової діяльності, мають враховуватись та своєчасно усуватись.