Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UKR_MOVA_ekzamen.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
131 Кб
Скачать
☆

27. Класифікація документів. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.

Відповідно до змісту документа, зокрема відношен­ня інформації документа до особи, структури, предмета, напрямку діяльності укладача чи адресата, за ознаками і класифікації та групами розрізняють такі документи:

1. За найменуванням: акт, протокол, інструкція, лист  тощо.

2.За змістом і спеціалізацією: загальні; з адміністративних питань; з питань планування оперативної діяльності; з питань підготовки та розподілу кадрів; спеціалізовані з фінансово-розрахункових і комер­ційних питань, постачально-збутові, зовнішньо­торговельні тощо.

3.За призначенням: щодо особового складу; організаційно-розпорядчі;кадрово-контрактові;довідково-інформаційні; господарсько-договірні; обліково-фінансові.

4.За походженням: службові; особисті.

5. За місцем укладення: внутрішні; зовнішні.

6. За напрямком (спрямуванням):вхідні; вихідні .

7. За ступенем складності:прості;складні.

8. За стадіями відтворення:оригінали; копії, витяги, дублікати.

9.За терміном виконання: звичайні безстрокові;дуже термінові.

10. За юридичною силою: справжні; підробні.

11. За технікою відтворення: рукописні; відтворені за допомогою технічних засобів.

Націона́льні станда́рти — державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та доступні для широкого кола користувачів.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації має право встановлювати знак відповідності продукції національним стандартам.

Національний знак відповідності продукції національним стандартам — знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції всім вимогам стандартів, які поширюються на цю продукцію.

При оформлянні організаційно-розпорядчих документів використовується такий склад реквізитів:

1 - Державний герб; 2 - емблема організації; 3 - зображення нагород; 4 - код організації; 5 - код документа; 6 - назва міністерства чи відомства; 7 - назва підприємства (установи, організації, фірми); 8 - назва структурного підрозділу; , 9 - назва виду документа;10 - дата;11 - індекс 12 - місце складання чи видання; 13 - адресат;14 - гриф затвердження; 15 - резолюція; 16 - заголовок до тексту; 17 - позначка про контроль; 18 - текст; 19 - підпис; 20 - візи; 21 - відбиток печатки; 22 - позначка про перенесення даних на машинний носій;23 - позначка про надходження.

29. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.

Довгий час проблеми аргументації, майстерності переконання і дискусії майже зовсім не розроблялися в нашій літературі. Цьому багато в чому заважав усталений догматичний і коментаторський стиль в гуманітарних науках, який насаджувався зверху і перешкоджав вільному обговоренню нових назрілих проблем й приєднання до інтелектуальних цінностей, накопичених світовою культурою. До числа таких цінностей безсумнівно належить мистецтво аргументації та переконання, що досягло свого розквіту ще в Античній Греції. Починаючи з античних греків, у розвитку риторики, як мистецтва переконання, ясно простежуються дві тенденції. Одна з них пов'язана з методом діалогу, який практикувався Сократом і детально розроблений в блискучих за формою і глибоких за змістом діалогах Платона. В даний час цей метод називають сократівським прийомом постановки систематичних питань і аналізу отриманих відповідей для спільного пошуку істини і уточнення та узгодження своїх позицій з обговорюваного питання.

2.Переконуваня, його форми та засоби. Переконуваня – це головний метод дії. Під ним розуміється, з одного боку, різносторонній вплив на особу з метою формування в неї одних якостей і позбавлення інших, а з іншого – спонукання до певної дії.

В науці, практиці й побуті термін «переконання» використовується у його двох значеннях, а саме, як: - система поглядів, уявлень, яких я дотримуюсь, з якими я погоджуюсь, які я ототожнюю із собою, оскільки вважаю їх продуктом власної діяльності, які мають під собою певну аргументацію і можуть бути логічно доведені;

- певний спосіб впливу, який передбачає аргументоване і логічно витримане доведення істинності того чи іншого положення, думки, оцінки. Основними прийомами переконання є інформування (розповідь), роз’яснення, доказ, спростування і бесіда.

Переконувати можна словом і ділом.

Переконання – вплив на особистість з використанням логічних доводів і психологічних прийомів. Вміння переконувати - важлива якість особистості. Методи переконання служать доповненнями інших методів. Основні форми переконання: У формі бесіди – викликати довіру, викласти свою точку зору.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]